копія
категорія статобліку - 2.19 справа № 2-а-10143/08/0470
26 січня 2009 року м. Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Верба І.О.
при секретарі Ромасько Є.В.
за участю представників:
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за адміністративним позовом ОСОБА_1 м. Павлоград
до Управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області, м. Павлоград
про зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1звернулась із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області з позовними вимогами про зобов'язання нарахувати на її користь недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2007 роки в сумі 2733,30 грн.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Закон України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року N 2195-IV набирав чинності з 01 січня 2006 року згідно пункту 1 Розділу IV «Прикінцеві положення».
Статтею 6 вказаного Закону визначено державну соціальну підтримку дітей війни, згідно якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» N 3235-IV від 20.12.2005 р., з метою приведення окремих норм законів у відповідність із вказаним Законом було зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" N 3367-IV від 19.01.2006 р. внесено до Закону України від 20 грудня 2005 року N 3235-IV
Таким чином у 2006 році Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" на певний час дія статті 6 була зупинена, в подальшому вказаним законом визначений порядок запровадження соціальної підтримки дітям війни. При цьому, відповідний порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"
Закон України "Про державний бюджет України на 2006 рік"
За таких обставин, положення цього закону, яким було визначено порядок запровадження соціальної допомоги, є обов'язковим для застосування та вирішення справ у суді. Оскільки у 2006 році надання соціальної допомоги дітям війни не було запроваджено у встановленому законом порядку, вимоги позивача стосовно донарахування та виплати підвищення до пенсії за 2006 рік, не підлягають задоволенню, оскільки мали бути запроваджені у 2006 році в порядку, встановленому нормами закону про державний бюджет на відповідний рік.
Поряд з цим, вимоги позивача з 01.01.07 р. по 08.07.07 р. не підлягають задоволенню, оскільки в цей період дія закону була зупинена.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене суд вважає, що в даному випадку не повинно застосуватись положення частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не може бути підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і соціальної підтримки у вигляді підвищення такої пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначеного підвищення суд вважає необґрунтованим, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань, які встановлені законом.
Така позиція підтверджується позицією Вищого адміністративного суду, викладеною в Оглядовому листі від 14.08.2008 р. N 1406/100/13-08 «Про практику застосування законодавства з питань пенсійного забезпечення (за результатами справ, розглянутих Вищим адміністративним судом України у касаційному порядку)».
Суд вважає необґрунтованим посилання відповідача не невизначеність органу, який має виплачувати відповідне підвищення до пенсії. Таке підвищення, виходячи з положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є державною соціальною підтримкою відповідної категорії громадян, та є складовою, у розглянутому випадку, пенсії позивача, та одночасно платежем - підвищенням (надбавкою) до пенсії, яке розраховується незалежно від розміру пенсії конкретного пенсіонера. Таким чином, оскільки підвищення до пенсії дітям війни правомірно вважати складовою пенсії, суд вважає, що нарахування та виплата пенсії з урахуванням такого підвищення має бути здійснена у розглянутому випадку відповідним органом пенсійного фонду.
Вирішуючи клопотання позивача про поновлення пропущеного строку на звернення до суду, суд виходить з наступного. Позов направлений до суду 04 жовтня 2008 року, позивач посилається на ту обставину, що вона не знала про допущене порушення її права, а дізналась після висвітлення у засобах масової інформації відомостей про винесення Конституційним судом України рішення від 09.07.07 р. Враховуючи викладене, та ту обставину, що пенсія у відповідному розмірі не була нарахована позивачу з врахування підвищення як дитині війни, суд вважає причини пропущення строку звернення до суду поважними та наявність підстав для його поновлення.
На підставі викладеного, керуючись статями 11, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Визнати причини пропущення строку звернення до суду ОСОБА_1 поважними, та поновити пропущений процесуальний строк звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області про зобов'язання вчинити певні дії.
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати незаконною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1пенсії у розмірі, передбаченому статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області здійснити перерахунок пенсії та виплатити недоплачені суми ОСОБА_1з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з встановленого відповідними законами прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення та подальшої подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) І.О. Верба
Постанову складено у повному обсязі 30.01.09 р.
З оригіналом згідно Суддя І.О.Верба
Постанова не набрала законної сили станом на 30.01.09 р. Суддя І.О. Верба