73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36
03 жовтня 2013 р. Справа № 923/1177/13
Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Черковій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон-Таврії", м.Нова Каховка
до: Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", м.Херсон
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на боці позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод будівельних матеріалів №1»
про зобов'язання відновити електропостачання
за участю представників сторін:
від позивача: не прибув;
від відповідача: Литош В.О. довіреність №07/2399-12 від 28.12.2012 р.;
від третьої особи: не прибув;
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бетон-Таврії" (позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просить зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Херсонобленерго» (відповідач) відновити електропостачання ТОВ «Завод будівельних матеріалів №1».
Позивач належним чином повідомлений про час та дату судового засідання, в судове засідання не прибув, причини неявки не повідомив. Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці позивача належним чином повідомлений про час та дату судового засідання, в судове засідання не прибув, причини неявки не повідомив.
Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд -
3 липня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бетон-Таврії» (позивач, Новий боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод будівельних матеріалів №1 (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці позивача, Первісний боржник) укладено Договір переведення боргу №03/07/2013-1.
Відповідно до п.2 Договору про переведення боргу первісний боржник перевів на Нового боржника грошове зобов'язання в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього договору. Сума боргу, що переводиться на Нового боржника, складає 812743,66 грн. та виникає на підставі рахунку №488 від 02.07.2013 р., складеного ПАТ «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго». Відповідно до п.4 Договору про переведення боргу Новий боржник має право висунути проти вимоги Кредитора (ПАТ «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між Кредитором та Первісним боржником за Основним договором.
Відповідно до ч.1 ст.520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
Позивач двічі в судове засідання не прибув. Позивачем не надано доказів того, що ПАТ «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» погоджено договір про переведення боргу.
Під час розгляду справи судом встановлено, що 28.05.2010 року між ТОВ «Завод будівельних матеріалів №1» та ПАТ «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» укладено договір про постачання електричної енергії №488, відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію, а споживач зобов'язується її оплачувати. Саме за порушення договору про постачання електроенергії до ТОВ «Завод будівельних матеріалів №1» відповідачем застосовано оперативно-господарську санкцію в розмірі 821743,66 грн.
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 ЦКУ сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням умов цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Стаття 6 ЦК України визначає, що сторони в договорі не можуть відступати від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Тому незалежно від того, як сторони назвали договір, яким встановлені правовідносини, до цих відносин необхідно застосовувати норми чинного законодавства, які регулюють такі правовідносини.
Закони України відповідно до ст. 68 Конституції України підлягають обов'язковому виконанню на всій території України всіма юридичними та фізичними особами.
З огляду на правову природу переведення боргу - здійснення переходу боргу від однієї особи до іншої шляхом заміни зобов'язаної особи. Цільова спрямованість волі учасників правовідносин, основна мета взаємодії сторін - заміна боржника. Якщо згоди кредитора немає - переводу боргу не відбувається. Згода кредитора - обов'язковий елемент конструкції переведення боргу. Судом встановлено, що відповідач не погоджував заміну боржника в зобов'язанні. Підставою позовних вимог є договір про переведення боргу (переведення грошового зобов'язання ТОВ «Завод будівельних матеріалів №1»), а предметом позову є матеріально-правова вимога до відповідача - відновити електропостачання ТОВ «Завод будівельних матеріалів №1» - суд констатує про неспіврозмірність предмету та підстав позову.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог та відсутність підстав для задоволення позову.
З огляду на неявку представника позивача та третьої особи, суд зазначає, що в силу статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право брати участь в господарських засіданнях. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Відповідно до ст.28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.
Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
Відповідно до ст.77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Суд зауважує, що відкладення на підставі ст.77 ГПК України розгляду справи у разі нез'явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов'язком суду, і використовується ним, якщо причини неявки є поважними та обґрунтованими, та неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.
Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -
Відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Повне рішення складено 07.10.2013 р.
Суддя В.В.Людоговська