номер провадження справи 25/54/13
30.09.2013 Справа № 908/2464/13
за позовом - Приватного підприємства "Промто Плюс", м. Запоріжжя, 69600, пр. Леніна, 152
до відповідача - Відкритого акціонерного товариства "Вуглецевий композит", 69600, м. Запоріжжя, Північне шосе, 31-А, МСП-982
про визнання права власності на майно
Суддя Дьоміна А.В.
За участю представників сторін:
Від позивача - Матузко Ю.О. дов.№12 від 09.01.2013.
Від відповідача - Сердюченко В.В. дов.№б/н від 06.03.2013.
17.07.2013. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного підприємства "Промто Плюс" про визнання права власності на пластини УКПМ 1100*1100*6,3 в кількості 2 шт., що знаходяться на відповідальному зберіганні у Відкритого акціонерного товариства "Вуглецевий композит".
Ухвалою господарського суду від 26.07.2013. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі №908/2464/13, судове засідання призначено на 02.09.2013.
У судовому засіданні 02.09.2013. оголошено перерву до 16.09.2013.
Ухвалою суду від 16.09.2013. на підставі ст. 69 ГПК України строк розгляду справи продовжено до 02.10.2013., судове засідання відкладено на 30.09.2013.
Відповідно до ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін у судовому засіданні 30.09.2013. оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Позивач підтримує вимоги, викладені у позовній заяві обґрунтовуючи їх ст. ст. 332, 392 ЦК України, просить суд позов задовольнити, визнати за Приватним підприємством "Промто Плюс" право власності на пластини УКПМ 1100*1100*6,3 в кількості 2 шт., що знаходяться на відповідальному зберіганні у Відкритого акціонерного товариства "Вуглецевий композит".
Відповідач заявлені позовні вимоги не визнає та просить суд в задоволені позову Приватного підприємства "Промто Плюс" відмовити.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд
03.08.2009. між Приватним підприємством "Промто Плюс" (Замовник) та Відкритим акціонерним товариством "Вуглецевий композит" (Виконавець) укладений договір №2 за умовами якого, Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується виконати послуги по виготовленню продукції із вуглецевих матеріалів промислово-технічного призначення, згідно додатку №1, який є невід'ємною частиною цього договору. Готова продукція виготовляється з сировини та матеріалів Замовника (пункти 1.1, 1.2 Договору).
Згідно акту приймання-передавання давальницької сировини №2 позивач передав, а відповідач отримав 100 кг нитки вуглецевої УКН-5000 на суму 150 000,00 грн.
Відповідно до додатку №1 до договору №2 від 03.08.2009. відповідач зобов'язався виготовити для позивача з цієї давальницької сировини пластини вуглепластикові УГП з нитки вуглецевої УКН-5000 розміром 1100*1100*6,4 мм. у кількості 15 штук з 01.12.2009.
14.06.2011. листом №105 позивач звернувся до відповідача з проханням повернути залишки нитки вуглецевої УКН-5000 в якості давальницької сировини, але відповіді не отрима, у зв'язку з чим звернувся до суду з відповідним позовом.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 03.05.2012. у справі №5009/683/12 зобов'язано ВАТ "Вуглецевий композит" повернути ПП "Промто Плюс" давальницьку сировину, а саме: нитку вуглецеву УКН-5000 в кількості 100 кг. Виданий відповідний наказ.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.07.2012. вищевказане рішення суду першої інстанції скасовано та в позові відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 13.11.2012. касаційну скаргу ПП "Промто Плюс" задоволено. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.07.2012. у справі №5009/683/12 скасовано, рішення господарського суду Запорізької області від 03.05.2012. у справі №5009/683/12 залишено без змін.
Таким чином, внаслідок прийняття господарським судом Запорізької області рішення по справі 5009/683/12 у відповідача виник обов'язок повернути Приватному підприємству "Промто Плюс" давальницьку сировину, а саме: нитку вуглецеву УКН-5000 в кількості 100 кг.
Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управляння юстиції у Запорізькій області від 28.03.2013. по примусовому виконанню наказу господарського суду Запорізької області №5009/683/12 від 17.12.2012. вказаний судовий наказ було повернуто стягувачу, ПП "Промто Плюс" на підставі п. 6 ч. і ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження".
Така ситуація склалася внаслідок того, що у боржника було вилучено та передано стягувачу лише 86,8 кг давальницької сировини, а саме нитки вуглецевої УКН-5000.
Згідно листа ВАТ "Вуглецевий композит" №01/048 від 15.02.2013., решта давальницької сировини, а саме нитки вуглецевої УКН-5000 в кількості 13,2 кг була використана боржником для виробництва пластин УКПМ 1100*1100*6,3 в кількості 2 шт. Вартість власних матеріалів, які були використані для виробництва цієї продукції обліковується на балансовому рахунку боржника №230. Нитка вуглецева УКН-5000 в кількості 13,2 кг, що входить до складу до УКПМ 1100*1100*6,3 в кількості 2 шт. обліковується на забалансовому рахунку боржника 022.
Позивачем на адресу відповідача надсилався лист з проханням передати з оплатою у власність ПП "Промто Плюс" пластини УКПМ 1100*1100*6,3 в кількості 2х штук (вих. №135 від 24.04.2013.) Проте, відповіді на зазначений лист не отримав по сьогоднішній день.
