ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44 тел. 284-18-98
Справа № 910/26216 30.09.2013 р.
За заявою Державної казначейської служби України
прозміну способу і порядку виконання рішення суду
у справі № 910/26216
за позовомMott MacDonald Limited (Мотт МакДональд Лімітед)
доДержавного агентства автомобільних доріг України
простягнення 547 916,67 доларів США
Суддя Бойко Р.В.
Представники сторін:
Від заявника: Герасименко Я.В.
Від позивача:Беляневич В.Е., Качмар О.Й.
Від відповідача: Білань Л.В.
Mott MacDonald Limited (Мотт МакДональд Лімітед) звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до Державного агентства автомобільних доріг України про стягнення 547 916,67 доларів США.
Рішенням господарського суду міста Києва від 17.01.2013 р. позовні вимоги Mott MacDonald Limited (Мотт МакДональд Лімітед) задоволено повністю та присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача борг у розмірі 547 916 (п'ятсот сорок сім тисяч дев'ятсот шістнадцять) доларів 67 центів США та судовий збір у розмірі 64 380 (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят) грн. 00 коп.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2013 р. та постановою Вищого господарського суду України від 02.09.2013 р. рішення господарського суду міста Києва від 17.01.2013 р. у справі № 910/26216 залишено без змін.
На виконання вказаного рішення 15.05.2013 р. господарським судом міста Києва було видано відповідний наказ.
До господарського суду міста Києва від Державної казначейської служби України надійшла заява про зміну способу і порядку виконання рішення суду.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.09.2013 р. розгляд заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду призначено на 19.09.2013 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.09.2013 р. розгляд заяви відкладено на 30.09.2013 р.
В судове засідання, призначене на 30.09.2013 р., представник Державної казначейської служби України (заявника) з'явився.
Представник позивача в судове засідання з'явився, проти задоволення заяви заперечив.
Представник відповідача (боржника) в судове засідання з'явився, заяву Державної казначейської служби України підтримав.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
В обґрунтування поданої заяви Державна казначейська служба України посилається на те, що в органах казначейства розпорядникам та одержувачам бюджетних коштів відкриваються рахунки тільки в національній валюті (відповідно до Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України), а тому у боржника як розпорядника бюджетних коштів у Казначействі відсутній рахунок в іноземній валюті, а також на те, що органи Казначейства не мають ліцензії на здійснення операцій в іноземній валюті, тоді як комерційні банки та кредитно-фінансові установи мають право здійснювати валютні операції лише після отримання ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій, виданої Національним банком України, що, на думку заявника, унеможливлює виконання рішення суду про стягнення з Державного агентства автомобільних доріг України боргу в іноземній валюті.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з частиною другою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
У відповідності до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно з ч.1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Як зазначено в п.п. 7.1.3, 7.2, 7.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
Виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, згідно з ч.1 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Порядок виконання рішення суду про стягнення коштів з бюджетних установ врегульований Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. № 845 (надалі - Порядок).
Відповідно до п. 3 Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Згідно з п. 4 Порядку органи Казначейства вживають заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку.
Пунктом 5 Порядку передбачено, що під час виконання виконавчих документів органи казначейства мають право безоплатно отримувати необхідні для виконання виконавчих документів судові рішення, пояснення, довідки, іншу інформацію; вимагати від боржників вжиття ними заходів до виконання виконавчих документів та за результатами їх виконання; застосовувати заходи впливу до боржників у разі виявлення фактів порушення бюджетного законодавства у процесі або за результатами виконання виконавчих документів, повідомляти про такі порушення органам Держфінінспекції; вживати інших заходів до виконання виконавчих документів.
Борг у розмірі 547 916,67 доларів США виник у Державного агентства автомобільних доріг України перед компанією Mott MacDonald Limited (Мотт МакДональд Лімітед) на підставі договору про надання послуг, укладеного за результатами оголошеного та проведеного боржником тендеру на закупівлю послуг за бюджетні кошти. Таким чином, здійснення оплати послуг за договором передбачалось за рахунок бюджетних коштів. А, отже, за умови належного виконання боржником взятих на себе грошових зобов'язань за договором, органи казначейства мали б забезпечити здійснення розрахунків між боржником і стягувачем відповідно до встановленого законодавством України порядку казначейського обслуговування державного бюджету за видатками.
Відповідно до пункту 1.1. Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1407 від 24.12.2012 р., цей Порядок регламентує організаційні взаємовідносини між органами Державної казначейської служби (далі - орган Казначейства), розпорядниками бюджетних коштів, одержувачами бюджетних коштів, а також розподіл обов'язків та відповідальності між ними в процесі обслуговування державного бюджету за видатками, операціями з надання кредитів за рахунок коштів державного бюджету та з погашення державного боргу з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України та інших нормативно-правових актів.
Розділ VII Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, що встановлює «Особливості здійснення окремих видатків розпорядників бюджетних коштів, у підпорядкуванні яких є бюджетні установи, розташовані за межами України», визначає, що видатки в іноземній валюті на забезпечення функціонування бюджетних установ, розташованих за межами України, здійснюються через рахунки, відкриті в установах банків (п. 7.1 Порядку); за наявності на валютному рахунку Казначейства України необхідної розпоряднику суми коштів в іноземній валюті ця сума може бути перерахована з валютного рахунка Казначейства України на валютний рахунок розпорядника бюджетних коштів. У окремих випадках Казначейство України за зверненням головного розпорядника (розпорядника нижчого рівня) здійснює операції з купівлі відповідної суми іноземної валюти за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземної валюти на дату проведення операції, в порядку, встановленому законодавством. Для цього головні розпорядники (розпорядники нижчого рівня) подають до Казначейства України заявку-доручення на забезпечення іноземною валютою Казначейством України за формою згідно з додатком 23 до цього Порядку (п.7.5 Порядку).
