Справа № 569/12504/13-ц
18 вересня 2013 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в особі головуючого судді Рогозіна С.В.
при секретарі Кулик Т.М.
за участю позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника позивача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівному цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом у якому просить стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 700 грн. та на її (позивача) утримання у розмірі 300 грн. В обґрунтування позову зазначає, що з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі, від якого мають одну дитину. Сімейні стосунки не склались, у зв'язку з чим почали проживати окремо. Будучи батьком дитини відповідач відмовляється в добровільному порядку надавати їй матеріальну допомогу на утримання доньки. Вона не працює, перебуває у відпустці по догляду за дитиною, перебуває у важкому майновому стані, потребує матеріальної допомоги. Оскільки відповідач офіційно не працює, має нерегулярний дохід, аліменти слід стягувати у твердій грошовій сумі.
В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала з підстав викладених у позовній заяві, просила їх задоволити повністю.
Представник позивача ОСОБА_3 підтримала позовні вимоги своєї довірительки, просила їх задоволити.
Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнав частково, вказав, що не працює, а тому не має можливості сплачувати аліменти у визначеному позивачем розмірі.
Заслухавши пояснення учасників які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд, на підставі встановлених фактичних обставин справи, приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 30 грудня 2011 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції (актовий запис № 2029).
Від шлюбу мають доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Сторони на даний момент проживають окремо, дитина постійно проживає з матір'ю.
У відповідності до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
Статтею 141 СК України встановлено рівність батьків щодо прав та обов'язків по відношенню до дитини.
Стаття 184 СК України, передбачає можливість визначення судом розміру аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі, зокрема за наявності у платника аліментів нерегулярного або мінливого доходу, або отримання частини доходу в натурі.
Згідно п. 17 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
За положенням ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.
Згідно з ч.ч.2,4 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка-батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Законом не встановлено межі визначення судом розміру аліментів. Суд визначає розмір аліментів в кожному конкретному випадку, виходячи з фактичних обставин справи.
Судом встановлено, що відповідач офіційно не працевлаштований, докази про розмір його доходу відсутні. Позивач не працює, перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років.
Аналізуючи викладене, на підставі встановлених судом фактів, з метою недопущення погіршення матеріального становища позивача, дитини та одночасно відповідача, суд, із урахуванням наведених норм та положень приходить до висновку про часткове задоволення позову, а саме про доцільність стягнення аліментів в розмірі 500 грн. на дитину та 200 грн. на утримання ОСОБА_1
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача 229,40 грн. судового збору.
На підставі викладеного, ст.ст. 111, 112, 180-183 СК України, керуючись ст.ст. 174, 213, 215 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, на користь ОСОБА_1, аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі, в розмірі 500 (п'ятсот) гривень щомісяця, починаючи з 04.07.2013 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання, в твердій грошовій сумі, в розмірі 200 (двісті) гривень щомісяця, починаючи з 04.07.2013 року і до досягнення їх дитиною ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, трьох років.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити за недоведеністю.
Стягнути з ОСОБА_2 у прибуток держави судовий збір в сумі 229,40 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Рівненської області через суд першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий С.В.Рогозін