Копія
справа № 2-а-3384/08
категорія статобліку-68
12 грудня 2008 року м. Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Турлакової Н.В.
при секретарі судового засідання: Желткові В.Ю.
за участю сторін:
представника позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: не з'явився
представника третьої особи: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську адміністративний
позов Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції
до приватного ІНФОРМАЦІЯ_1
третя особа виконавчий комітет Павлоградської міської ради
про визнання недійсними установчих документів та свідоцтва платника ПДВ, -
Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить: визнати недійсним статут, свідоцтво про проведення державної реєстрації, свідоцтво платника ПДВ приватного підприємства ІНФОРМАЦІЯ_1 моменту реєстрації підприємства, а саме з 28.10.2004 року.
В обґрунтування позову ДПІ зазначила, що відповідачем порушені вимоги законодавства під час державної реєстрації приватного ІНФОРМАЦІЯ_1. Оскільки документи підписані від імені відповідача невстановленою особою, яка не мала відповідних повноважень, а відповідно є такими, що суперечать законодавству України.
. Сукупність вищезазначених факторів, на думку позивача, призводить до незаконної підприємницької діяльності, спрямованої на ухилення від оподаткування.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Заперечень на адміністративний позов не направив. За адресою яка відповідає даним витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій, і за якою відповідач зареєстрований в якості суб'єкта підприємницької діяльності згідно даних пошти наявних в матеріалах справи не знаходиться.
Треті особи без самостійних вимог на стороні позивача в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
В судовому засіданні представник позивача поданий позов підтримав посилаючись на доводи зазначені в позовній заяві та докази наявні в матеріалах справи, та просив його задовольнити.
Представником позивача в судовому засіданні 19.09.2008р. було заявлено клопотання про виклик в якості свідка ОСОБА_2, яке задоволено судом та справа призначена до розгляду в судовому засіданні на 12.12.2008р.
На виклик суду представник відповідача, представник третьої особи та свідок не прибули з врахуванням ст..40 КАС України, були належним чином повідомлені про дату час та місце судового засідання. У судовому засіданні 12.12.2008р. представник позивача заявив про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача, представника третьої особи та без допиту зазначеного свідка. Клопотання задоволено, оскільки свідок викликався з ініціативи позивача.
Заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що приватне підприємство ІНФОРМАЦІЯ_1ареєстроване згідно з рішенням виконавчий комітет Павлоградської міської ради, про що в журналі реєстрації справ зроблено запис від 28.10.2004 року за НОМЕР_1.
Взято на облік як платник податків в Західно-Донбаської ОДПІ у м. Павлограда 23.11.2004 року та видано свідоцтво № НОМЕР_3 НОМЕР_2 про реєстрацію платника податку на додану вартість.
28.11.2004р. здійснено державну реєстрацію Статуту приватного підприємства фірми «ІНФОРМАЦІЯ_1».
Згідно довідки з ЄДРПОУ № 8104 станом на 04.11.2004р. керівником вказаного підприємства є ОСОБА_3. Відповідно до витягу з ЄДРПОУ станом на 12.02.2007рю засновником юридичної особи приватного підприємства фірми «ІНФОРМАЦІЯ_1» є ОСОБА_2, керівником ОСОБА_3.
Як зазначає позивач в позовній заяві, посадовими особами Павлоградського відділу податкової міліції УПИ ДПА у Дніпропетровській області було проведено податкове розслідування з питань створення та господарсько-фінансової діяльності приватного ІНФОРМАЦІЯ_1, за результатами якого складено висновок від 09.01.2007 року.
Підставою для звернення позивача до суду є пояснення ОСОБА_2 надані співробітнику СОБ ФСПД Павлоградського ОНМ капітану податкової міліції ОСОБА_4, відповідно до яких остання пояснила, що в 2004р. вона не працювала і на прохання її колишнього чоловіка ОСОБА_3 зареєструвала на свої паспортні дані ЧП «ІНФОРМАЦІЯ_1», комерційною діяльністю вона не займалась.
Положенням ст.70 КАС України встановлена належність та допустимість доказів, відповідно до якої обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
Свідоцтво про державну реєстрацію згідно ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців» - документ встановленого зразка, який засвідчує факт внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію юридичної особи або фізичної особи - підприємця.
Порядок та підстави видачі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи визначені в ст.25 зазначеного Закону, відповідно до якої державний реєстратор вносить до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації юридичної особи на підставі відомостей реєстраційної картки. Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації юридичної особи є датою державної реєстрації юридичної особи.
Відповідно до ст.33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», юридична особа припиняється в результаті передання всього майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийняти у випадках передбачених законом.
Юридична особа є такою, що припиняється, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
Згідно до п.2 ст.38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців» підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.
Позивач визнати недійсним статут, свідоцтво про проведення державної реєстрації, свідоцтво платника ПДВ приватного підприємства ІНФОРМАЦІЯ_1 моменту реєстрації підприємства, а саме з 28.10.2004 року посилаючись на те, що установчі документи підписані від імені відповідача невстановленою особою, яка не мала відповідних повноважень, однак, як свідчать матеріали справи, та встановлено судом, а саме пояснення ОСОБА_2 від 09.01.2007р., надані капітану ПМ ОСОБА_4, наявні в матеріалах справи, ОСОБА_2 на прохання її колишнього чоловіка Зайцева Анатолія Івановича зареєструвала на свої паспортні дані ЧП «ІНФОРМАЦІЯ_1», особисто тобто діяла добровільно і на власний розсуд.
Отже в обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на факти, які не підтверджені матеріалами справи. Відповідно суд приходить до висновку що факт порушення закону при створенні юридичної особи - відповідача матеріалами справи не підтверджений.
Питання про припинення юридичної особи у зв'язку з неподанням податкової звітності позивач у позові не ставив.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідний обов'язок закріплює і ч. 1 ст. 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» відповідно до якої посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуваним Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
Як передбачено ч.1 п.4 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявності свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявності торгових патентів.
Права органів державної податкової інспекції закріплені ст..11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», зокрема ст.. п.17 встановлює право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.
Обґрунтовуючи своє право на звернення до суду із позовом, що розглядається позивач посилається на ст..11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст..9 Закону України «Про податок на додану вартість» ст.ст. 8, 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», Господарський кодекс України.
Проте вказані норми не передбачають права органів державної податкової служби на звернення до суду із позовом про визнання недійсним статуту підприємства, свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, свідоцтво платника ПДВ.
Щодо позовних вимог в частині визнання недійсним свідоцтва платника податку на додану вартість, суд вважає, що здійснюючи реєстрацію особи як платника податку на додану вартість, держава в особі органу державної податкової служби започатковує виникнення між нею і цією особою податкових правовідносин, на підтвердження чого видає цій особі свідоцтво платника податку на додану вартість.
Останнє є лише підтвердженням правового статусу особи, породженого фактом виникнення вказаних правовідносин а не актом, через який орган державної влади реалізує свої контролюючі повноваження відповідно до чинного законодавства.
Враховуючи вищезазначені обставини, норми чинного законодавства, суд приходить до висновку що, факт порушення закону при створенні юридичної особи - відповідача матеріалами справи не підтверджений, позовні вимоги не звернення Західно-Донбаської ОДПІ до суду з вимогами про визнання недійсним статуту, свідоцтва про державну реєстрацію, свідоцтва платника ПДВ не відповідають чинному законодавству, тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 160, 162, 163 КАС України суд, -
В задоволенні адміністративного позову Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складений 17.12.2008 року.
Суддя Н.В. Турлакова
З оригіналом згідно
Суддя
Постанова не набрала законної сили 17.12.2008 року
Суддя