30.09.2013 року Справа № 28/109-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кузнецова В.О.
суддів: Пархоменко Н.В., Чередко А.Є.
секретар судового засідання: Литвин А.П.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_4 від 05.03.07, фізична особа - підприємець,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2013 р. по справі № 28/109-10
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с.Дослідне
до Публічного акціонерного товариства "Марфін Банк", м. Дніпропетровськ
третя особа-1: Закрите акціонерне товариство "Інкомстрах", м. Київ
третя особа-2: Виробничий кооператив "Профтехобразование", м. Дніпропетровськ
про стягнення 1 464 837 ,07 грн. та розірвання договору
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпропетровської філії Відкритого акціонерного товариства "Морський транспортний банк" про розірвання кредитного договору № 0015/D від 27.12.2007 р., укладеного між ФОП ОСОБА_1 та Дніпропетровською філією ВАТ "Морський транспортний банк"; визнання припиненими договірних зобов'язань за кредитним договором № 00115/D від 27.12.2007 р.; стягнення грошових коштів в розмірі 60 768, 86 дол. США, сплачених за кредитним договором № 00115/D від 27.12.2007; стягнення грошових коштів в розмірі 887 540, 35 грн., як упущену вигоду, у зв'язку з неможливістю виконання договору оренди транспортного засобу укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ВК "Профтехобразование" та грошових коштів в розмірі 100 000, 00 грн. штрафних санкцій за невиконання договірних відносин.
Позовні вимоги мотивовані посиланням на грубе порушення відповідачем умов кредитного договору № 00115/D від 27.12.2007 р.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2012 по справі № 28/109-10, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.01.2013 р., у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 24.04.2013 р. постанова апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 щодо розірвання кредитного договору № 00115/D від 27.12.2007 р. скасовані та цій частині справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Приймаючи згадану постанову, Вищий господарський суд виходив з того, що суди попередніх інстанцій відмовляючи в задоволенні позову в частині розірвання кредитного договору не дали правової оцінки доводам позивача щодо наявності підстав для розірвання ос пореного кредитного договору та не визначили правової норми, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин в частині розірвання договору.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2013 р. у справі № 28/109-10 (суддя Васильєв К.М.) в задоволенні позовних вимог фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору № 00115/D від 27.12.2007 р. відмовлено, з огляду на їх безпідставність.
Не погодившись з даним рішенням, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про розірвання кредитного договору № 00115/D від 27.12.2007 р. та визнання припиненими договірних зобов'язань за кредитним договором № 0015/D від 27.12.2007 р., прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в цій частині.
Відповідач та треті особи не забезпечили в судове засідання явку повноважних представників, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Колегія суддів вважає, що матеріали справи містять достатньо доказів для можливості розгляду справи за відсутністю представників відповідача та третіх осіб.
Відзивів на апеляційну скаргу відповідачем та третіми особами не надано.
Заслухавши пояснення позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з урахуванням наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.12.2007 р. між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (позичальник) та відкритим акціонерним товариством "Морський транспортний банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Марфін банк» (банк) укладено кредитний договір № 00115/D.
Відповідно до п.1.1. договору банк зобов'язався надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії на суму 190 148,51 дол. США з метою оплати 100% вартості автокрану у сумі 165 346,54 дол. США та на оплату страхових платежів у сумі 24 801,97 дол. США, з терміном погашення по 26.12.2012 р., а позичальник зобов'язався на умовах, в розмірі та в строки, встановлені в цьому договорі, повернути банку кредит, сплатити відсотки за користування кредитом, а також сплатити комісії, пені та штрафи, які будуть передбачені умовами цього договору.
Пунктом 3.1.3. договору встановлено, що позичальник доручає банку за рахунок кредитних коштів згідно п.1.1. від імені позичальника щорічно сплачувати черговий страховий платіж у розмірі згідно договорів страхування, укладених відповідно до п.3.2.9. цього договору. Перерахування кредитних коштів банк зобов'язується провадити у випадку не пред'явлення позичальником документів, що підтверджують сплату чергових страхових платежів за рахунок інших джерел, до дати їхньої сплати, передбачених договорами страхування. Зазначене доручення позичальника не підлягає виконанню банком тільки у випадку пред'явлення позичальником банку документів, що підтверджують сплату чергових страхових платежів за рахунок інших джерел до дат їхньої сплати, передбачених договорами страхування.
Згідно п.3.2.9. договору до отримання кредиту позичальник зобов'язується належним чином оформити договір застави (іпотеки), договір поруки тощо, згідно п.4.1. даного договору, з метою забезпечення виконання зобов'язань за цим договором, договір страхування заставленого майна.
Пунктом 3.3.2. договору сторони узгодили, що у разі відмови позичальника, зокрема, в оформленні (переоформленні) договорів застави, іпотеки, поруки, договорів страхування, згідно з п.3.2.9. даного договору; порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених умовами даного договору, банк за своїм розсудом має право: змінити умови договору - вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за даним договором у повному обсязі шляхом направлення повідомлення; розірвати договір у судовому порядку; здійснити одностороннє розірвання даного договору з направленням позичальнику повідомлення.
