Іменем України
Справа № 122/16732/13-а
16.09.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кучерука О.В.,
суддів Яковенко С.Ю. ,
Кукти М.В.
секретар судового засідання Руднєва А.В.
за участю сторін:
позивач, ОСОБА_2 - паспорт серії НОМЕР_1 виданий Сімферопольським РВГУ МВС України в АР Криму, від 26.05.06
представник відповідача, Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим- Соболєва Надія Сергіївна, довіреність № 6 від 07.02.13
розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим на постанову Залізничного районного суду м. Сімферополь (суддя Домнікова М.В. ) від 24.07.13
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим (вул. Гагаріна, 14а,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95026)
про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,
Постановою Залізничного районного суду м. Сімферополь від 24.07.2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені.
Визнано протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим, викладене у протоколі №1905 від 11.03.2013 року, яким ОСОБА_2 відмовлено у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 8 років згідно вимог статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим призначити ОСОБА_2 пенсію із зменшенням пенсійного віку, встановленого для надання державних пенсій, відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з дня виникнення права на пенсію, тобто з 10.12.2012 року та провести відповідні виплати.
Зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіки рим та Військовий комісаріат Автономної Республіки Крим у тримісячний строк з дня набрання постановою законної сили надати до Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим звіт про виконання постанови суду в частині зобов'язання відповідачів вчинити певні дії.
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді віднесено за рахунок Державного бюджету України.
Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Залізничного районного суду м. Сімферополь від 24.07.2013 року, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга мотивована не відповідністю судового рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, неправильною оцінкою судом першої інстанції обставин справи, що мають значення для справи.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим (а.с. 62).
Позивач у судовому засіданні 16.09.2013 року проти апеляційної скарги заперечував, вважав, що судове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону та ухвалено на підставі з'ясування усіх обставин справи, що мають значення для справи.
Представник відповідача у судовому засіданні 16.09.2013 року наполягав на задоволенні апеляційної скарги та просив постанову Залізничного районного суду м. Сімферополь від 24.07.2013 року скасувати.
На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.
10.12.2012 року позивач ОСОБА_2 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим із заявою про призначення пенсії у відповідності до статті 55 Закону України «Про статус і соціальній захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до протоколу №1905 від 11.03.2013 року Управлінням Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим було відмовлено позивачу у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю первинних документів про роботу в зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Відмова мотивована тим, що ОСОБА_2 приймав участь в ліквідації наслідків аварії в 30-кілометровій зоні Чорнобильської АЕС з 23.04.1987 року по 30.07.1987 року. Однак, довідка №1-6.2/1050 від 19.01.2011 року видана не в період роботи, також у цій довідці вказано, що він приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у складі в/ч 55237, у той час як у копії послужного списку вказано, що ОСОБА_2 працював у складі 215 військово - будівельного полку 902 управління ВСЧ. Також, з урахуванням копії послужного списку запис про період участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС зроблена на підставі довідки в/ч 55237. що можливо є первинним документом. Але ж вказана довідка ОСОБА_2 не надана.
Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Нормою статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
У відповідності до статті 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991, № 796-XII (далі по тексту № 796-XII) пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно з ч. 1 статті 55 Закону України № 796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів - 10 років; які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів - 8 років; які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році - 5 років.
Відповідно до ч.4 ст. 15 Закону України № 796-XII видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Пунктом 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 р. №22-1, передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.88 №122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС: посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).
Підсумовуючи вищевикладене колегія суддів зазначає, що позивач має посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС серія А №353029 та відноситься до 2 категорії.
Також Управлінню була надана архівна довідка за вих. № 1-6.2/1050 від 19.01.2011року, відповідно до якої ОСОБА_2 дійсно приймав безпосередню участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі в/ч 55237, що була прикомандирована до Управління будівництва №605. В період з 23.04.1987 року по 30.07.1987 року ОСОБА_2 виконував роботи в межах 30-ти км зони Чорнобильської АЕС (зони відчуження) включаючи об'єкт «Укриття», у змінених умовах праці.
Дійсно у послужному списку ОСОБА_2 вказано, що у період з 23.04.1987 року по 30.07.1987 року він приймав участь в ліквідації наслідків аварії в 30-ти км зоні Чорнобильської АЕС у складі 215 військово-будівельного полку 902 управління ВСЧ.
Але ж основоположним є період участі особи в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який відповідно до вищевказаного співпадає.
Крім того, відповідно до архівної довідки Галузевого державного архіву Міністерство оборони України за вих №75657 від 01.06.2012 року по фінансових документам в В/ч 55237 відображено нарахування грошового забезпечення за період квітня - липня 1987 року та зазначені розміри цього забезпечення.
З огляду з наведеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлені обставини справи та зроблені вірні висновки, що позивач надав усі необхідні документи відповідачу, що передбачені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, у зв'язку з чим ОСОБА_2 має законне право на призначення пенсії відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тому рішення Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим, викладене у протоколі №1905 від 11.03.2013 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.
Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим залишити без задоволення.
Постанову Залізничного районного суду м. Сімферополь від 24.07.13 по справи № 122/16732/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 23 вересня 2013 р.
Головуючий суддя О.В.Кучерук
Судді С.Ю. Яковенко
М.В. Кукта