Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
"07" жовтня 2013 р. Справа № 911/2865/13
Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш енд Кері Україна», м. Київ
до Приватного акціонерного товариства «Кондитерська фабрика «Лагода», Київська обл., м. Кагарлик
про стягнення 88 008,66 грн.,
за участю представників:
позивача:Тимчук Г.І., довіреність № 43-13 від 01.07.2013 року;
відповідача:Сапронов О.В., довіреність № б/н від 01.04.2013 року;
У липні 2013 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом до відповідача про стягнення 89 768,83 грн., з яких 87 080,23 грн. основного боргу та 988,32 грн. збитків, у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань за договором поставки товарів та надання послуг № 22521 від 01.01.2009 року.
Ухвалою господарського суду Київської області від 25.07.2013 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 05.09.2013 року.
У судовому засіданні 05.09.2013 року оголошувалася перерва на 19.09.2013 року.
У судовому засіданні 19.09.2013 року представниками сторін було подано клопотання про продовження строку вирішення спору.
Ухвалою господарського суду Київської області від 19.09.2013 року суд продовжив строк вирішення спору та відклав розгляд справи на 03.10.2013 року.
02.10.2013 року через канцелярію суду позивач надав письмові пояснення у справі.
Через канцелярію суду 03.10.2013 року відповідач надав письмові пояснення у справі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
01.01.2009 року між позивачем (МГБ) та відповідачем (постачальник), що діє від імені покупців (вказаних в додатку 1) (покупці) було укладено договір поставки товарів та надання послуг № 22521, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується постачати покупцям переліченим в додатку 1 до даного договору товари, а покупці зобов'язуються приймати та оплачувати ці товари на умовах даного договору.
Згідно п. 1.2 договору покупці надають постачальникові рекламні, інформаційні, маркетингові та інші послуги у порядку та згідно з додатковими угодами та додатками до договору. Надання рекламних та інших послуг підтверджується актами приймання наданих послуг.
Сторони визначили умови постачання товарів, погодили перелік маркетингових, інформаційних, рекламних та інших послуг, що надаватимуться МГБ на користь постачальника, їх вартість і строки оплати, які були викладені в додатку № 7 до договору.
Відповідно до умов п. 3.3 договору покупці мають право зменшити оплату. Що належить постачальникові за товари на суму штрафів, вартість товарів, повернених постачальникові, наданих йому послуг а також на інші суми, що мають бути сплачені постачальником згідно з цим договором та додатками , які складають невід'ємну частину цього договору шляхом проведення заліку зустрічних вимог за винятком випадків, коли це заборонено українським законодавством. Залік зустрічних вимог проводиться покупцями без підписання сторонами додаткових документів (актів, протоколів тощо).
По результатах кожного місяця кожен покупець буде готувати акти звірки взаєморозрахунків та направляти їх постачальникові. В актах звірки будуть відображені товарні накладні, надані постачальником, акти наданих послуг, надані покупцями, та інформація про платежі або залік вимог, виконані сторонами.
В свою чергу, постачальник повинен направити покупцю підписаний акт звірки чи письмові мотивовані зауваження до нього. Ненадання підписаного акту або мотивованих зауважень протягом 14 календарних днів від дати надіслання акту означатиме згоду постачальника із даними, наведеними в акті.
Акт звірки взаєморозрахунків містить інформацію тільки щодо тих поставок товарів, по яких отримано товарні та податкові накладні від постачальника, та які не мають розбіжностей стосовно затверджених цін та кількості фактично прийнятих товарів.
В разі неотримання акту звірки взаєморозрахунків до 15 числа місяця, наступного за звітним, постачальник зобов'язаний у письмовій формі (у тому числі за допомогою електронної пошти) негайно повідомити покупця про неотримання такого акту. Дане повідомлення повинно бути отримано покупцем до 20 числа місяця, наступного за звітним і постачальнику буде направлено дублікат такого акту. Якщо продавець не отримав такого повідомлення - постачальник не має права в майбутньому посилатися на неотримання такого акту звірки взаєморозрахунків чи на незгоду з даними, які в ньому містяться.
Згідно п. 1.11 додатку № 7 до договору покупці мають право зменшити оплату, що належить постачальникові за товари на вартість наданих постачальникові послуг, а також на інші суми, що мають бути сплачені постачальником згідно з цим додатком № 7 та додатком № 7А та/чи додатком № 7Б, 7С або за будь-якими іншими додатками, які складають невід'ємну частину договору, шляхом проведення заліку зустрічних вимог за винятком випадків, коли це заборонено українським законодавством. Залік зустрічних вимог проводиться покупцями без підписання сторонами додаткових документів (актів, протоколів, тощо).
По факту надання послуг щомісячно покупці будуть готувати акти приймання наданих послуг та направляти їх постачальникові. В свою чергу, постачальник повинен направити покупцям підписаний акт приймання наданих послуг чи письмові мотивовані зауваження до нього. Ненадання підписаного акту або мотивованих зауважень протягом 14 календарних днів від дати надіслання акту означатиме згоду постачальника із даними, наведеними в акті.
