24.09.13р. Справа № 3/5005/3861/2012
За позовом Селянського (фермерського) господарства "Алгіз", с. Циганівка Синельниківського району Дніпропетровської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Братислава", м. Дніпропетровськ
за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Новомосковського районного комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор", с. Вільне Новомосковського району Дніпропетровської області
за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1, м. Новомосковськ Дніпропетровської області
за участю третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Відкритого акціонерного товариства "Спецбуд", с. Олександрівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області
про витребування майна від добросовісного набувача
Суддя Рудь І.А.
Представники:
від позивача: Коваленко С.О., дов. № 1 від 14.04.11р.;
від відповідача: Салтисюк Ю.В., дов. від 01.07.13р.;
від третьої особи-1: не з'явився;
від третьої особи-2: не з'явився;
від третьої особи-3: Салтисюк Ю.В., дов. № 01/07-ю від 01.07.13р.
Постановою Вищого господарського суду України від 19.06.13р. постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.04.13р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.13р. у справі № 3/5005/3861/2012 скасовані. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до матеріалів справи, 20.04.2012р. Селянське (фермерське) господарство "Алгіз" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить витребувати у добросовісного набувача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Братислава"- будівлі та споруди:
- конюшню, майданчик для вигулу, огорожу, розташовані по АДРЕСА_1
- звіроферму, яка складається з виробничо-побутової будівлі, стаціонарних клітин для утримання звірів (8 штук), корпусу пташника, будівлі для тварин, протипожежної бетонної ями, майданчика для вигулу, огорожі, розташовані по вулиці Польовій, 1-"г" у с. Знаменівка Новомосковського району Дніпропетровської області.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на положення п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2006р., яким за позивачем визнано право власності на спірні будівлі тощо. Так, 28.11.2006р. Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області прийнято рішення, яким право власності на ці об'єкти визнано за ОСОБА_4, та на підставі якого відбулася держреєстрація права власності на вказане нерухоме майно. Але рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області 18.08.2011р. зазначене рішення суду першої інстанції скасовано, в задоволенні позовних вимог відмовлено. Під час судового розгляду стало відомо, що власником спірного майна є відповідач. Спірне майно було отримано ТОВ "Братислава" за договором з ВАТ "Спецбуд", яке в свою чергу придбало майно у ОСОБА_1, яка не мала законних підстав на відчуження цього майна. Вважає, що вибуття спірного майна з володіння позивача не з його волі підтверджується рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 18.08.11р., яким скасоване рішення Новомосковського міськрайоного суду Дніпропетровської області від 28.11.2006р. по цивільній справі № 2-4892/06, у зв'язку із чим наявні всі необхідні підстави для витребування спірного майна від добросовісного набувача - ТОВ "Братислава".
Справа розглядається за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Новомосковського районного комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор"; третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1; третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Відкритого акціонерного товариства "Спецбуд".
Відповідач - ТОВ "Братислава" та третя особа - ВАТ "Спецбуд" проти позовних вимог заперечують, посилаючись на те, що на момент відчуження майна ОСОБА_1 була його власницею згідно з рішеннями суду. Про перехід права власності на спірне майно до ОСОБА_1 позивач знав, тому його доводи про вибуття майна з його власності поза його волею не відповідають дійсності. Крім того, найменування об'єктів, які позивач вважає своєю власністю та просить суд витребувати у відповідача, відрізняються від об'єктів, які вказані в рішенні господарського суду від 10.01.06р., на яке, крім іншого, посилається позивач, як на підставу позовних вимог. Вважають, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження його права власності на спірні об'єкти нерухомості, позовні вимоги не обґрунтовані, а тому відсутні підстави для їх задоволення.
Представники третьої особи-1 та третьої особи-2 в призначені судові засідання не з'явилися та не надали витребувані судом документи.
На адресу суду повернулися конверти з ухвалами, що направлялися на адресу третьої особи-1, з відміткою поштового відділення: „Повернуто за закінченням строку зберігання".
Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника третьої особи-1, тому що позовна заява з доданими до неї документами і ухвали суду направлялися за юридичною адресою, яка значаться у Свідоцтві про державну реєстрацію. Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.
Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника третьої особи-2, оскільки про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, долучене до матеріалів справи (т. 3, а.с. 4).
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В порядку ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи-3, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2006р. у справі №10/16 визнано дійсним договір купівлі-продажу об'єктів нерухомого майна № КП-3 від 09.11.2004р., укладеного СФГ "Алгіз" із Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Племзавод "Нова Україна" та визнано за СФГ "Алгіз" право власності на об'єкти нерухомості, зокрема:
- конеферму - будівля корпусу ферми, літній вигул, літній вигул, огорожа, огорожа; № інв. карток з 95 по 99; розташовані у с. Знаменівка;
- звіроферму - будівля виробничо-побутова, стаціонарні клітини для утримання звірів (8 шт.), корпус пташника, огорожа, будівлі для тварин; № інв. карток з 100 по 104; розташовані у с. Знаменівка.
