03.10.2013р. Справа № 907/749/13
За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Карат Буд", с. Солочин Свалявський район
про стягнення загальної суми 176 617,70грн. ( в тому числі сума 124 338,86грн. - основний борг, сума 19 433,85грн. - три проценти річних та сума 32 844,99 грн. - інфляційні нарахування).
Суддя В.І. Карпинець
За участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_2 - предcтавник за дов. від 18.07.2013р.
від відповідача: Дахно С.О. - представник за дов. від 02.10.2013р.
СУТЬ СПОРУ: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, АДРЕСА_1 ( далі - позивач) звернувся з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Карат Буд", с. Солочин, Свалявський район (далі - відповідач) про стягнення загальної суми 129 807,04грн. ( в тому числі сума 98 288,86грн. - основний борг, сума 13 653,80грн. - три проценти річних та сума 17 864,38грн. - інфляційні нарахування), з урахуванням поданого представником позивача уточнюючого розрахунку заборгованості, яким, станом на 12.08.2013р., зменшено розмір позовних вимог, відповідно до супровідного листа від 12.08.2013р..
У даному судовому засіданні представник позивача позовні вимоги у зменшеному розмірі підтримав в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві (а.с.9 -12) та з посиланням на долучені доказові матеріали, які знаходяться в матеріалах справи. Посилається на невиконання в повному обсязі відповідачем взятого на себе зобов"язання за усною домовленістю по поставці плитки керамічної, внаслідок чого наявна заборгованість у сумі 98 288,86грн. - основного боргу у зменшеному розмірі позовних вимог.
Відповідачем, в особі його керівника, надіслано через канцелярію суду до матеріалів справи письмову заяву від 02.10.2013р. №55 (вхідний номер канцелярії суду 02.5.1-17/11209/13 від 02.10.2013р.), якою просить суд приєднати до матеріалів справи: витяг про наявність у ТОВ „Карат Буд", станом на 01.09.2013р., кредиторської заборгованості у загальній сумі 2 894 000,00 грн.; копію Постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.09.2013р. у справі №807/2876/13-а про підтвердження обставини стягнення з ТОВ „Карат Буд" податкового боргу у сумі 162 719,15грн. та банківські витяги з банківського рахунку ТОВ „Карат Буд", як докази у підтвердження перерахування на користь позивача суми 26 050 грн., в рахунок погашення наявного боргу, відповідно: суми 15 000,00грн. по періоду 31.07.2013р.; суми 10 000,00грн. по періоду 31.07.2013р. та суми 1050,00грн. по періоду 01.08.2013р. (а.с.66-73). Разом з тим дана заява не містить будь - якого прохання щодо надання можливої згоди на відтермінування сплати залишку боргу на відповідних умовах тощо.
Представник відповідача у даному судовому засіданні також не звертався до суду з відповідним клопотанням щодо вищезазначеного, а тільки зазначив про наявність вищезазначеної кредиторської заборгованості у ТОВ „Карат Буд". Також зазначив обставину щодо наявності у ФОП ОСОБА_1 перед ТОВ „Карат Буд" заборгованості за іншими зобов"язаннями, а відповідно на цій підставі не може вважатися наявність будь - якої суми заборгованості відповідача перед позивачем. Разом з тим доказів у підтвердження можливого зарахування таких однорідних кредиторських вимог, при їх наявності, до матеріалів справи не подано.
Строк вирішення спору продовжувався відповідно до вимог ч.3 ст.69 ГПК України та розгляд справи відкладався відповідно до вимог ст. 77 ГПК України.
У судовому засіданні 03.10.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ч.2 ст.85 ГПК України.
Дослідивши та проаналізувавши наявні у справі доказові матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд
Між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, як Продавцем (далі - позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Карат Буд", як Покупцем (далі - відповідачем), було досягнуто усну домовленість про поставку плитки керамічної для стін і підлоги та черепиці (далі товар) на загальну суму 358 129,86грн..
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до даної усної домовленості позивач взяв на себе зобов"язання щодо поставки відповідачеві вищезазначеного товару, а відповідач зобов"язувався провести розрахунок за прийнятий товар.
Факт поставки позивачем відповідачеві даного товару на загальну суму 358 129,86грн. підтверджується наявними у матеріалах справи засвідченими копіями накладних: №1 від 05.02.2008р., №2 від 31.03.2008р., №3 від 08.04.2008р., №6 від 03.12.2008р. та №2 від 30.03.2010р. (а.с.18-22).
