Справа № 2-а-383/08
22 лютого 2008 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Катаєвої Е.В.
при секретарі Юзефович Ю.А.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом прокурора Савранського району Одеської області в інтересах держави в особі Любашівської міжрайонної державної податкової інспекції до товариства з обмеженою відповідальністю «Одеса-Агро-Люкс» про стягнення заборгованості по платежам до бюджету у сумі 4301, 36 гривень,
06.09.2007 року до суду звернувся прокурор Савранського району Одеської області (далі Прокурор) в інтересах держави в особі Любашівської міжрайонної державної податкової інспекції (далі ДПІ) до товариства з обмеженою відповідальністю «Одеса-Агро-Люкс» (далі ТОВ) про стягнення заборгованості по платежам до бюджету у сумі 4301, 36 гривень. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час проведення перевірки відповідача як платника податків та зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни за період з 14.03.2005 року по 31.03.2007 року встановлено (акт №29/2300/32935643 від 22.06.2007 року) зниження податку на додану вартість в розмірі 4341 гривень, в тому числі за квітень 2006 року - 2228 гривень, липень 2006 року - 1488 гривень, вересень 2006 року 625 гривень. Зниження податку на додану вартість встановлено за рахунок завищення податкового кредиту з податку на додану вартість, а саме в порушення підпункту 7.4.5 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року «Про податок на додану вартість» відповідачем включено в квітні
2006 року до податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 2228 гривень за не затвердженою податковою накладною; в порушення підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року «Про податок на додану вартість» відповідачем включено за перевіряємий період до податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 2113 гривень за податковими накладними оформленими неналежним чином, в тому числі: липень 2006 року - 1488гривень, серпень 2006 року 625 гривень. Загальна заборгованість ТОВ по податку на додану вартість перед державою ТОВ складає 4341 гривень та нараховано штрафну санкцію за несвоєчасну та не в повному обсязі проведену сплату податку у сумі 2170, 50гривень. На протязі червня
2007 року відповідачем погашено штрафну санкцію та сплачено з боргу 1100 гривень, однак за несвоєчасне проведення платежів ДПІ знову нараховано штрафну санкцію і борг відповідача перед бюджетом станом на 13.08.2007 року становить 3295, 76гривень. Також, під час перевірки ТОВ встановлено застосування податкової соціальної пільги з квітня 2005 року без одержаної заяви про застосування пільги від платника податку ОСОБА_1 в порушення підпункту 6.3.2 пункту 6.3 статті 6 Закону України від 22.05.2003 року «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті недоутримано податку в сумі 335, 20 гривен Відповідачу донараховано податок з доходів найманих працівників 335, 20 гривень та штрафні санкції в сумі 670, 40 гривень згідно до підпунктів 17.1.9 пункту 17.1 ст. 17 Закону від 21.12.2000 року №1281-111 «Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Загальна заборгованість по платежам до бюджету складає 4301, 36 гривень, яка боржником до бюджету не сплачена, що порушує інтереси держави в особі ДПІ.
У судовому засіданні представник позивача у повному обсязі підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені у позовної заяви.
Представник ДПІ у судовому засіданні підтримав позицію позивача та пояснив, що на теперішній час сума податкового боргу відповідачем не сплачена.
Відповідач у судове засідання двічі не з'явився, про день, час, місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином та своєчасно. Суд вважав неприбуття в судове засідання відповідача без поважних причин, а також вважає можливим розгляд справи у його відсутність через достатність у справі матеріалів про права та взаємовідносини сторін.
Вислухавши пояснення представника позивача, особи в інтересах якої подано позов, дослідивши та проаналізувавши надані ними докази, суд встановив наступне.
ТОВ «Одеса-Агро-Люкс» є платником податків і зборів, передбачених Законом України "Про систему оподаткування", її постановлено на облік у Любашівській міжрайонній державній податковій інспекції 14.03.2005 року.
Місцезнаходження вищевказаного підприємства: 66200, Одеська область, смт. Саврань, вулиця Леніна, 123 (копія свідоцтва про державну реєстрацію (а.с. 9).
