ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/13327/13 03.10.13
За позовом Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в
інтересах держави в особі Київського квартирно-експлуатаційного управління
Міністерства оборони України
До Приватного підприємства «Укрмраморстиль»
Про стягнення 19 259,94 грн.
Суддя Сівакова В.В.
Представники сторін:
Від прокуратури Пантюхов О.В. посвідчення № 011863 від 28.10.2012
Від позивача Мірошниченко І.О. - по дов. № 303/25-81 від 09.01.2013
Від відповідача не з'явився
Суть спору :
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю «МНДЦ Квазар» про стягнення 19 259,94 грн. з яких: 14 027,44 грн. боргу по орендній платі, 340,86 грн. боргу по комунальним платежам, 3 534,06 грн. компенсації земельного податку, 1 131,32 грн. пені та 226,26 грн. - 3% річних за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору оренди № 82/2002/ГоловКЕУ від 30.04.2002 нежитлових приміщень, розташованих на території військового містечка № 23 в Київському гарнізоні за адресою : м. Київ, вул. Січневого постання, 1.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2013 порушено провадження у справі № 910/13327/13 та призначено справу до розгляду на 15.08.2013.
Позивачем 14.08.2013 до відділу діловодства суду подано письмові пояснення щодо підстав нарахування вартості комунальних послуг та підстав нарахування пені на заборгованість з комунальних послуг.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/13327/13 від 15.08.2013, у зв'язку з неявкою представника відповідача в засідання суду та невиконанням сторонами вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 15.07.2013, розгляд справи був відкладений на 03.09.2013.
Позивачем 30.08.2013 до відділу діловодства суду подано додаткові письмові пояснення щодо обґрунтування стягнення вартості комунальних послуг.
Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 03.09.2013 справу № 910/13327/13 передано на розгляд судді Трофименко Т.Ю., у зв'язку з перебуванням судді Сівакової В.В. у відпустці.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/13327/13 від 03.09.2013 (суддя Трофименко Т.Ю.) справу призначено до розгляду на 24.09.2013.
Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 23.09.2013 справу № 910/13327/13 передано на розгляд судді Сівакової В.В., у зв'язку з виходом судді з відпуски.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/13327/13 від 24.09.2013, у зв'язку з неявкою представника відповідача в засідання суду та невиконанням сторонами вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 15.07.2013 та ухвали суду від 15.08.2013, розгляд справи був відкладений на 01.10.2013.
В судовому засіданні 01.10.2013 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 03.10.2013.
Прокуратура в судовому засіданні 03.10.2013 позовні вимоги підтримала повністю.
Позивач в судовому засіданні 03.10.2013 позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач в судове засідання 03.10.2013 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвал суду не виконав.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).
Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме : м. Київ, пр. Маяковського, 89 к. 370, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 01.10.2013 є місцезнаходженням відповідача.
Стаття 64 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.
Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представника відповідача.
В судовому засіданні 03.10.2013, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, Господарський суд міста Києва
30.04.2002 між Міністерством оборони України в особі Київського квартирно-експлуатаційного управління (орендодавець) та Приватним підприємством «Укрмраморстиль» (орендар) було укладено договір оренди № 82/2002/ГоловКЕУ від 30.04.2002 нежитлових приміщень, розташованих на території військового містечка № 23 в Київському гарнізоні за адресою : м. Київ, вул. Січневого постання, 1 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець здав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежиле приміщення загальною площею 49 кв. м. в/м 23/7 за адресою : м. Київ, вул. Січневого повстання, 1.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги прокуратури підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.
Згідно з п. 2.1. договору момент користування орендованим майном настає одночасно із підписанням сторонами договору та акту прийому-передачі вказаного майна.
Відповідно до акту прийому-передачі від 30.04.2002 орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне користування нежитлове приміщення за адресою : м. Київ, вул.. Січневого повстання, 1, військового містечка № 23, будівлі № 18, загальною площею 49 кв. м.
Згідно ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
12.10.2009 між Київським квартирно-експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України (орендодавець) та Приватним підприємством «Укрмраморстиль» (орендар) було укладено додатковий договір № 64д/ККЕУ до договору та викладено договір оренди № 82/2002/ГоловКЕУ від 30.04.2002 в новій редакції (далі - договір).
Пункт 1.1. договору викладено в такій редакції: орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування військове майно - нежитлові приміщення площею 49 кв. м. в будівлі № 18 військового містечка № 23 (далі - майно), що знаходиться на балансі Київського КЕУ, розташоване за адресою : м. Київ, вул. Івана Мазепи, 1, вартість якого визначена на 01.07.2001 за незалежною оцінкою та становить згідно акту оцінки 85 700,00 грн.
Згідно з ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Відповідно до п. 10.1. договору договір укладено строком до 10.10.2011.
Відповідно до ч. 3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
Пункт 1 ст. 762 Цивільного кодексу України визначає, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до п. 3.1. договору орендна плата встановлена без ПДВ за базовий місяць (лютий 2009 року) на рівні 2 392,78 грн. за результатами конкурсу (домовленості) з врахуванням моніторингу орендної плати на аналогічних об'єктах оренди, але не нижче орендної плати визначеної на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 № 786 (із змінами і доповненнями внесеними постановою КМУ від 27.12.2006 № 1846), яка становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (лютий 2009 року) 2 392,78 грн.
