Справа № 305/2093/13-ц
Провадження по справі 2/305/1075/13
04.10.2013 року. Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючої - судді Марусяк М.О.
при секретарі - Беднар О.О.,
з участю: позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2
представника відповідача - Слосарчук Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Рахівської міської ради Закарпатської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
Позивач, ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Виконавчого комітету Рахівської міської ради Закарпатської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що після смерті його матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, залишилося як спадкове майно житловий будинок АДРЕСА_1 З метою отримання правовстановлюючих документів на зазначене нерухоме майно, він звернувся до Державної нотаріальної контори про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки ним здійснювалися похоронні обряди. Як до так і після смерті матері він продовжує утримувати житловий будинок, оскільки інших спадкоємців не має. При цьому ним було пред'явлено свідоцтво про смерть матері, свідоцтво про право власності на нерухоме майно (спадковий будинок) та свідоцтво про його народження, що підтверджує ступінь родинного зв'язку зі спадкодавцем. Однак, у видачі правовстановлюючих документів йому було відмовлено, у зв'язку з пропуском ним встановленого законодавцем шестимісячного строку для прийняття спадщини. До дня смерті матері так і по сьогоднішній день він утримує будинок, фактично вступивши в управління спадковим майном, утримує спадкове майно та сплачує всі належні платежі. У встановлений законом шестимісячний строк до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини він не звернувся через свою необізнаність, оскільки вважав, що всі його права оформлені та достатньо того, що він доглядав майно, проводив за свій рахунок поточний ремонт у спадковому будинку та відповідно став володільцем цього майна і фактичним власником. Його право власності щодо цього майна, ніхто не оспорював та не оспорює на сьогоднішній день. На підставі наведеного просив визначити для нього додатковий строк тривалістю в один місяць з дня набуття рішення суду законної сили для подання заяви про прийняття нею спадщини після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. В своїх показах позивач ОСОБА_1 зазначив, що у встановлений законом строк із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори він не звернувся через свою необізнаність. Враховуючи, що являється єдиним спадкоємцем спадкового майна, спору з приводу спадкування не існує просили позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача, Слюсарчук Н.П. в судовому засіданні позовні вимоги визнала. Не заперечує на задоволенні позову.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень частини 1 статті 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернути до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом України (ч.1 ст. 4 ЦПК України).
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1, померла мати позивача ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданого 22.01.2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Рахівського районного управління юстиції Закарпатської області.
Факт про наявність родинних зв'язків позивача з померлою ОСОБА_4 підтверджується свідоцтвом про народження позивача серії НОМЕР_2 від 01 червня 1963 року.
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на все належне їй спадкове майно, в тому числі і на житловий будинок АДРЕСА_1.
Належність вище зазначеного житлового будинку померлій ОСОБА_4 підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, яке видане 04.03.2008 року виконавчим комітетом Рахівської міської ради.
На сьогоднішній день позивач має намір оформити право власності на спадкове майно, у зв'язку з чим подав заяву про прийняття спадщини після смерті матері. Однак, у прийнятті заяви йому було відмовлено, оскільки позивач звернувся із такою до нотаріальної контори після спливу строку на подання заяви.
Із позовної заяви, пояснень позивача та його представника вбачається, що у визначений законом строк ОСОБА_1 не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини через свою необізнаність, оскільки вважав, що всі його права оформлені та достатньо того, що він доглядав майно, проводив за свій рахунок поточний ремонт у спадковому будинку та відповідно став володільцем цього майна і фактичним власником.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1222, ч.1 ст. 1220, ч. 1 ст. 1270 ЦК України).
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини ( ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Тобто право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Ураховуючи викладене, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1/ у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2/ ці обставини визнані судом поважними.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Зокрема, за змістом ст. 1272 ЦК України суд повинен встановити, що причини пропуску строку для прийняття спадщини були поважними - в даному випадку позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 не навели як у позовній заяві, так і в ході судового слідства жодних доказів пропуску строку для прийняття спадщини з поважних причин (відрядження, хвороба, перебування за кордоном чи щось інше). Перелік поважних причин законодавством України не врегульовано, тому позивач вправі аргументувати пропуск будь-якими на його розсуд поважними причинами. Головною ознакою поважних причин є те, що вони роблять своєчасне звернення неможливим. Все це позивачем та його представником зроблено не було.
Твердження позивача, що він пропустив строк звернення із заявою про прийняття спадщини в зв'язку з тим, що він не знав норми закону не може бути розцінено судом як поважна причина.
Для набуття спадщини необхідна наявність ряду умов. Першою необхідною умовою є відкриття спадщини, під якою розуміють настання таких юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у спадкоємця права на набуття спадщини - права на спадкування. До таких юридичних фактів, передусім, відноситься смерть спадкодавця. Але в момент відкриття спадщини спадкоємець набуває лише право на спадкування, але не право власності на саму спадщину. Для виникнення права власності на спадщину спадкоємець повинен належним чином здійснити (реалізувати) право на прийняття спадщини. Здійснення права на спадкування, передусім, полягає в тому, що спадкоємець має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийняття спадщини можливе двома способами: шляхом пасивної поведінки спадкоємця, яка передбачена ч.3 ст. 1268 ЦК України, яка встановлює, що для прийняття спадщини достатньо того факту, що спадкоємець, мешкав разом з померлим і протягом строку для прийняття спадщини не відмовився від неї. Такі спадкоємці також подають заяву про видачу їм документа, що підтверджує їх право на успадковане майно, але можуть це зробити незалежно від закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини; шляхом активної поведінки, тобто подачі заяви про прийняття спадщини та видачі їм відповідного свідоцтва. Для такого способу прийняття спадщини, який буде стосуватися всіх інших спадкоємців, існує певний строк для подачі заяви.
Посилання позивача на фактичне прийняття спадщини шляхом утримання та догляду спадкового майна після відкриття спадщини, суд оцінює критично, оскільки таке не має правового значення з вище зазначених обставин на підставі ст. 1268 ЦК України.
Таким чином, з огляду на матеріали справи та встановлені обставини справи, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 3, 5, 6, 10, 11, 58, 60, 88, 131, 209, 212- 215, 223 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Рахівської міської ради Закарпатської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення до цивільної палати апеляційного суду Закарпатської області через Рахівський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Марусяк М.О.
З оригіналом вірно
Суддя Рахівського районного суду: Марусяк М.О.