Банк не несе відповідальності за ненадання кредиту в термін, зазначений у п.1.1. даного договору, у випадку не одержання від позичальника документів на надання кредитних коштів, при невиконанні позичальником зобов'язання, передбаченого п.3.2.9., 3.2.15 даного договору, а також при настанні будь-якої з подій, зазначених у п.п.3.3.2., 3.3.6. даного договору. ( п.6.5. договору).
Отже, зобов'язання банку перерахувати кошти на оплату страхових платежів виникає лише після оформлення позичальником договору страхування.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за даним кредитним договором, 27.12.2007р. між сторонами укладено договір застави транспортного засобу № 00331-СD, предметом якого є надання фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 в заставу транспортного засобу - автокрану КТА-28, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (п.1.6. договору).
Цей договір посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований в реєстрі за № 3720.
Відповідно до п.2.3.1. однією із істотних умов договору застави є обов'язок заставодавця в день укладання цього договору на строк дії договору застрахувати предмет застави за свій рахунок на суму вартості предмета застави, що зазначена у п.1.9 цього договору на користь заставодержателя у страховика за узгодженням із заставодержателем, та протягом 3 днів з дати підписання цього договору надати заставодержателю відповідно оформлений договір страхування та копію платіжного документу, що підтверджує оплату страхової премії. Не пізніше ніж за 1 місяць до закінчення строку дії зазначеного договору страхування заставодавець зобов'язаний продовжити строк його дії у встановленому законом порядку та надати заставодержателю докази цього та сплати страхового платежу.
Згідно п. 2.3.7. договору застави заставодавець зобов'язується не передавати предмет застави в оренду (майновий найом), у лізинг, у позичку, у спільну діяльність або у безоплатне користування, не здійснювати його відчуження або інше розпорядження предметом застави без попередньої письмової згоди заставодержателя .
На виконання умов п.п.3.2.9 пункту 3.1 кредитного договору та п.2.3.1. договору застави між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (страхувальник) та ЗАТ "Страхова компанія "ІНКОМСТРАХ" (страховик) укладено договір добровільного страхування засобу наземного транспорту серія АСТ № 003696, за умовами якого об'єктом страхування є автокран КТА-28, реєстраційний номер НОМЕР_2; загальний страховий платіж за цим договором становить 25 050,00 грн. та сплачується готівкою одноразово; договір страхування набуває чинності 09.01.2008 р. та закінчується 08.01.2009 р.
Позивач сплатив страховий внесок за цим договором в загальній сумі 25 050,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 2 від 11.01.2008 р. та № 3 від 18.02.2008 р.
Предметом спору у даній справі є розірвання кредитного договору № 00115/D від 27.12.2007 р., укладеного між сторонами.
Статтею 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Наведена правова норма кореспондується зі ст.193 ГК України.
Статтею 538 ЦК України передбачено, що виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для розірвання спірного кредитного договору, з огляду на таке.
Відповідно до п.33.1. договору страхування серії АСТ № 003696, строк його дії закінчився 08.01.2009 р.
04.12.2008 р. та 05.01.2009 р. відповідач направив на адресу позивача (тел. № 47-26-94) повідомлення - факсограми, які були отримані головним бухгалтером фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - ОСОБА_5, в яких зазначалось про необхідність укладення нового договору страхування та надання банку відповідних доказів.
Отже, відповідач вчинив всі необхідні дії, направлені на виконання покладених на нього спірним кредитним договором обов'язків.
Всупереч умовам п.3.2.9 кредитного договору та п.2.3.1. договору застави, позивачем договір страхування переоформлений не був.
Позивач, в порушення п.1.6. та п.2.1.10 договору застави, передав автокран у Миколаївську область, де вказаний автокран було вкрадено.
Вироком Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 16.05.2012 р. по кримінальній справі № 1-393/2011 р. засуджені громадяни ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за незаконне заволодіння 10.02.09 р. автокраном КТА-28 реєстраційний номер НОМЕР_2.
На момент крадіжки згаданого автокрану, дія договору страхування наземного транспорту АСТ 003696 від 09.01.2008 р. закінчилася.
Таким чином, невиконання відповідачем покладених на нього обов'язків за спірним кредитним договором щодо перерахування на користь страхової компанії страхового платежу, сталося з вини позивача, який не переоформив договір страхування у встановлений договором строк, а тому відсутні підстави для визнання цього договору розірваним з підстав, передбачених ст.651 ЦК України.
З урахуванням приписів ст.32 ГПК України, позивачем не надано доказів порушення відповідачем істотних умов договору.
Крім того, позивачем були порушені зобов'язання за кредитним договором щодо своєчасного повернення суми кредиту, погашення процентів згідно графіку щомісячних платежів. Станом на 22.06.2009 р. загальна заборгованість позивача складала 1 012 764,58 грн.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, прийнятого з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 99, 101-103,105 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2013 р. по справі №28/109-10 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом 20 днів.
Постанова складена в повному обсязі 07.10.2013 р.
Головуючий суддя В.О.Кузнецов
Судді Н.В.Пархоменко
А.Є.Чередко
З оригіналом згідно
помічник судді О.В.Бушанська
07.10.2013