22 травня 2013 р.Справа № 2020/2а-11247/12
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Курило Л.В.
Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В.
за участю секретаря судового засідання - Мурга С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Комінтернівського району Харківської міської ради, Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації на постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 25.12.2012р. по справі № 2020/2а-11247/12
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Комінтернівського району Харківської міської ради , Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації , Головного управління Державного казначейства України в Харківській області , за участю прокуратури Комінтернівського району м. Харкова
про зобов'язання вчинити певні дії,
29.09.2009 року позивач - ОСОБА_1 - звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Комінтернівського району Харківської міської ради, Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, Головного управління Державного казначейства України в Харківській області, в якому просив зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Комінтернівського району Харківської міської ради відповідно до вимог Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" перерахувати, призначити та виплатити недоотримані суми щорічної допомоги на оздоровлення та разової грошової допомоги до 5 травня за 2007,2008, 2009 роки в розмірі 17632,48 грн., зобов'язати Головне управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації нарахувати 17632,48 грн., зобов'язати Харківський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, для нарахування та виплати недоотриманих сум щорічної допомоги на оздоровлення та разової грошової допомоги за 2007,2008 та 2009 роки та організувати і проконтролювати призначення, нарахування та виплату відповідачами по справі, зобов'язати Харківський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації нарахувати та виплатити 17632,48 грн. недоотриманих сум щорічної допомоги на оздоровлення та разової грошової допомоги за 2007, 2008, 2009 роки, зобов'язати Головне управління Державного казначейства України в Харківській області здійснити безспірне списання 17632,48 грн. з рахунків відповідачів по справі недоотриманих сум щорічної допомоги на оздоровлення та разової грошової допомоги за 2007,2008, 2009 роки.
22.10.2009 року прокурором Комінтернівського району м. Харкова подано до суду заяву про вступ у справу на підставі статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 04.02.2010 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Комінтернівського району Харківської міської ради здійснити виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік ОСОБА_1 відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи із розміру 5 мінімальних заробітних плат, згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2009 рік". В іншій частині вимог відмовлено.
Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції від 04.02.2010 року подав апеляційну скаргу.
Ухвалою судової колегії судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області від 16.06.2010 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 04.02.2010 року залишено без змін.
Не погодившись з ухвалою судової колегії судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області від 16.06.2010 року , позивач подав касаційну скаргу.
Ухвалою колегії суддів Вищого адміністративного суду України від 16.10.2012 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 04.02.2010 року та ухвалу судової колегії судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області від 16.06.2010 року - скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
28.11.2012 року позивачем до суду першої інстанції подана заява про уточнення позовних вимог, в якій останній просив:
- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Комінтернівського району Харківської міської ради відповідно до вимог Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" перерахувати, призначити та виплатити недоотримані суми щорічної допомоги на оздоровлення та разової грошової допомоги до 5 травня за 2007,2008, 2009, 2010, 2011 роки в розмірі 37192,48 грн.,
- зобов'язати Головне управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації нарахувати 37192,48 грн.,
- зобов'язати Харківський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, для нарахування та виплати недоотриманих сум щорічної допомоги на оздоровлення та разової грошової допомоги за 2007,2008, 2009, 2010, 2011 роки та організувати і проконтролювати призначення, нарахування та виплату відповідачами по справі,
- зобов'язати Харківський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації нарахувати та виплатити 37192,48 грн. недоотриманих сум щорічної допомоги на оздоровлення та разової грошової допомоги за 2007, 2008, 2009, 2010, 2011 роки,
- зобов'язати Головне управління Державного казначейства України в Харківській області здійснити безспірне списання 37192,48 грн. з рахунків відповідачів по справі недоотриманих сум щорічної допомоги на оздоровлення та разової грошової допомоги за 2007,2008, 2009, 2010, 2011 роки.
Постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 25.12.2012 року позов задоволено частково.
Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Комінтернівського району Харківської міської ради призначити позивачу недоплачену допомогу на оздоровлення за 2009-2011 роки у відповідності до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 5 мінімальних заробітних плат та недоплачену щорічну допомогу, яка виплачується до 5 травня за 2009-2011 роки у відповідності зі ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням фактично виплачених виплат, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язано Харківський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації нарахувати та виплатити позивачу недоплачену допомогу на оздоровлення за 2009-2011 роки у відповідності до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 5 мінімальних заробітних плат та недоплачену щорічну допомогу, яка виплачується до 5 травня за 2009-2011 роки у відповідності зі ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням фактично виплачених виплат у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Відповідач - Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Комінтернівського району Харківської міської ради, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову повністю.
Відповідач - Харківський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову повністю.
Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації, в яких просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Представник Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації в судове засідання суду апеляційної інстанції не прибув, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Позивач в судовому засіданні суду апеляційної інстанції проти апеляційної скарги відповідача заперечував, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Представник відповідача - Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Комінтернівського району Харківської міської ради в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просив постанову суду першої інстанції скасувати та в задоволенні позовних вимог позивача - відмовити.
