Копія
Іменем України
Справа № 107/6271/13-а
23.09.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кучерука О.В.,
суддів Кукти М.В. ,
Єланської О.Е.
секретар судового засідання Карпова І.І.
за участю сторін:
представник позивача, ОСОБА_2- ОСОБА_3 посвідчення № НОМЕР_1 від 01.10.2011, довіреність № 139 від 11.02.13
відповідач, Керченський міський голова Осадчий Олег Володимирович- не з'явився, до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність ,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Керченського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Короткова Л.М. ) від 25.07.13
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_3)
до Керченського міського голови Осадчий Олега Володимировича (АДРЕСА_2)
про визнання розпорядження протиправним та його скасування,
Постановою Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 25.07.2013 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Роздольненському районі АР Крим - відмовлено.
Не погодившись з зазначеною постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Керченського міського голови Осадчий Олега Володимировича, та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити.
Доводи апеляції мотивовані тим, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору по суті.
Апелянт зазначив, що ухвалюючи оскаржуване розпорядження відповідач вийшов за межі своєї компетенції, оскільки відповідно до ст. 31 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» не мав права приймати такі рішення, бо вказана норма закону регламентує виключно діяльність сільських, селищних, міських рад виключно на пленарних засіданнях таких рад та також не передбачено такі повноваження місцевого голови і ст. 42 вказаного Закону.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2.
Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції скасувати.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду сповіщений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив, надав письмові заперечення за вх. №12922 від 20.09.2013 року.
Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.
Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
При дослідженні матеріалів справи колегія суддів встановила, що розпорядженням Керченського міського голови від 28.01.2013 року № 8/1 -р було створено робочу групу по розгляду звернень юридичних та фізичних осіб про порушення затвердженої містобудівельної документації при плануванні та забудівлі м. Керч в виконання п.1 поручення Першого заступника голови Ради Міністрів АР Крим Бурлакова П. та відповідно до ст. 31 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні».
Як свідчать обставини справи позивачка звернулася з позовом до суду, оскільки вважає, що таке розпорядження Керченського міського голови Осадчого О.В. № 8/1-р «Про створення робочої групи з розгляду звернень юридичних та фізичних осіб про порушення затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудови території м. Керч» від 28.01.2013 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначенні Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997, № 280/97-ВР (далі - ЗУ №280/97-ВР).
Згідно абз. 14 ст. 1 ЗУ №280/97-ВР делеговані повноваження - повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом, а також повноваження органів місцевого самоврядування, які передаються відповідним місцевим державним адміністраціям за рішенням районних, обласних рад.
Так п.п.3 п. "б" ч.1 ст. 31 ЗУ №280/97-ВР передбачає, що до делегованих повноважень виконавчих органів міських рад, зокрема, відноситься здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу.
Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях як то передбачено ч.3 ст. 12 Закону.
Також, відповідно до п.1 ч. 4 ст. 42 ЗУ №280/97-ВР в компетенцію голови входить забезпечення здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади та п. 20 цієї норми передбачено, що голова видає розпорядження в межах своїх повноважень.
Згідно з ч. 6 ст. 42 ЗУ №280/97-ВР при здійсненні наданих повноважень сільський, селищний, міський голова є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед територіальною громадою, відповідальним - перед відповідною радою, а з питань здійснення виконавчими органами ради повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади. Сільський, селищний, міський голова щорічно звітує відповідно сільській, селищній, міській раді про здійснення державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності виконавчими органами відповідної ради.
З системного аналізу викладених норм випливає, що відповідач в забезпечення виконання відповідних органів виконавчої влади (доручення Першого заступника Голови Ради міністрів АР Крим) прийняв відповідне розпорядження про створення робочої групи на законних підставах і вказаний акт (розпорядження) про створення таких груп не входить в виключну компетенцію як відповідної ради так і його виконавчого органу. Тому доводи позивачки про те, що відповідач вийшов за межі своєї компетенції є необґрунтованими.
Прийняття відповідного розпорядження про створення робочої групи ніякою мірою не порушує права, свободи або інтереси позивачки, оскільки це розпорядження приймалося відносно необмеженого кола осіб про розгляд звернень стосовно порушення законодавства. А встановлені вже вказаною групою факти порушення законодавства з боку позивачки не є порушенням її прав, а є доказом, оцінку якому повинен дати суд при розгляді цивільної справи за позовом Керченської міської ради до позивачки про знесення самовільно побудованих споруд.
Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.
Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 25.07.13 по справі № 107/6271/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 27 вересня 2013 р.
Головуючий суддя підпис О.В.Кучерук
Судді підпис М.В. Кукта
підпис О.Е.Єланська
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.В.Кучерук