Згідно з п. 3.2. договору нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до п. 3.3. договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
За умовами п. 5.11. договору орендар зобов'язаний здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна, в тому числі фактичні комунальні платежі. Протягом 15 робочих днів після підписання цього договору встановити прибори обліку тепло-, енерго-, водопостачання, заключити прямі договори з постачальними організаціями, або укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.
В матеріалах справи наявний укладений між сторонами додаток до договору (розрахунок комунальних послуг та загальноексплуатаційних витрат на утримання орендованого приміщення), умовами яких передбачено перелік комунальних послуг, які погодився сплачувати відповідач, а саме : електроенергія, водопостачання, теплопостачання та експлуатаційні витрати (утилізація сміття, утримання приміщення).
Відповідно до п. 5.16. договору орендар зобов'язався щомісячно компенсувати орендодавцю кошти у розмірі частини податку на землю пропорційно площі землі, яку займає здане в оренду нерухоме майно, а також прилегла до будівлі чи споруди земельна ділянка, на яку орендарю відповідно до чинного законодавства надається право користування для досягнення мети оренди.
Відповідно до п. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Пунктом 3.6. договору сторони дійшли згоди, що орендна плата у розмірі 100% перераховується орендарем до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний реєстраційний рахунок орендодавця щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 5.3. договору відповідач зобов'язався своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.
Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Проте, матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасного внесення орендної плати в повному обсязі за червень-вересень 2012 року, в результаті чого виникла заборгованість, яка за обґрунтованими розрахунками позивача становить 14 027,44 грн.
Також матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов'язань зі своєчасної сплати в повному обсязі за спожиті комунальні послуги та компенсації земельного податку у період червень-вересень 2012 року, внаслідок чого утворилась заборгованість за вказаними платежами в розмірі 340,86 грн. та відповідно 3 534,06 грн.
Відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» однією із істотних умов договору оренди та основним обов'язком орендаря є сплата орендних платежів з урахуванням індексу інфляції.
Статтею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначається, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
З огляду на викладене, вимоги прокуратури про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в розмірі 14 027,44 грн., комунальним послугам в розмірі 340,86 грн. та компенсації земельного податку в розмірі 3 534,06 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач у визначений строк орендну плату не вніс, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.
Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки орендну оплату не сплатив, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.
Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Одним із правових наслідків порушення зобов'язання, згідно ст. 611 Цивільного кодексу України є сплата боржником неустойки.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» за невиконання зобов'язань за договором оренди, …, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.
Умовами пункту 3.7. договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.
Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
При укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов'язання щодо сплати орендної плати.
Разом з цим, пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Зазначена стаття передбачає строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, у разі якщо інше не встановлено законом або договором, а строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права встановлюється Цивільним кодексом України.
Укладеним між сторонами договором передбачено нарахування пені за кожний день прострочення, тобто, відповідальність носить подовжувальний характер.
В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті послуг оренди відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми боргу по орендній платі, пеню відповідно до п. 3.7. договору, розмір якої, за розрахунками суду становить 868,49 грн.
Вимоги прокуратури в частині стягнення пені в сумі 868,49 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.
В частині позовних вимог про стягнення пені в розмірі 23,84 грн. в позові слід відмовити, оскільки пеня нарахована на суму боргу червень 2012 року з порушенням чинного законодавства України, а саме перевищено шестимісячний строк нарахування.
Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача 238,82 грн. пені нарахованої на суму боргу за комунальні послуги та компенсації земельного податку слід зазначити наступне
Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.
При цьому, відповідно до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Так, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з п. 3.7. договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.
Отже, умови договору встановлюють, що пеня нараховуються за несвоєчасно виконане зобов'язання по сплаті тільки орендної плати.
З умов договору вбачається, що сторонами не передбачена відповідальність у вигляді пені в разі порушення умов договору в частині сплати комунальних послуг та компенсації земельного податку.
Враховуючи те, що неустойка, в даному випадку пеня, є договірною, позовні вимоги прокуратури про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 238,82 грн. нарахованої на суму боргу за комунальні послуги та компенсацію земельного податку безпідставні та задоволенню не підлягають.
Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених прокуратурою та позивачем, не надав.
Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Київського квартирно-експлуатаційного Управління Міністерства оборони України є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.
Судового збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Укрмраморстиль» (м. Київ, пр. Маяковського, 89, кв. 370, код ЄДРПОУ 30182660) на користь Київського квартирно-експлуатаційного Управління Міністерства оборони України (м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 2/32, корп. 97, код ЄДРПОУ22991617) 14 027 (чотирнадцять тисяч двадцять сім) грн. 44 коп. боргу по орендній платі, 340 (триста сорок) грн. 86 коп. боргу за комунальні послуги, 3 534 (три тисячі п'ятсот тридцять чотири) грн. 06 коп. компенсації земельного податку, 868 (вісімсот шістдесят вісім) грн. 49 коп. пені, 226 (двісті двадцять шість) грн. 26 коп. - 3% річних.
3. Стягнути з Приватного підприємства «Укрмраморстиль» (м. Київ, пр. Маяковського, 89, кв. 370, код ЄДРПОУ 30182660) в дохід Державного бюджету України (наступні банківські реквізити отримувач: ГУ ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, рахунок 31215206783001, код платежу: 22030001, символ звітності банку: 206) 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.
4. В іншій частині в позові відмовити повністю.
Повне рішення складено 07.10.2013.
СуддяВ.В.Сівакова