На підставі вищевикладеного позивач просить суд визнати право власності на пластини УКПМ 1100*1100*6,3 в кількості 2 шт., що знаходяться на відповідальному зберіганні у Відкритого акціонерного товариства "Вуглецевий композит".
Оцінивши фактичні обставини справи, вивчивши нормативне регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
ст. 332 ЦК України передбачено, що переробкою є використання однієї речі (матеріалу), в результаті чого створюється нова річ. Особа, яка самочинно переробила чужу річ, не набуває право власності на нову річ і зобов'язана відшкодувати власникові матеріалу його вартість. Право власності на рухому річ, створену особою шляхом переробки з матеріалу, що їй не належить, набувається власником матеріалу за його бажанням, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо вартість переробки і створеної нової речі істотно перевищує вартість матеріалу, право власності на нову річ набуває за її бажанням особа, яка здійснила таку переробку. У цьому разі особа, яка здійснила переробку, зобов'язана відшкодувати власникові матеріалу моральну шкоду. Власник матеріалу, який набув право власності на виготовлену з нього річ, зобов'язаний відшкодувати вартість переробки особі, яка її здійснила, якщо інше не встановлено договором.
Тобто, згідно вказаної норми, передумовами виникнення права власності на рухому річ, створену особою шляхом переробки з матеріалу, що їй не належить є: висловлення бажання власника матеріалу на отримання у власність рухомої речі; відшкодування вартості переробки матеріалу особі, яка її здійснила.
Позивачем до позовної заяви доданий лист з проханням передати з оплатою у власність ПП "Промто Плюс" пластини УКПМ 1100*1100*6,3 в кількості 2х штук (вих. №135 від 24.04.2013.)
Проте, суд зазначає, що ПП "Промто Плюс" не надано жодних доказів направлення або вручення листа №135 від 24.04.2013. ВАТ "Вуглецевий композит".
Крім того, відповідач зазначає, що про існування вказаного листа він дізнався лише після ознайомлення його представника із матеріалами справи № 908/2464/13, яка перебуває в провадженні господарського суду Запорізької області.
Оригінал вказаного листа на його адресу не надходив, керівництво ВАТ "Вуглецевий композит" оригіналу вказаного листа від ПП "Промто Плюс", із проханням передати спірні пластини у власність останньому, не отримувало.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Всупереч приписів ст. 392, позивачем не доведено того, що: ПП "Промто Плюс" є власником пластин УКПМ 1100*1100*6,3 в кількості 2х штук; з боку ВАТ "Вуглецевий композит" оспорюється або не визнається відповідне право; позивачем втрачений документ, який засвідчує його право власності.
Крім того, суд звертає увагу позивача, що у разі задоволення позовних вимог ПП "Промто Плюс" про визнання права власності на пластини УКПМ 1100*1100*6,3 у кількості 2 штук, у ВАТ "Вуглецевий композит" виникне обов'язок щодо передання цього майна на користь першого.
При цьому, у разі прийняття рішення про визнання права власності на пластини УКПМ 1100*1100*6,3 у кількості 2 штук, рішення господарського суду Запорізької області від 03.05.2012. у справі № 5009/683/12 скасовано не буде та залишиться чинним.
Така ситуація призведе до того, що у ВАТ "Вуглецевий композит" виникне обов'язок щодо передання на користь ПП "Промто Плюс", як пластин УКПМ 1100*1100*6,3 у кількості 2 штук, так і вуглецевої нитки УКН-5000 у кількості 13,2 кг, з яких вони зроблені.
Тобто, прийняття рішення про визнання права власності на пластини УКПМ 1100*1100*6,3 у кількості 2 штук фактично призведе до подвійної відповідальності ВАТ "Вуглецевий композит" за порушення одного й того самого зобов'язання, що з точки зору приписів ст. 61 Конституції України є неприпустимим.
У даному випадку, суд вважає, що ПП "Промто Плюс" обрало невірний спосіб захисту свого порушеного права.
Так, внаслідок прийняття господарським судом Запорізької області рішення по справі 5009/683/12, у ВАТ "Вуглецевий композит" виник обов'язок повернути Приватному підприємству "Промто Плюс" давальницьку сировину, а саме: нитку вуглецеву УКН-5000 в кількості 100 кг.
В процесі примусового виконання зазначеного рішення суду було встановлено, що частина спірного майна, зокрема, вуглецева нитка УКН-5000 у кількості 13,2 кг, була використана ВАТ "Вуглецевий композит" у вересні 2009 року для виробництва пластин УКПМ 1100*1100*6,3 у кількості 2 штук.
Тобто, в процесі виконання рішення суду було встановлено наявність обставин, які роблять його виконання у повному обсязі неможливим, а саме: в частині повернення ВАТ "Вуглецевий композит" на користь ПП "Промто Плюс" вуглецевої нитки УКН-5000 у кількості 13,2 кг.
Частиною 1 ст. 121 ГПК України передбачено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони,, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Тобто, чинним законодавством визначено, що у випадку неможливості виконання рішення суду, особа має право захистити своє порушене право шляхом звернення до суду із заявою про зміну порядку і способу його виконання.
Враховуючи викладене, позивачу в позові слід відмовити.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі відносяться на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України, суд
В позові відмовити повністю.
Суддя А.В. Дьоміна