В разі неотримання актів приймання наданих послуг до 15 числа місяця, наступного за звітним, постачальник зобов'язаний у письмовій формі (у тому числі за допомогою електронної пошти) негайно повідомити покупця про неотримання такого акту. Дане повідомлення повинно бути отримано покупцем до 20 числа місяця, наступного за звітним, і дублікат такого акту буде направлено постачальнику. Якщо продавець не отримав такого повідомлення у вказаний вище термін - постачальник не має права в майбутньому посилатися на неотримання такого акту приймання наданих послуг чи на незгоду з даними, які в ньому містяться.
У випадку, якщо постачальник не має заборгованості від покупців, постачальник має сплатити несплачену суму послуги протягом 15 днів з дати виставлення акту приймання наданих послуг, як вказується в п. 3.3 договору.
На виконання умов договору позивачем було надано послуги відповідачу та у відповідності з вимогами п. 3.3 договору та п. 1.11 додатку № 7 було складено відповідні акти приймання наданих послуг на суму 101 131,94 грн., копії яких долучені до матеріалів справи, оригінали оглянуті судом.
Відповідачем було підписано та надіслано на адресу позивача акти приймання наданих послуг на суму 744,93 грн., що свідчить про те, що відповідач визнав надання зазначених послуг позивачем належним чином та в повному обсязі.
Водночас, акти на суму 100 387,01 грн. відповідач не підписав і не повернув, а також не надав мотивованих зауважень до них.
ТОВ «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» було повторно направлено на адресу відповідача акти для підписання, що підтверджується описом вкладення в цінний лист від 29.05.2013 року.
Повідомлення про неотримання актів позивачем отримано не було, отже, з урахуванням вимог п. 1.11 додатку № 7 до договору відповідач погодився з даними, наведеними в актах та прийняв на себе зобов'язання сплатити зазначену в актах вартість послуг протягом 15 календарних днів з дати виставлення відповідного акту приймання наданих послуг.
Отже, позивач надав відповідачу послуг на загальна суму 101 131,94 грн.
Проте, відповідач за надані послуги розрахувався частково в сумі 7 066,06 грн. і мав заборгованість перед позивачем у розмірі 94 065,88 грн.
Керуючись п. 3.3 договору, позивач провів залік зустрічних вимог, внаслідок чого суму коштів у розмірі 7 045,54 грн., що підлягала сплаті відповідачеві за поставлений товар було зменшено.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 87 020,34 грн.
Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.
Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.
Так, ст. 655 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За змістом ст.ст. 691, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Окрім того, приписами ч. 1 статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідач контррозрахунку або доказів погашення заборгованості за договором суду не надав.
Отже, факт порушення відповідачем зобов'язань судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.
З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором, з урахуванням встановлення судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 87 020,34 грн., є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Предметом розгляду даної справи є також вимога позивача про стягнення з відповідача 988,32 грн. збитків, які позивач зазнав внаслідок втрати права на податковий кредит з вини відповідача.
Відповідно до п. 2.4 договору по результатах приймання товарів у ТЦ постачальник складає товарну накладну та податкову накладну та надає їх до головного офісу покупців.
Згідно п. 3.2 договору на протязі 5 днів після поставки товарів постачальник повинен надати податкову накладну та накладну з зазначенням номеру приймання товару в головний офіс покупця.
Позивач у позовній заяві зазначає, що відповідач не надав своєчасно податкові накладні № 3313/АК від 26.08.2008 року, № 4612/АК від 10.11.2008 року, № 4948/АК від 01.12.2008 року, № 6384/АК від 07.12.2009 року, № 3281 від 07.06.2010 року, № 3123/АК від 31.05.2010 року, внаслідок чого позивач втратив право на податковий кредит та зазнав збитків у сумі 988,32 грн.
Відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на моменту виникнення між сторонами правовідносин з поставки товару за накладними № 3313/АК від 26.08.2008 року, № 4612/АК від 10.11.2008 року, № 4948/АК від 01.12.2008 року, № 6384/АК від 07.12.2009 року, № 3281 від 07.06.2010 року, № 3123/АК від 31.05.2010 року) податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.
У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).
Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.
Відповідно статті 201.10 Податкового кодексу України, у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі, покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених у відповідності до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Однак, доказів звернення до податкового органу із декларацією за звітний податковий період та заявою із скаргою на постачальника (відповідача) позивач суду не надав.
За таких обставин посилання позивача на те, що він не мав права включити до податкового кредиту суму податку на додану вартість, що потягнуло за собою понесення підприємством збитків, є безпідставним та не відповідає вимогам чинного податкового законодавства.
Таким чином, позивач не довів суду першої інстанції завдання йому збитків в розмірі 988,32 грн. відповідно до вимог ст. 22 Цивільного кодексу України, ст. 224 Господарського кодексу України та вини відповідача у заподіянні цих збитків.
Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення збитків у розмірі 988,32 грн. є безпідставними і необґрунтованими, у зв'язку з чим в цій частині в позові слід відмовити.
Судовий збір у розмірі 1 740,46 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача пропорційно задоволених вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Кондитерська фабрика «Лагода» (09200, Київська обл., м. Кагарлик, вул. Фрунзе, 99, код 32967502) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш енд Кері Україна» (02140, м. Київ, просп. Григоренка, 43, код 32049199) 87 020 (вісімдесят сім тисяч двадцять) грн. 34 коп. боргу, 1 740 (одну тисячу сімсот сорок) грн. 46 коп. судового збору.
В іншій частині в позові відмовити.
Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.
Повне рішення складено 07.10.2013 р.
Суддя Т.Д. Лилак