Номер провадження № 22-ц/785/7641/13
Головуючий у першій інстанції Пендюра Л.О.
Доповідач Бабій А. П.
01.10.2013 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого судді Бабія А. П.
суддів Варикаші О. Д., Ступаков О.А.
при секретарі Соколенко В. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 27. 05. 2013 р.,
26. 04. 2013 р. Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (далі ПАТ «Державний ощадний банк України») звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором № 1635 від 25. 07. 2007 р. в розмірі 34422,63 грн. солідарно тому, що боржник ОСОБА_2 не виконує умови цього договору, внаслідок чого утворилася заборгованість, а ОСОБА_3 і ОСОБА_4 є поручителями виконання цього договору.
Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 27. 05. 2013 р. зазначений позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» заборгованість за кредитним договором у розмірі 34422,63 грн. Відмовлено ПАТ «Державний ощадний банк України» у стягненні заборгованості з ОСОБА_3 і ОСОБА_4
ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 дане рішення суду не оскаржують.
В апеляційній скарзі ПАТ «Державний ощадний банк України» просить скасувати рішення суду і задовольнити позов у повному обсязі з посиланням на те, що за умовами договорів поруки не допускається припинення поруки без припинення забезпеченого нею зобов'язання, а також, що банк своєчасно пред'явив вимоги до поручителів ОСОБА_3 і ОСОБА_4 19. 11. 2011 р. від терміну погашення кредиту 25. 07. 2010 р., тобто протягом 6 місяців від настання строку виконання зобов'язання за кредитним договором.
В судовому засіданні ОСОБА_2 не визнав апеляційну скаргу і вважає рішення суду правильним.
Відповідно до ст. 305 ЦПК України неявка в судове засідання інших осіб, які беруть участь у справі, не перешкоджає розгляду справи.
Розглянувши доводи скарги і перевіривши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 солідарно з ОСОБА_2 і стягуючи заборгованість за кредитним договором лише з боржника за цим договором ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що позивач звернувся з цією вимогою до поручителів ОСОБА_3 і ОСОБА_4 після спливу 6 місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання по кредитному договору.
Вказаний висновок суду є законним і обґрунтованим з таких підстав.
Положеннями ст. ст. 1049, 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором позичальник зобов'язаний повернути кредитодавцю у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 554 ч. 1 ЦПК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
За змістом ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України).
Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст. ст. 251, 252 ЦК України).
Судом встановлено, що 25. 07. 2007 р. між відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (на теперішній час ПАТ «Державний ощадний банк України») в особі філії цього банку - Біляївського відділення № 5422 і ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 1635, за яким ОСОБА_2 отримав 15000 грн. з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 25. 07. 2010 р.
Свої зобов'язання перед банком ОСОБА_2 не виконав і його заборгованість перед банком за умовами кредитного договору за станом на 02. 04. 2013 р. склала 34422,63 грн., що складається з 15000 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 18751,13 грн. - заборгованість за відсотками, 322,56 грн. - заборгованість за пенею за відсотками, 348,93 грн. - заборгованість за пенею по основному боргу.
Зі змісту аналогічних договорів поруки № 1 і № 2 від 25. 07. 2007 р. до кредитного договору № 1635 від 25. 07. 2007 р. вбачається, що відповідно ОСОБА_3 і ОСОБА_4 відповідають по зобов'язаннях за вказаним кредитним договором у тому ж обсязі, що і ОСОБА_2 (п. п. 2, 3 договору поруки).
За вказаними договорами поруки якщо при настанні строку платежу відповідно до кредитного договору боржником не буде сплачено платіж кредитору, то боржник та/або кредитор зобов'язуються повідомляти поручителя про прострочення платежу (п. 2.4 договорів поруки), а поручитель зобов'язується протягом 5 календарних днів з моменту отримання повідомлення кредитора або боржника згідно з п. 2.4 договору поруки виплатити несплачену боржником суму кредитору.
Пунктом 6.1 договорів поруки встановлено, що будь-які повідомлення, які направляються сторонами одна одній в рамках договору поруки повинні бути здійсненні в письмовій формі та будуть вважатися наданими належним чином, якщо вони надіслані листом на замовлення або доставлені особисто на адресу сторін.
Порука за цими договорами припиняється: з припиненням забезпеченого нею зобов'язання за кредитним договором (п. 4.1 договорів поруки); якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобов'язань по кредитному договору № 1635 від 25. 07. 2007 р. не пред'явить вимоги до поручителя (п. 4.2 договорів поруки); у випадку заміни боржника іншою особою, якщо поручитель не виявив згоди відповідати за нового боржника (п. 4.3 договорів поруки).
А за п. 4.4 зазначених договорів поруки не допускається припинення поруки без припинення забезпеченого нею зобов'язання.
Вказані обставини сторонами у справі не оспорюються і підтверджені матеріалами справи.
З урахуванням вищевказаних правових положень умови зазначених договорів поруки про їх дію до повного припинення всіх зобов'язань боржника не свідчать про те, що договорами поруки установлено строк припинення поруки в розумінні ст. 251, ч. 4 ст. 559 ЦК України, а положення договорів поруки про те, що не допускається припинення поруки без припинення забезпеченого нею зобов'язання суперечить вимогам закону та іншим положенням цих же договорів поруки, зокрема п. 4.2 договорів поруки.
Тому у справі підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
При цьому, апеляційний суд враховує, що в матеріалах справи відсутні і банком не надані стосовно пред'явлення вимоги до поручителів ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції докази виконання банком п. 6.1 договорів поруки, яким встановлено, що будь-які повідомлення, які направляються сторонами одна одній в рамках договору поруки повинні бути здійсненні в письмовій формі та будуть вважатися наданими належним чином, якщо вони надіслані листом на замовлення або доставлені особисто на адресу сторін.
У зв'язку з цим днем пред'явлення вимоги до поручителів у даному випадку є 26. 04. 2013 р. - дата звернення банку до суду з вимогами до поручителів, що вказує на пропуск позивачем встановленого законом 6-місячного строку від дня настання строку виконання основного зобов'язання.
За таких обставин, з урахуванням вищенаведеного суд першої інстанції вирішив справу шляхом стягнення заборгованості на користь банку лише з ОСОБА_2, яким це рішення суду не оскаржується, та правильно відмовив у задоволенні позову ПАТ «Державний ощадний банк України» у стягненні заборгованості з поручителів ОСОБА_3 і ОСОБА_4, і на підставі вищенаведеного викладені в апеляційній скарзі доводи не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про стягнення заборгованості солідарно з усіх відповідачів.
Відповідно до вимог ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції; апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.
За викладених обставин судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень норм матеріального та процесуального права не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи висновки суду не спростовують, в зв'язку з чим рішення суду підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 314, 317, 319, 325, 327 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» відхилити, а рішення Біляївського районного суду Одеської області від 27. 05. 2013 р. залишити без змін.
Судове рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді апеляційного суду Одеської області А. П. Бабій
О. Д. Варикаша
О.А. Ступаков