копія
Категорія статобліку - 2.11.16 Справа № 2-а-6912/08/0470
26 січня 2009 року місто Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Верба І.О.
суддів Головко О.В.
Шлай А.В.
при секретарі Ромасько Є.В.
за участю представників:
позивача подав заяву про розгляд справи без його участі
відповідача 1 ОСОБА_1
відповідача 2 ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_3 м. Павлоград Дніпропетровської області
до відповідача 1 Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області, м. Павлоград Дніпропетровської області
відповідача 2 Державної податкової адміністрації України, м. Київ
про зобов'язання вчинити певні дії, -
На виконання ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду № 22а-1179/08 від 10.07.2008 року матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_3 до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції про зобов'язання вчинити певні дії, передані до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
06 червня 2007 року ОСОБА_3 звернулась із позовом до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області з вимогами про:
- зобов'язання Державну податкову адміністрацію України виключити ідентифікаційний номер присвоєний та всю інформацію з інформаційного Фонду Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів, що містяться в базах даних і надалі не вносити будь-яку інформацію у інформаційний Фонд;
- зобов'язання відповідача здійснювати облік, як платника податків та інших обов'язкових платежів за раніше встановленими формами обліку по прізвищу, імені, по-батькові, без застосування ідентифікаційного номера;
- допустити негайне виконання цього рішення суду.
17.10.2008 року позивач уточнила позовні вимоги, просила суд:
- зобов'язати Західно-Донбаську об'єднану державну податкову інспекцію Дніпропетровської області виконати відносно ОСОБА_3 вимоги частини 2 статті 1 та частини 2 статті 5 Закону України «Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів, застосувати до неї раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів і анулювати інформацію про неї з Державного реєстру фізичних осіб. Відмітка у паспорті проставлена 21.06.2004 року, завірена гербовою мастичною печаткою, засвідчена начальником Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекційОСОБА_4. Знищити картку форми номер один;
- постанову Павлоградського міськрайонного суду від 23.08.2007 року залиши без змін;
- судові витрати покласти на Західно-Донбаську об'єднану державну податкову інспекцію Дніпропетровської області.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач отримала відповідну відмітку у паспорті, однак, до теперішнього часу не вчинені дії щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру фізичних осіб платників податків, її облік як платника податків здійснюється за ідентифікаційним номером.
Представник Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області (далі - Західно-Донбаська ОДПІ) у судовому засіданні проти позову заперечив, зазначивши, що дійсно на виконання рішення суду було внесено відповідну відмітку в паспорт, однак податковий орган не може одноособово внести зміни в реєстр, які вносяться шляхом заповнення відповідних документів, до яких відноситься відповідна заява згідно наказу № від 19.10.2004 N 602/1226. В зв'язку з численною реорганізацією докази, що підтверджують наявність картки за формою N 1ДР або її знищення після закінчення 3 річного строку зберігання (виписка з протоколу № 1 засідання Центральної експертної комісії ДПА України від 30.07.1998 року) не збереглися. Однак, така картка у відповідача відсутня. З метою уникнення протиріч та усунення судової тяганини по даній справі Західно-Донбаська ОДПІ вимушена була повторно звернутися листом від 15.12.2008 року за вих.№ 30260/10/10 до ОСОБА_3 в якому їй роз'яснювалось, що відмітку про право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера у її паспорті було зроблено до набрання чинності вказаного вище Порядку №602/1226. Для здійснення виключення ідентифікаційного номера з Державного реєстру фізичних осіб їй також запропоновано безоплатно оформити заяву за формою NВ2, заповнивши всі реквізити персональних даних у додатку до неї та повідомлялось, що вилучення ідентифікаційного номера з Державного реєстру фізичних осіб здійснюється ДПА України після проходження встановленої даним порядком процедури та обробки програмними засобами відповідною державною податковою інспекцією (у даному випадку Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією). Відповідно до ст. 5 Закону України «Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів" від 22 грудня 1994 року N 320/94-ВР до Державного реєстру не вноситься інформація про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи. У зв'язку з тим, що громадянкою Нопіною Іриною Павлівною заява за формою N В2 до Західно-Донбаської ОДПІ взагалі не подавалась, тобто передбачена законодавством процедура додержана не була, а з урахуванням діючих законодавчих актів лише таким чином законодавством передбачена можливість неотримання ідентифікаційного номера. Проти негайного виконання рішення заперечив, зазначивши пор відсутність підстав для такого виконання судового рішення.
