Копія
Ухвала
Іменем України
Справа № 801/3988/13-а
23.09.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кобаля М.І.,
суддів Воробйової С.О. ,
Курапової З.І.
розглянувши апеляційну скаргу Державної інспекції сільського господарства АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Євдокімова О.О. ) від 15.05.13 у справі № 801/3988/13-а
за позовом Кооператива "Якір" (вул. Гончарова, буд.39,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95034)
до Державного інспектора Сільського господарства в АР Крим Ворожева Дмитра Вікторовича (вул. Севастопольська, 48/1,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95015)
Державної інспекції сільського господарства АР Крим (вул. Севастопольська, 48/1,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95015)
про визнання протиправним та скасування припису
Кооператив «Якір» (далі позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державного інспектору Сільського господарства в АР Крим Воржева Дмитра Вікторовича, в якому просить визнати протиправним та скасувати Припис № 000397 від 10.12.2012р.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.05.2013 позовні вимоги Кооперативу «Якір» до Державного інспектору Сільського господарства в АР Крим Ворожева Дмитра Вікторовича; Державної інспекції сільського господарства в АР Крим про визнання протиправним та скасування припису, - задоволені.
Визнано протиправним та скасовано Припис Державної інспекції сільського господарства в АР Крим № 000397 від 10.12.2012 р.
Стягнуто з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з рахунків Державної інспекції сільського господарства в АР Крим на користь Кооперативу «Якір» витрати зі сплати судового збору в розмірі 34,41 грн.
Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, відповідач - Державна інспекція сільського господарства Автономної Республіки Крим, звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.05.2013 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
У судове засідання 23.09.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правову оцінку обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі Наказу від 02.10.2012р. № 218/0 та направлення на перевірку від 02.10.2012р. № 3243/4 державним інспектором Держсільгоспінспекції в АР Крим Воржевим Д.В. проведено позапланову перевірку дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства позивачем, за результатами якої складений Акт від 02.10.2012р.
У розділу ІІІ зазначеного Акту «Порушення вимог земельного законодавства, які виявлені в ході перевірки (детальний опис)» у п. 4 зафіксовано, зокрема порушення позивачем ст.ст. 125, 126, п. «б» ст. 211 Земельного кодексу України, а саме самовільно зайнята земельна ділянка орієнтованою площею 0,0075га під розміщення баків для твердих побутових відходів.
На підставі зазначеного Акту перевірки винесений Припис № 000365 від 08.10.2012р., яким приписано усунути порушення вимог земельного законодавства шляхом звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки у строк 30 днів або оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку.
В подальшому, на підставі Наказу від 03.12.2012р. № 473/о та направлення на перевірку від 03.12.2012р. № 4949/4 державним інспектором Держсільгоспінспекції в АР Крим Воржевим Д.В. проведено позапланову перевірку дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства позивачем, за результатами якої складений Акт від 07.12.2012р.
У розділу ІІІ зазначеного Акту «Порушення вимог земельного законодавства, які виявлені в ході перевірки (детальний опис)» у п. 1 зафіксовано, зокрема порушення ст.ст. 125, 126, п. «б» ст. 211 Земельного кодексу України, а саме, припис посадової особи 08.10.2012р. № 000365 не виконаний, самовільна зайнята земельна ділянка орієнтованою площею 0,0075га під розміщення баків для твердих побутових відходів не звільнена.
На підставі зазначеного Акту перевірки винесений Припис № 000397 від 10.12.2012р., яким приписано усунути порушення вимог земельного законодавства шляхом звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки у строк 30 днів або оформлення правовстановлюючих документів.
Вважаючи, що оскаржуваний припис винесено безпідставно, оскільки попередній Припис від 08.10.2012р. був виконаний позивачем в повному обсязі та самовільна зайнята земельна ділянка під розміщення сміттєвих баків було звільнена у строки визначені цим приписом, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам колегія суддів зазначає наступне.
Згідно зі вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля визначені Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19.06.2003 №963 -IV (далі-Закон №963 -IV).
Так, згідно ст.1 Закону №963 -IV самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Статтею 5 Закону №963 -IV закріплено, що державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
Частиною 1 ст. 10 Закону №963 -IV встановлено, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.
Пунктами 1, 5, 6 Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, яке затверджено Указом Президента України від 13 квітня 2011 року N 459/2011 визначено, що Державна інспекція сільського господарства України (Держсільгоспінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Держсільгоспінспекція України та її посадові особи в межах своїх повноважень мають право, зокрема складати акти перевірок, протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, давати обов'язкові для виконання приписи (розпорядження), а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок для притягнення винних осіб до відповідальності. Держсільгоспінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи - державні інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах.
Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23.12.2011р. № 770 затверджено Положення про державну інспекцію сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, згідно з п. 4.1 якого Держсільгоспінспекція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності.
В силу п. 2.1 Положення про порядок оформлення, видачі і реєстрації приписів у разі виявлення порушень земельного законодавства, що затверджено Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 9 березня 2004 року N 67 (чинний на час виникнення спірних правовідносин) припис - це обов'язкова для виконання письмова вимога державного інспектора, яка видається юридичним і фізичним особам з метою припинення виявленого порушення земельного законодавства та усунення його наслідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів.
Відповідно до частини першої, другої статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які знаходяться у матеріалах справи, та не може ґрунтуватися припущеннями, крім цього, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Відповідно до частини третьої статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже показання свідків відповідають вимогам доказової бази в контексті частини третьої статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме - критерію достовірності, та дозволяють суду встановити обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як встановлено судом першої інстанції на підставі показань свідків, Припис від 08.10.2012р. був виконаний протягом 1-2 тижнів, усі баки для побутових відходів були убрані, тобто звалища були знесені одразу після отримання припису, у грудні 2012 року звалища не існувало.
Посилання заявника апеляційної скарги, на те, що під час проведення перевірки дотримання позивачем вимог земельного законодавства 07.12.2012р. земельна ділянка позивачем не була звільнена, оскільки не знесена огорожа є безпідставними з огляду на те, що зазначена відповідачем огорожа, як встановлено судом першої інстанції, є забором для автостоянки, яку будували в кооперативі "Якір".
З огляду на вищевищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо своєчасного та повного виконання позивачем Припису № 000365 від 02.10.2012р., оскільки баки для твердих побутових відходів були убрані, у зв'язку з чим, безпідставним та необґрунтованим є винесення позивачу Припису № 000397 від 10.12.2012р.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтю 72 цього Кодексу.
Відповідачем, в порушення вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не наведено суду доказів, які б спростовували доводи позивача.
Апеляційна скарга відповідача також не містить доводів, які спростували б правову позицію суду першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для відмови в задоволенні апеляційної скарги та залишення постанови суду першої інстанції без змін.
Керуючись статтями 195, 196, 197, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної інспекції сільського господарства АР Крим, - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Євдокімова О.О. ) від 15.05.13 у справі № 801/3988/13-а ,- залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя підпис М.І. Кобаль
Судді підпис С.О. Воробйова
підпис З.І.Курапова
З оригіналом згідно
Головуючий суддя М.І. Кобаль