"01" жовтня 2013 р.Справа № 915/807/13
Одеський апеляційний господарський суд у складі:
Головуючого судді Ліпчанської Н.В.
Суддів Мацюри П.Ф., Лисенко В.А.
При секретарі судового засідання Стеблиненко В.С.
За участю представників сторін:
від позивача - Простяков Є.О., довіреність № б/н від 26.03.2013р.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином.
Розглянувши апеляційну скаргу Управління житлово-комунального господарства Слов'янської міської ради
на рішення господарського суду Миколаївської області від 19.06.2013р.
у справі № 915/807/13
За позовом Управління житлово-комунального господарства Слов'янської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон"
про визнання дій неправомірними,
Встановив:
В квітні 2013 року Управління житлово-комунального господарства Слов'янської міської ради (Далі - Управління) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон" (Далі - Товариство) про визнання неправомірними дій Товариства, щодо несвоєчасної поставки товару та порушення умов п.5.1 договору №136 від 21.12.2012р.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Управління вказує на те, що 21 грудня 2012р. між ним та Товариством було укладено договір №136 на поставку екскаваторів-навантажувачів для земляних робіт колісних 30-2626 у кількості 2 одиниці.
Згідно п. 4.2 договору, позивач зобов'язався здійснити попередню оплату на придбання товарів у розмірі 100% вартості договору закупівлі після його підписання сторонами шляхом безготівкового перерахування коштів з рахунку позивача на рахунок відповідача згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2006 р. №1404 "Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти". У разі невикористання зазначених коштів до 27 грудня 2012 р. вони повинні бути повернуті позивачу.
20.05.2013р. до господарського суду Одеської області надійшов відзив на позов, в якому Товариство проти задоволення позовних вимог заперечує, зазначаючи, що Управління попередню оплату на придбання товарів здійснило 28.12.2012р., тобто з порушенням встановленого п. 4.2 договору строку (а.с. 27-31).
Товариство зазначає, що воно цілком правомірно зупинило виконання свого обов'язку щодо поставки товару в строк до 24.12.2012р. Крім того, вказує, що позивач при зверненні до суду із позовом скористався неналежним способом захисту.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 19.06.2013р. (Суддя - Васильєва Л.І.) в позові було відмовлено.
Мотивуючи дане рішення місцевий господарський суд, посилаючись на приписи ст.ст. 16, 216, 275, 277, 362, 525, 526, 538, 629 та п.1 ст.693 Цивільного Кодексу України, вказуючи на те, що попередня оплата товару була здійснена позивачем із затримкою, а тому відповідач цілком правомірно зупинив виконання свого обов'язку щодо поставки товару в строк до 24.12.2012р.
Не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду 29.07.2013р. Управління звернулось із апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду, в котрій просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 19.06.2013р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі..
В обґрунтування своєї позиції, скаржник зазначає, що місцевим господарським судом неправильно застосовані норми матеріального права, зокрема ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 611, 629 Цивільного Кодексу України.
У відзиві на апеляційну скаргу від 28.08.2013р. Товариство заперечує проти її задоволення та вказує на те, що рішення господарського суду Миколаївської області від 19.06.2013р. є законним і обґрунтованим, таким, що прийнято у відповідності із нормами матеріального і процесуального права, та відповідає фактичним обставинам справи.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено матеріалами справи 21 грудня 2012 року між сторонами у справі було укладено договір № 136 на поставку екскаваторів-навантажувачів для земляних робіт колісних 30-2626 у кількості 2 одиниці (а.с. 8-11).
П.4.2 даного договору визначає, що позивач зобов'язався здійснити попередню оплату на придбання товарів у розмірі 100% вартості договору закупівлі після його підписання сторонами шляхом безготівкового перерахування коштів з рахунку позивача на рахунок відповідача згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2006 р. №1404 "Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти". У разі невикористання зазначених коштів до 27.12.2012 р. вони повинні бути повернуті позивачу.
Згідно пункту 3.1 договору, загальна сума договору становить 704959,00 грн.
Пунктом 5.1. договору передбачені строки поставки товару - не пізніше 24 грудня 2012 року.
В п.7.1 договору зазначено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором.
Згідно умов договору, Управління надало до УДКСУ у м. Слов'янську Донецької області платіжне доручення № 7 від 21.12.2012р. на попередню оплату товару за договором у розмірі 704959,00 грн., а 28 грудня 2012 року УДКСУ у м. Слов'янську Донецької області перерахувало попередню оплату на рахунок відповідача (а.с. 14).
Згідно акту приймання-передачі від 21.01.2013р. Товариство поставило, а Управління прийняло екскаватори-навантажувачі на суму 704 959,00грн. (а.с. 12).
19.03.2013р. Управління звернулось із претензією №01-9/340 до Товариства, в якій вимагає сплатити пеню, так як Товариство порушило строки поставки товарів (а.с. 16).
10.04.2013р. за №436 Товариство направило відповідь на претензію, в якій зазначило, що не визнає свою вину щодо затримки товару, вказавши, що Управління здійснило попередню оплату на придбання товарів лише 28.12.2012р., тобто з порушенням строків.
Приписами статтей 525, 526, 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У пункті 1 статті 693 ЦК України зазначено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі - продажу, а якщо такий строк не встановлений договором - у строк, визначений відповідно до ст.. 530 цього Кодексу.
Згідно платіжного доручення № 7 від 21.12.2012р., Управління попередню оплату на придбання товарів здійснило 28.12.2012р., тобто згідно п.4.2 договору щодо строків здійснення оплати.
Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 693 ЦК України, у разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення ст. 538 цього Кодексу.
Як зазначено у п.п.1, 2 ст. 538 Цивільного кодексу України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.
Пунктом 3 статті 538 ЦК України визначено, що у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Розглядаючи даний спір, місцевий господарський суд правильно встановив факт щодо того, що Товариство цілком правомірно зупинило виконання свого обов'язку щодо поставки товару в строк до 24.12.2012р., так як попередня оплата товару була здійснена Управлінням із затримкою.
Колегія суддів встановила, що місцевим господарським судом правомірно зазначений факт того, що такий спосіб захисту цивільного права, як визнання дій щодо несвоєчасної поставки товару неправомірними стаття 16 ЦК України не передбачає.
Крім того, судова колегія погоджується із посиланнями місцевого господарського суду на Постанову Верховного Суду України від 13.07.2004 № 10/732, в якій зазначено, що дійшовши висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способом захисту прав, суд повинен відмовити у позові.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду винесено при повному з'ясуванні та дослідженні всіх обставин справи з правомірним застосуванням норм діючого законодавства, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 99; 101-105 ГПК України, суд -
Постановив:
Апеляційну скаргу Управління житлово-комунального господарства Слов'янської міської ради - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Миколаївської області від 19.06.2013р. у справі № 915/807/13 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до ВГСУ.
Повний текст постанови підписано 04.10.2013р.
Головуючий суддя Н.В. Ліпчанська
Суддя П.Ф. Мацюра
Суддя В.А. Лисенко