Представник Державної податкової адміністрації України проти позову заперечив, заявив клопотання про застосування строків звернення до суду згідно статей 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Рішенням Павлоградського міського суду Дніпропетровської області від 05.11.2003 року скаргу ОСОБА_3 на неправомірні дії Західно-Донбаської ОДПІ задоволено, визнано неправомірними дії начальника Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекціїОСОБА_4. в частині відмови в виконанні ОСОБА_3відмітки в паспорті про право здійснювати будь-яких платежів без ідентифікаційного податкового номера, зобов'язано начальника начальника Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекціїОСОБА_4. здійснити на одній з сторінок паспорта НлпіноїІрини Павлівні, призначених для особових відміток, наступний запис «Має право здійснювати будь-які платежів без ідентифікаційного податкового номера», засвідчити такий запис підписом керівника ЗДОДПІ і гербовою мастичною печаткою Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції.
09 квітня 2004 року ОСОБА_3 звернулась до начальника Західно-Донбаської ОДПІ із заявою №6601/6 довільної форми, в якій зазначила по відмову від ідентифікаційного номера та просила проставити відповідну відмітку в паспорті. Ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (а.с.5).
14 травня 2004 року позивач повторно подала заяву за №8748/6 про те, що вона є віруючою Православного віросповідання, і по своїй релігійній свідомості відмовляється від реєстрації у Державному реєстрі фізичних осіб, просила у звітні данні, що надсилаються до Державної податкової адміністрації України, замість ідентифікаційного коду вносити її паспортні данні.
З матеріалів справи вбачається, що на 7 аркуші паспорта ОСОБА_3 проставлена відмітка «Має право здійснювати будь-які платежів без ідентифікаційного номера. Начальник Західно -Донбаської ОДПІ ОСОБА_4 21.06.04. підпис, печатка» (а.с.9).
29 липня 2005 року позивач подала до Західно-Донбаської ОДПІ заяву з проханням виключити всю інформацію про неї (ідентифікаційний номер і інше) з Державного реєстру та в подальшому не вносити цю інформацію в цей реєстр і знищити особову картку (а.с.37).
09 серпня 2005 року Західно-Донбаська ОДПІ, у відповідь на вищевказану заяву, направила на адресу позивача лист за №19936/6/28/1, яким повідомила те, що 21.06.04 р. на виконання рішення суду відповідна відмітка в паспорті проставлена, однак з 01.11.04 року набрав чинності відповідний наказ, згідно якого для здійснення виключення ідентифікаційного номера з Державного реєстру фізичних осіб необхідно до податкового органу подати заяву за ф.В2, вилучення ідентифікаційного номера з реєстру здійснюється Державною податковою адміністрацією України після проходження визначеної Порядком процедури та обробки програмними засобами ДПІ (а.с.7, 38).
15 грудня 2008 року Західно-Донбаська ОДПІ направила позивачу лист у якому роз'яснила порядок виключення ідентифікаційного номера, та запропонувала оформити заяву по формі В2.
Судом встановлено, що позивач до податкової інспекцій заяву по ф. В2 не подавала.
З 01 січня 1996 року введено в дію Закон України «Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів» від 22 грудня 1994 року N 320/94-ВР (далі - Закон N 320/94-ВР) .
Відповідно до статті 1 Закону N 320/94-ВР, Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів (далі - Державний реєстр) - це автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов'язані сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі до бюджетів та внески до державних цільових фондів у порядку і на умовах, що визначаються законодавчими актами України.
Для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Порядок реєстрації фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів визначений статтею 5 Закону N 320/94-ВР. Так, до Державного реєстру не вноситься інформація про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи.
Згідно частини 5 статті 5 вказаного Закону, підприємства, установи, організації всіх форм власності, включаючи установи Національного банку України, комерційні банки, інші фінансово-кредитні установи, фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів, інші органи, уповноважені проводити державну реєстрацію (ліцензування) фізичних осіб-суб'єктів підприємницької та іншої діяльності, зобов'язані в місячний термін подавати до державних податкових інспекцій за місцем постійного проживання платників податків та інших обов'язкових платежів, а для осіб, які не мають постійного місця проживання в Україні, - за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування, відомості, передбачені частиною третьою цієї статті, для присвоєння ідентифікаційного номера фізичній особі.