В судове засідання, призначене на 22.05.2013 року, сторони не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши в межах апеляційних скарг постанову суду та доводи апеляційних скарг, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач є інвалідом війни 2-ї групи, віднесений до 2 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, має статус інваліда війни, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1, серії НОМЕР_2. (а.с. 5, 6, 7)
З довідки Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат від 19.11.2012 року убачається, що позивачу щорічна допомога на оздоровлення виплачена у червні 2007 року в розмірі 120,00 грн., у квітні 2008 року в розмірі 120,00 грн., у серпні 2009 року в розмірі 120,00 грн., у червні 2010 року в розмірі 120,00 грн., у лютому 2011 року в розмірі 120,00 грн. (а.с. 130)
З довідки Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат №703 від 19.11.2012 року убачається, що позивачу грошова допомога до 9 травня виплачена у квітні 2007 року в розмірі 360,00 грн., у квітні 2008 року в розмірі 400,00 грн., у квітні 2009 року в розмірі 430,00 грн., у квітні 2010 року в розмірі 480,00 грн., у квітні 2011 року в розмірі 580,00 грн. (а.с. 131)
Не погодившись з розміром отриманої щорічної разової грошової допомоги та щорічної допомоги на оздоровлення, позивач звернувся з позовом до суду.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, надавши перевагу нормам Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" над постановою Кабінету Міністрів України №341 від 04.04.2011 року та статті 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" над Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 N 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як нормативно-правовому акту, що має вищу юридичну силу. Також судом першої інстанції визначено розмір мінімальної пенсії за віком, виходячи із приписів ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки іншими законами такий розмір не врегульовано. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
Соціальний захист інвалідів війни визначений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (яка діяла до прийняття Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" № 107-VІ від 28.12.2007, тобто до 01.01.2008 року), щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Згідно із Законом України від 19.12.2006 N 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію норм Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" щодо розміру виплат щорічної разової грошової допомоги на 2007 рік та ч.4 ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зупинено.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 N 6-рп/2007 положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", якими, зокрема, зупинено на 2007 рік дію ч.5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та ч.4 ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визнано таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційним).
Законом України від 28.12.2007 N 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань", а також Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якими визначено, що розмір разової грошової допомоги, яка виплачується особам, на яких поширюється дія цих законів, щорічно до 5 травня, та виплата щорічної допомоги на оздоровлення визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, установлених законом про Державний бюджет України.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 N 10-рп/2008 зміни, внесені до законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань", а також Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Рішення Конституційного Суду України про визнання змін, внесених законами України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань", щодо визначення розмірів щорічної разової грошової допомоги до 5 травня та щодо виплати щорічної допомоги на оздоровлення такими, що не відповідають Конституції України, були прийняті 09.07.2007р. та 22.05.2008р.
Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно, в періоди з 01.01.2007 до 08.07.2007, з 01.01.2008 до 21.05.2008 закони України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" були чинними та підлягали виконанню, а органи, уповноважені на здійснення цих виплат, у цей час діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виплата щорічної допомоги за 2007-2008р.р. проведена позивачу до винесення рішень Конституційного Суду України про визнання змін, внесених законами України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" неконституційними.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача про стягнення сум щорічної допомоги до 5 травня та щорічної допомоги на оздоровлення за 2007-2008р.р. є безпідставними.
Переглянувши постанову суду першої інстанції в іншій частині, колегія суддів зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005р. "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що щорічна допомога на оздоровлення здійснюється у таких розмірах: інвалідам ІІ групи в розмірі - 120 гривень.
Проте, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не Постанова Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Законом України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" дію статті 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не було зупинено.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення за 2009-2011 р.р. в розмірі п'ять мінімальних заробітних плат відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 18 березня 2009 року "Про розміри разової грошової допомоги, що, виплачується у 2009 р. та 2010р. відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" у 2009-2010 р.р. встановлена виплата разової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та про "Про жертви нацистських переслідувань".
Постановою Кабінету Міністрів України №341 від 04.04.2011 року "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2011 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" встановлено, що у 2011 році виплата разової грошової допомоги особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
На час прийняття постанови судом першої інстанції Законом України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" дію статті 13 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не було зупинено.
Згідно ст. 17 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами під час вирішення цього спору суд першої інстанції правомірно застосував саме норми Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а не постанов КМУ.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Положення ч.3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки ч.1 цієї статті передбачено лише один мінімальний розмір пенсії за віком.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач має право на отримання щорічної разової грошової допомоги за 2009-2011 р.р. в розмірі - 8 мінімальних пенсій за віком та щорічної допомоги на оздоровлення за 2009-2011 роки в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, з урахуванням фактично виплачених сум.
Статтею 17-1 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" встановлено, що виплату одноразової щорічної допомоги до 5 травня здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Відповідно до п.3.2 Положення про управління праці та соціального захисту населення адміністрації Комінтернівського району Харківської міської ради управління відповідно до покладених на нього завдань забезпечує призначення державної допомоги сім'ям з дітьми, державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства та дітям- інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам, а також інших видів державної допомоги відповідно до законодавства України.
Харківський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснює нарахування та виплату щорічної допомоги до 5 травня та щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до поданих управлінням праці та соціального захисту населення списків та зазначених сум.
Тобто, правовою підставою для нарахування грошової допомоги Центром є розпорядження районного управління праці та соціального захисту населення.
Отже, обов'язок щодо здійснення позивачу перерахунку разової допомоги до 5 травня та щорічної допомоги на оздоровлення покладено на Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Комінтернівського району Харківської міської ради, а обов'язок щодо проведення виплати покладено на Харківський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянтів.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційних скарг, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Комінтернівського району Харківської міської ради, Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації залишити без задоволення.
Постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 25.12.2012р. по справі № 2020/2а-11247/12 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Курило Л.В.
Судді(підпис) (підпис) Русанова В.Б. Присяжнюк О.В.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Курило Л.В.
Повний текст ухвали виготовлений 27.05.2013 р.