Оскільки відповідачем не було в добровільному порядку виконано у повному обс"язі перед позивачем зобов"язання щодо оплати отриманого товару, тому позивачем вживалися заходи щодо можливості погашення відповідачем наявної заборгованості у добровільному порядку, що підтверджується наявною у матеріалах справи засвідченою копією претензії (а.с.37-38).
Відповідачем частково здійснювався розрахунок перед позивачем за отриманий товар, що підтверджується наявними у матеріалах справи засвідченими копіями витягів з банківського рахунку позивача про підтвердження надходження від відповідача по періоду станом на 21.11.2012р. загальної суми 233 791,00грн. (а.с.23-27).
Разом з тим інша сума залишилася заборгованістю.
Про підтвердження наявності у відповідача перед позивачем заборгованості у відповідних періодах та у відповідних сумах, свідчать наявні у матеріалах справи засвідчені копії з Актів звірки взаєморозрахунків (а.с.28-32).
Після порушення судом провадження у даній справі, відповідачем було погашено перед позивачем заборгованість на суму 26 050,00грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи засвідченими копіями витягів з банківського рахунку позивача по періоду 31.07. та 01.08.2013р. (а.с.42-43) та засвідченими копіями з платіжних документів відповідача (а.с.71-73).
За таких обставин залишилась заборгованістю сума 98 288,86грн. основного боргу у зменшеному розмірі позовних вимог.
Докази у підтвердження виконання відповідачем, у добровільному порядку, перед позивачем зобов"язання у вищезазначеній сумі 98 288,86грн. залишку основного боргу, у матеріалах справи, на день вирішення судом спору по суті, відсутні та відповідачем зворотнього не доведено.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Також необхідність виконання взятого на себе зобов"язання передбачена вимогами ст.530 Цивільного кодексу України.
Оскільки, як було зазначено вище, у відповідача наявна перед позивачем заборгованість у сумі 98 288,86грн. по основному боргу, тому, з врахуванням вищезазначених норм ЦК України та ГК України, позовні вимоги у даній частині позову у зменшеному розмірі позовних вимог є такими, що належним чином позивачем відповідно до вимог ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи та фактичними обставинами, не спростовані відповідачем, а тому вказана сума боргу підлягає до стягнення з відповідача в примусовому порядку на користь позивача.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв"язку з вищенаведеною нормою, є правомірним нарахування позивачем відповідачеві суми 13 653,80грн. трьох процентів річних в уточненому розмірі, розгорнутий розрахунок якої наведено у розрахунку трьох процентів річних за період з 18.07.2010р. по 18.07.2013р., який перевірено судом (а.с.55) та яка сума 13 653,80грн. трьох процентів річних також підлягають стягненню з відповідача у примусовому порядку на користь позивача.
Також є правомірним нарахування позивачем відповідачеві суми 17 864,38грн. інфляційних втрат в уточненому розмірі, розгорнутий розрахунок якої наведено у розрахунку інфляційних втрат за період з 18.07.2010р. по 18.07.2013р., який також перевірено судом (а.с.55 - 56), а тому дана сума також підлягає стягненню з відповідача у примусовому порядку на користь позивача.
Суд зазначає, що сторони можуть вирішити будь - яким чином питання щодо погашення відповідачем перед позивачем стягнутої судом суми за даним рішенням (укладення Мирової угоди на умовах розстрочки, відстрочки сплати такої суми або на умовах зарахування суми заборгованості, при її наявності, як однорідних кредиторських вимог тощо).
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням зменшеного позивачем розміру позовних вимог щодо трьох процентів річних та інфляційних втрат, суд покладає на відповідача у часткове відшкодування на користь позивача суми 3 115,54 грн. сплаченого судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 193, 232 п.6 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530, 625 ч.2 Цивільного кодексу України та ст. ст. 4, 22, 33, 43, 44, 49, 69 ч.3, 75, 77, 82- 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити повністю у зменшеному розмірі позовних вимог.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Карат Буд" (Свалявський район, с. Солочин, санаторій Квітка Полонини, ідентифікаційний код 32787071) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р 26000024000152 у Мукачівському відділенні АТ "КомІнвестБанк", МФО 312248) загальну суму 129 807,04грн. ( в тому числі сума 98 288,86грн. - основний борг, сума 13 653,80грн. - три проценти річних та сума 17 864,38грн. - інфляційні нарахування) та суму 3 115,54грн. у часткове відшкодування сплаченого судового збору.
Видати наказ.
3. Рішення суду набирає законної сили в порядку встановленому відповідно до ст.85 ГПК України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені вимогами ст. 93 ГПК України.
Рішення суду виготовлено в повному обсязі та підписано 07.10.2013р.
Суддя В.І. Карпинець