Згідно зі сг.4 Закону України «Про систему оподаткування» відповідач є платником податків, зборів, обов'язкових платежів. Відповідно до ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» відповідач за результатами здійснення підприємницької діяльності зобов'язаний сплачувати податки в терміни й у розмірах, встановлених законодавством України. Стаття 11 Закону України «Про систему оподаткування» передбачає відповідальність платників податків за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів ( обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування.
З 05.06.2007р. по 18.06.2007 року Любашівською МДПІ проведена виїзна планова документальна перевірка відповідача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 14.03.2005 року по 31.03.2007 року. За результатами перевірки 22.06.2007 року ДПІ складений акт №29/2300/32935643 (а.с. 14-29).
В ході зазначеної документальної перевірки встановлені порушення податкового законодавства, допущені ТОВ під час здійснення ним діяльності, а саме: 1) зниження податку на додану вартість в розмірі 4341 гривень, в тому числі за квітень 2006 року -2228 гривень, липень 2006 року - 1488 гривень, вересень 2006 року 625 гривень за рахунок завищення податкового кредиту з податку на додану вартість. В порушення підпункту 7.4.5 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року «Про податок на додану вартість» відповідачем включено в квітні 2006 року до податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 2228 гривень за не затвердженою податковою накладною; в порушення підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року «Про податок на додану вартість» відповідачем включено за перевіряємий період до податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 2113гривень за податковими накладними оформленими неналежним чином, в тому числі: липень 2006 року - 1488 гривень, серпень 2006 року 625 гривень; 2) застосування податкової соціальної пільги з квітня 2005 року без одержаної заяви про застосування пільги від платника податку ОСОБА_1 в порушення підпункту 6.3.2 пункту 6.3 статті 6 Закону України від 22.05.2003 року «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті недоутримано податку в сумі 335, 20 гривен.
Відповідач по справі не оспорює сам факт порушень, зазначених в акті, що підтверджується відсутністю заперечень проти задоволення позову та поданих скарг у порядку п.5.2.2 п.5.2 статті 5 Закону України «Про податок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.00 року №2181-111 і тому ці обставини в силу частини 3 статті 72 КАС України вважаються судом встановленими.
Заборгованість ТОВ по податку на додану вартість перед державою ТОВ відповідно до акту перевірки складає 4341 гривень.
За виявлене порушення податкового законодавства до відповідача на підставі п.11. 17.1.3. пункту 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» були застосовані штрафні санкції в розмірі 50 % від нарахованої суми податку, що склало 2170, 59 гривень.
На протязі червня 2007 року відповідачем погашено штрафну санкцію та сплачено з боргу 1100 гривень, однак за несвоєчасне проведення платежів ДПІ знову
нараховано штрафну санкцію і борг відповідача перед бюджетом станом на 13.08.2007 року становить 3295, 76 гривень.
Відповідачу за порушення підпункту 6.3.2 пункту 6.3 статті 6 Закону України від 22.05.2003 року «Про податок з доходів фізичних осіб», яке зазначено в акті перевірки, донараховано податок з доходів найманих працівників у сумі 335, 20 гривень та штрафні санкції в сумі 670, 40 гривень згідно до підпунктів 17.1.9 пункту 17.1 ст. 17 Закону від 21.12.2000 року №1281-111 «Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», тобто у подвійному розмірі від суми зобов'язання з податку. Загальна сума боргу за вказане порушення складає 1005, 6 грн., яка відповідачем не погашена.
Рішення-повідомлення ДПІ були отримані особисто директором ТОВ ОСОБА_1, але у добровільному порядку податковий борг був сплачений лише частково.
Статтею 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що активи платника податків (кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання) можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд вважає, що позивач довів ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог і вони підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164 КАС України, суд, -
Позовні вимоги прокурора Савранського району Одеської області в інтересах держави в особі Любашівської міжрайонної державної податкової інспекції до товариства з обмеженою відповідальністю «Одеса-Агро-Люкс» про стягнення заборгованості по платежам до бюджету - задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Одеса-Агро-Люкс» на користь держави заборгованість по платежам до бюджету у сумі 4301, 36 гривень.
Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Одеського окружного адміністративного суду заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а також подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження і одночасного направлення копії апеляційної скарги.