На підставі відомостей, поданих підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, включаючи Національний банк України та його установи, комерційні банки, інші фінансово-кредитні установи, та фізичними особами-суб'єктами підприємницької діяльності, виконавчими комітетами місцевих Рад народних депутатів, іншими органами, Головна державна податкова інспекція України надає фізичній особі-платнику податків та інших обов'язкових платежів ідентифікаційний номер і надсилає до державної податкової інспекції за місцем проживання фізичної особи або за місцем отримання доходів чи за місцезнаходженням об'єкта оподаткування картку з ідентифікаційним номером.
З 28.08.99 року, з дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів» від 16 липня 1999 року N1003-XIV, правила частини п'ятої статті 5 Закону N 320/94-ВР не розповсюджувалось на осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомили про це відповідні державні органи.
Статтею 5 Закону N 320/94-ВР також встановлено, що зміни та уточнення щодо даних, занесених до Державного реєстру під час реєстрації, вносяться державними податковими інспекціями за місцем постійного проживання платників податків та інших обов'язкових платежів, а для осіб, які не мають постійного місця проживання в Україні, - за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування.
Таким чином, на думку суду, можливі дві процедури: 1) у разі, коли особі не присвоєний ідентифікаційний номер - платник податків відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера, повідомляючи про це орган податкової служби; 2) у разі наявності такого номера, та наявності у особи наміру змінити форму обліку, шляхом застосування паспортних даних платника податків.
Наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства внутрішніх справ України від 19 жовтня 2004 р. N 602/1226, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2004 р. за N 1345/9944 затверджений «Порядок унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів» (далі - Порядок N 602/1226).
Згідно пункту 1.3.-1.5. Порядку N 602/1226:
- громадяни України, які відмовились від прийняття ідентифікаційного номера, обліковуються як платники податків та інших обов'язкових платежів за серією та номером паспорта;
- особа, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера, у разі відсутності в неї ідентифікаційного номера повідомляє у формі заяви орган державної податкової служби за своїм місцем реєстрації. Форму заяви наведено в додатку 1 до Порядку;
- особа, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від ідентифікаційного номера, у разі наявності в неї ідентифікаційного номера повідомляє у формі заяви орган державної податкової служби за своїм місцем реєстрації. Форму заяви наведено в додатку 2 до Порядку.
На підставі наказу Державної податкової адміністрації України, Міністерства внутрішніх справ України від 6 липня 2006 року N 386/663, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2006 р. за N 927/12801 «Про затвердження Змін до Порядку унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів» Порядок N 602/1226 доповнено розділом 6, яким визначено дії посадових осіб органу державної податкової служби після надходження повідомлення від органу внутрішніх справ щодо унесення відмітки до паспорта громадянина. Так, після надходження відривного корінця до форми N В3 від органу внутрішніх справ щодо внесення відмітки до паспорта громадянина посадова особа органу державної податкової служби протягом двох тижнів учиняє відповідні дії щодо внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.
Таким чином, суд дійшов висновку, що у разі наявності у паспорті відмітки про право здійснювати платежі без застосування ідентифікаційного номеру, у тому числі проставленої на підставі рішення суду, у разі необхідності внесення органом податкової служби змін до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів, такий орган має вчиняти дії у порядку та спосіб, передбачені чинним законодавством України.
Випискою з протоколу №1 засідання Центральної експертної комісії Державної податкової інспекції України від 30 липня 1998 року встановлено терміни зберігання облікових карток фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів (форма № 1 ДР» - 3 роки. В судовому засіданні, посилаючись на вказаний трирічний строк, представник Західно-Донбаська ОДПІ пояснила, що облікова картка позивача була заведена у 1996 році, отже у 1999 році була знищена, та картка не збереглась. З огляду на викладене, суд не знайшов підстав для задоволення позову у цій частині.
Позовна вимога про залишення без змін постанови Павлоградського міськрайонного суду від 23.08.2007 року не може бути вирішена Дніпропетровським окружним адміністративними судом, оскілько згідно з нормами статтей 185, 198 Кодексу адміністративного судочинства України сторона має право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін. Відповідно до статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України особа також має право на касаційне оскарження судового рішення суду апеляційної інстанції. Таким чином, суд зазначає, що дана вимога не носить природу позовної. В даному випадку необхідно застосовувати процесуальні норми щодо правил оскарження судових рішень, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі, та подальшої подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді (підпис) І.О. Верба
(підпис) О.В.Головко
(підпис) А.В. Шлай
Постанову складено у повному обсязі 30.01.09 р.
З оригіналом згідно Суддя І.О.Верба
Постанова не набрала законної сили станом на 30.01.09 р. Суддя І.О. Верба