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08.02.2006р. за позовом ОСОБА_1 до СФГ "Алгіз" про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності, за ОСОБА_1 визнано право власності на звіроферму, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, конеферму, розташовану за адресою: АДРЕСА_2
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.11.2006р. за позовом ОСОБА_1 до СФГ "Алгіз" про визнання права власності визнано за ОСОБА_1 право власності на:
- об'єкти та споруди - конюшню, майданчик для вигулу, огорожу, розташовані в АДРЕСА_1
- споруди - будівлю виробничо-побутову, стаціонарні клітини для утримання звірів (8 шт), корпус пташника, будівлі для тварин, протипожежну бетонну яму, майданчик для вигулу, огорожу, розташовані АДРЕСА_3
На підставі рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.11.2006р. за ОСОБА_1 здійснено реєстрацію права власності на вказані у даному рішенні будівлі та споруди.
16.10.2007р. ВАТ "Спецбуд" придбало у ОСОБА_1 дане майно.
В подальшому, на підставі договору купівлі-продажу від 22.12.2010р. ВАТ "Спецбуд" продало ТОВ "Братислава" будівлі та споруди, що розташовані в с. Знаменівка Новомосковського району Дніпропетровської області по вул. Польовій, 1 "г", а саме: адміністративна будівля (цегла), свинарник (залізобетонні плити), пташник (цегла), свинарник (цегла), навіс, навіси (бетонні стойки), зливну яму (бетон), огорожу (бетонні плити, шлакоблок, цегла, метал); замощення (бетон).
На підставі договору купівлі-продажу від 22.12.2010р. ВАТ "Спецбуд" продало ТОВ "Братислава" будівлі та споруди, що розташовані в АДРЕСА_1", а саме: конюшня (шлакоблок), огорожа (метал, бетонні плити), змощення (асфальт).
30.08.2011р. на підставі вказаних договорів за ТОВ "Братислава" здійснено державну реєстрацію права власності на вказане майно (т. 1., а.с. 79, 81).
Між тим, 18.08.2011р. апеляційним судом Дніпропетровської області рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.11.2006р., на підставі якого за ОСОБА_1 здійснено державну реєстрацію права власності на будівлі та споруди, що розташовані в АДРЕСА_3, скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
21.09.2011р. СФГ "Алгіз" звернувся до БТІ із заявою про державну реєстрацію права власності на об'єкти нерухомості розташовані в АДРЕСА_3.
26.09.2011р. БТІ відмовило СФГ "Алгіз" у державній реєстрації на вказані об'єкти нерухомості, мотивуючи своє рішення тим, що заявлене право вже зареєстроване за іншою особою, та тим, що на об'єктах, права щодо якого підлягають державній реєстрації, не проведено технічну інвентаризацію.
З огляду на вказані обставини, СФГ "Алгіз" звернулося до суду з віндикаційним позовом про витребування майна, а саме: будівлі та споруди, що розташовані в АДРЕСА_3 (надалі - спірне майно) від добросовісного набувача - ТОВ "Братислава".
Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи-3, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
За приписами ст. 11112 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
В силу ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ч. 1 ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
Згідно зі ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Можливість витребування майна, придбаного за відплатним договором, з чужого незаконного володіння закон ставить у залежність насамперед від того, є володілець майна добросовісним чи недобросовісним його набувачем.
Статтею 330 ЦК України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього кодексу майно не може бути витребуване в нього.
Згідно з ч.1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:
1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;
2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;
3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Таким чином, ст. 388 ЦК України передбачено можливість витребування майна власником від добросовісного набувача, такі випадки обмежені та можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він його передав, поза їх волею.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, відповідно до рішення суду (т.1 а.с.35) за позивачем визнано право власності, зокрема, на об'єкти з назвою «конеферма, що складається з будівлі корпусу ферми, літнього вигулу, літнього вигулу, огорожі, огорожі» (п. 8 рішення); «звіроферма (ПТФ-2), що складається з будівлі виробничо-побутової, стаціонарних клітин для утримання звірів (8 шт.), корпусу пташника, огорожі, будівлі для тварин" (п. 9 рішення), в той час як позивач просить витребувати у відповідача „конюшню, майданчик для вигулу, огорожу" та „звіроферму, яка складається з виробнично-побутової будівлі, стаціонарних клітин для утримання звірів (8 шт.), корпусу пташника, будівлі для тварин, протипожежної бетонної ями, майданчику для вигулу, огорожі» відповідно.
