Постанова від 04.12.2008 по справі 2-а-5532/08

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а - 5532/08

Категорія статобліку - 62

ПОСТАНОВА

Іменем України

4 грудня 2008 року м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В.М.

суддів Захарчук Н.В.

Єфанової О.В.

при секретарі Середа А.О.

без участі представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства Фінансів України, Державного казначейства України, Державної судової адміністрації України про стягнення компенсації за невикористане обмундирування судді,-

ВСТАНОВИВ:

17 червня 2008 року ОСОБА_1звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Державної судової адміністрації України 6175,00 грн. компенсації за невидане службове обмундирування за період часу з 07.10.2005 року по 01.01.2008 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на статтю 130 Конституції України, статтю 44 Закону України "Про статус суддів" , постанову Кабінету Міністрів України "Про норми забезпечення службовим обмундируванням суддів України" від 19.03.1994 р. № 177 , Положення про порядок одержання, обліку, видачі та носіння службового обмундирування суддів України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.04.1994 р. № 16/5 , якими було встановлено, що судді забезпечуються безоплатним службовим обмундируванням або грошовою компенсацією вартості такого одягу.

Позивачем було надано клопотання про розгляд справи без його участі.

Представником Міністерства фінансів України було надано до суду заперечення, в якому вказано, що вимоги позивача не мають правових підстав і задоволенню не підлягають, а також зазначено, що позивач пропустив строк звернення до суду (стягнення компенсації за невикористане службове обмундирування за 2005-2006 роки), тому Міністерство фінансів України наполягає на застосуванні судом вимог ст. 100 КАС України щодо відмови у задоволенні адміністративного позову через пропущення строку звернення до адміністративного суду. Крім того було надано клопотання про розгляд справи без участі представника Міністерства фінансів України.

Представником Державної судової адміністрації України було надано до суду заперечення, в якому вказано, що вимоги позивача не мають правових підстав і задоволенню не підлягають, а також клопотання про розгляд справи без участі представника Державної судової адміністрації України.

Представник Державного казначейства України не з'явився, про дату час та місце судового засідання повідомлений належним чином відповідно до ч. 8 ст. 35 КАС України.

Дослідивши чинне законодавство, матеріали справи, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1з 07 жовтня 2005 р. по теперішній час працює на посаді судді Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області.

Статтею 130 Конституції України передбачено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів.

Згадане положення має своєю метою закріплення конституційного принципу незалежності суддів, їх недоторканності та підкорення лише закону (ст.ст. 126 , 129 Конституції України ).

Відповідно до частини 12 статті 44 Закону України "Про статус суддів" , судді забезпечуються безоплатним службовим обмундируванням за нормами, які визначаються Урядом України.

Формування пропозицій щодо бюджету судів та здійснення заходів щодо їх фінансування відповідно до статті 19 Закону України "Про судоустрій" від 05.06.1981 р. , як вид організаційного забезпечення діяльності судів, до 2003 року здійснювали Міністерство юстиції України, Головне управління юстиції в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське і Севастопольське міські управління юстиції.

Норми забезпечення службовим обмундируванням суддів були передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.1994 р. № 177 "Про норми забезпечення службовим обмундируванням суддів України" .

Положенням про порядок одержання, обміну, видачі та носіння службового обмундирування судді України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.04.1994 р. № 16/5 , передбачалися виплати грошової компенсації за невикористане службове обмундирування.

Згідно із пунктом 2.10 вказаного Положення, за одяг, який не був виданий, відповідно до норм забезпечення з причин, незалежних від Верховного Суду України, Вищого арбітражного суду України, Міністерства юстиції України, суддям виплачувалась грошова компенсація вартості такого одягу і згідно із нормами зараховувалась у термін його носіння.

Разом з тим, Законом України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" від 17 лютого 2000 року перше речення ч.12 ст.44 Закону України "Про статус суддів" було виключено.

Рішенням Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року пункт 1 частини 1 вищевказаного закону визнано неконституційним і він втратив чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України.

Наказом Міністерства юстиції України від 13 березня 2003 року №19/5 наказ від 22 квітня 1994 року №1615 визнано таким, що втратив чинність.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04 вересня 2003 року №1393 "Про норми забезпечення мантіями та суддівськими нагрудними знаками суддів судів загальної юрисдикції" визнано такою, що втратила чинність Постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року №177 "Про норми забезпечення службовим обмундируванням суддів України" .

Відповідно до вищевказаної Постанови КМ України від 04 вересня 2003 року № 1393, судді судів загальної юрисдикції мають право на забезпечення тільки мантіями та суддівськими нагрудними знаками.

При вирішенні справи суд враховує також те, що відповідно до ч. 1, 2. ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Враховуючи те, що чинним законодавством з 4 вересня 2003 року не передбачено право суддів судів загальної юрисдикції на службове обмундирування, за винятком мантії та суддівського нагрудного знаку, а також те, що представник Міністерства фінансів України наполягає на відмові у задоволенні позову за підставами пропущення строку звернення до адміністративного суду, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

На підставі вищевказаного, керуючись ст.ст. 122, 162 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1до Міністерства Фінансів України, Державного казначейства України, Державної судової адміністрації України відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови складений 09.12.2008 року.

Головуючий суддя В.М. Олійник

Судді Н.В. Захарчук

О.В. Єфанова

З оригіналом згідно.

Суддя В.М. Олійник

Постанова не набрала законної сили

9 грудня 2008 року.

Суддя В.М. Олійник