Пунктом 13.4 Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами встановлено, що у разі здійснення розрахунків розпорядниками бюджетних коштів за зобов'язаннями, що виникли внаслідок укладання договорів і не пов'язані з міжнародною діяльністю, розпорядник бюджетних коштів подає до органів Казначейства платіжне доручення на перерахування коштів з відповідних рахунків у національній валюті для закупівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України.
У разі можливості здійснення видатків розпорядника бюджетних коштів в іноземній валюті за рахунок коштів, наявних на відповідних валютних рахунках, відкритих на ім'я Казначейства України в установах банків, розпорядник бюджетних коштів подає до Казначейства України заявку-доручення на здійснення видатків в іноземній валюті (абзац 2 пункту 13.4 Порядку).
Згідно з п. 3 глави 4 «Інші випадки купівлі, обміну іноземної валюти» розділу ІІ «Підстави для купівлі, обміну іноземної валюти» Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого постановою Правління НБУ № 281 від 10.08.2005 р., Державне казначейство України має право купувати іноземну валюту для здійснення розпорядниками бюджетних коштів, переведеними на казначейське обслуговування, видатків, пов'язаних з міжнародною діяльністю, згідно з передбаченими в Державному бюджеті України на відповідний рік бюджетними призначеннями на підставі таких документів: заяви про купівлю іноземної валюти; заяви розпорядника бюджетних коштів з визначенням рахунку, на який слід перерахувати кошти в іноземній валюті; витягу з розпису Державного бюджету України на відповідний рік; копії затвердженого кошторису розпорядника бюджетних коштів; платіжного доручення в електронній формі від Державного казначейства України на перерахування коштів у гривнях для купівлі іноземної валюти з обов'язковим зазначенням у призначенні платежу коду бюджетної класифікації видатків та з приміткою «для купівлі іноземної валюти».
Наведені вище положення законодавства свідчать, що органи Державної казначейської служби України наділені достатніми повноваженнями для виконання рішення суду про стягнення з боржників (розпорядників бюджетних коштів) коштів в іноземній валюті. Зокрема, для виконання рішення суду про стягнення з боржника (розпорядника бюджетних коштів) коштів в іноземній валюті органи казначейства вправі вимагати від розпорядника бюджетних коштів надання заявки (доручення) на придбання іноземної валюти, здійснювати операції з купівлі відповідної суми іноземної валюти за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземної валюти на дату проведення операції; звертатись до державних органів та інших установ (Міністерства фінансів України, Національного банку України) та отримувати у них необхідні для виконання рішення суду пояснення, дозволи, довідки, інформацію; вживати інших заходів до виконання рішення суду.
Разом з тим, заявником не надано суду жодних доказів того, що ним вживались будь-які заходи для виконання рішення суду (надсилались вимоги боржнику, надсилались запити до компетентних органів (установ) щодо надання роз'яснень, дозволів, інформації тощо).
Доводи заявника про необхідність отримання органами казначейства ліцензії на здійснення операцій в іноземній валюті із посиланням на ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» судом відхиляються з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.
Згідно з п. 1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого указом Президента України від 13.04.2011 р. № 460/2011, Державна казначейська служба України (Казначейство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України. Казначейство України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Державна казначейська служба України є органом державної влади, який здійснює державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та на який Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» покладено функції щодо виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган. Державна казначейська служба не є комерційним банком чи кредитно-фінансовою установою.
У листі від 25.04.2012 р. № 29-216/4227 Національний банк України роз'яснив, що відповідно до п. 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» ряд валютних операцій, у тому числі використання резидентами іноземної валюти на території України як засобу платежу, потребує наявності індивідуальної ліцензії Національного банку України. Проте, з огляду на норми Декрету визначений ним режим індивідуального ліцензування не поширюється на валютні операції органів державної влади, що здійснюються ними від імені та за рахунок держави в межах їх функцій та повноважень, встановлених законодавством України. Це виключення стосується як безпосередньо органів державної влади, так й інших учасників валютних операцій (уповноважених банків, зберігачів, інвесторів тощо), що здійснюються за участю цих органів.
Отже, для виконання рішень судів про стягнення коштів, боржниками за якими є державні органи (розпорядники бюджетних коштів), органи Державної казначейської служби України не потребують отримання ліцензії Національного Банку України на здійснення операцій з валютними цінностями.
Зазначене спростовує доводи заявника про наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять неможливим його виконання та які є підставою для зміни способу та порядку виконання рішення суду.
Крім того, судом враховується, що Державною казначейською службою України до цього часу не виконано рішення суду в частині стягнення судового збору у розмірі 64 380,00 грн. Заявником (Державною казначейською службою України) не доведено, що зміна судом порядку і способу виконання рішення суду шляхом стягнення з Державного агентства автомобільних доріг України на користь Mott MacDonald Limited боргу у гривневому еквіваленті, зробить можливим виконання рішення суду.
Оскільки Державною казначейською службою України належними та допустимими доказами не доведено існування обставин, які ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду у даній справі, заява Державної казначейської служби України про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі № 910/26216 задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні заяви Державної казначейської служби України про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі № 910/26216 відмовити.
Суддя Р.В. Бойко