Таким чином перелічені об'єкти нерухомості відрізняються за найменуванням, у зв'язку із чим визначити які саме об'єкти належать позивачу на підставі вказаного рішення, чи є набувачем саме вказаних у рішенні господарського суду об'єктів нерухомості відповідач, та які саме об'єкти нерухомості підлягають витребуванню у добросовісного набувача - ТОВ „Братіслава" - не представляється можливим.
Крім того, згідно рішення Новомосковського міськрайонного суду від 08.02.2006р., яким визнаний дійсним договір купівлі-продажу об'єктів нерухомості, укладений між ОСОБА_1 та Селянським фермерським господарством „Алгіз" 27.01.2006р., за ОСОБА_1, визнано право власності, зокрема, на наступні об'єкти:
- звіроферма, що складається з будівлі виробничо-побутової, стаціонарних клітин для утримання звірів (8шт.), корпусу пташника, огорожі, будівлі для тварин, розташованої за адресою: АДРЕСА_1
- конеферма, яка складається з будівлі корпусу ферми, літнього вигулу, літнього вигулу, огорожі, огорожі, розташованої за адресою: АДРЕСА_2
Рішенням виконавчого комітету Знаменівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області від 15.10.2004р. № 24 „Про присвоєння адреси виробничим приміщенням" (т. 2, а.с 13) вирішено присвоїти адресу виробничим приміщенням: свинарника - АДРЕСА_1
Згідно рішення виконавчого комітету Знаменівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області від 08.02.2006р. № 16 „Про присвоєння адреси об'єктам нерухомості" (т. 2, а.с. 11) за зверненням директора СФГ „Алгіз" було присвоєно адресу, зокрема, молочно-товарній фермі № 2 - с. Знаменівка, вул. Красіна, 3а.
Відповідно до довідки № 2 05/381 від 03.11.06р. (т. 2, а.с.14) головою Знаменівської сільської ради було уточнене вказане рішення стосовно об'єкту МТФ №2 та зазначено, що в комплекс МТФ № 2 входять будівлі та споруди - корпус чотирьохрядний для КРС, протипожежна бетонна яма, протипожежна бетонна яма, корпус чотирьохрядний для КРС, водонапірна башта Рожновського, водонапірна башта Рожновського, корпус для КРС, майданчик для вигулу, огорожа, будівля червоного кута, силосозберігач, силосозберігач, телятник майданчик для вигулу, огорожа, корпус чотирьохрядний для КРС, майданчик для вигулу, огорожа, пологове відділення, майданчик для вигулу, вбиральня, будівля запліднювального пункту, будівля прохідної, замощення, кормоцех, гараж на один бокс, будинок бригадира, склад, виробнича будівля кормоцеху, огорожа, металеві ворота, башта БР-25 за адресою: с. Знаменівка, вул. Польова №1В; конюшня: майданчик для вигулу, огорожа за адресою: АДРЕСА_1 звіроферма: будівля виробничо-побутова, стаціонарні клітини для утримання звірів (8шт.), корпус пташника, будівлі для тварин, протипожежна бетонна яма, майданчик для вигулу, огорожа за адресою: АДРЕСА_1
На вимогу суду щодо надання інформації та документів на підтвердження юридичної адреси, за якою зареєстроване спірне майно, Знаменівською сільською радою надана відповідь № 340 від 25.07.13р (т. 3, а.с. 11), яка містить посилання на договори оренди земельних ділянок, на яких розташовані „майно - конюшня" та „майно - звіроферма", їх площі та кадастрові номери, інша інформація у Знаменівській сільській раді відсутня.
Таким чином, перелічені вище судові рішення та рішення виконавчого комітету Знаменівської сільської ради містять суперечливу інформацію щодо юридичної адреси спірних об'єктів нерухомості, внаслідок чого у суду відсутня можливість їх ідентифікувати та на підставі наявних в матеріалах справи документів встановити обставини щодо присвоєння чи зміни адрес у спірного майна.
Одночасно, у зв'язку із ненаданням Новомосковським районним комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" витребуваних судом документів, у господарського суду відсутня можливість встановити кому і на підставі яких правовстановлюючих документів та в який період часу належало спірне майно; чи було спірне майно на період укладення договору купівлі-продажу об'єктів нерухомого майна № КП-3 від 09.11.2004р. у власності Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Племзавод".
Ст.43 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем СФГ „Алгіз" позовні вимоги належним чином не доведено та не підтверджено відповідними доказами, у зв'язку із чим позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 43, 45, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя І.А. Рудь
Повне рішення складено -30.09.13р.