Справа № 541/1410/13-ц
Номер провадження 22-ц/786/3497/2013
Головуючий у 1-й інстанції Городівський О.А.
Доповідач Хіль Л. М.
03 жовтня 2013 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:
головуючого судді: Хіль Л.М.,
суддів: Мартєва С.Ю., Винниченко Ю.М.,
за участю секретаря : Колодюк О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Миргородтеплоенерго» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію,
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 21 серпня 2013 року,-
В травні 2013 року ОКВПТГ «Миргородтеплоенерго» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, де прохав стягнути з відповідачів заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 5 359, 22 грн., судові витрати в сумі 229, 40 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що відповідачі є співвласниками квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстровані як абоненти на послуги теплопостачання.
З 01.04.2009 року особовий рахунок було розділено між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, у зв'язку з чим опалювальна площа була поділена між ними порівну.
Оскільки кожен зі співвласників володіє ? частиною квартири, з 01.04.2009 року нарахування за послуги опалення проводиться кожному з відповідачів окремо по різним особовим рахункам.
Станом на 01.05.2013 року ОСОБА_2, особовий рахунок НОМЕР_1, заборгував перед ОКВПТГ «Миргородтеплоенерго» за отримані послуги 2683,96 грн., аналогічно ОСОБА_1, особовий рахунок НОМЕР_2, заборгувала 2 675, 26 грн., а всього борг відповідачів перед ОКВПТГ «Миргородтеплоенерго» становить - 5 359, 22 грн.
Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 21 серпня 2013 року позов Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Миргородтеплоенерго» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Миргородтеплоенерго» 2 675, 26 грн. заборгованості за надані послуги по теплопостачанню за період з 01.04.2009 року по 01.05.2013 року та 114, 70 грн. судових витрат.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Миргородтеплоенерго» 2 683, 96 грн. заборгованості за надані послуги по теплопостачанню за період з 01.04.2009 року по 01.05.2013 року та 114, 70 грн. судових витрат.
В апеляційному порядку рішення суду оскаржив ОСОБА_2 Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, прохає рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 21.08.2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОКВПТГ «Миргородтеплоенерго» до ОСОБА_2
Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає за наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ч. 1 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно ст. 214 ч. 1 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.
Встановлено, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є співвласниками квартири АДРЕСА_1, їх частки є рівними по ? частини, та між ними встановлені договірні відносини з приводу надання житлово-комунальних послуг на підставі відкритих особових рахунків.
Згідно довідки про нарахування і проплату за опалення та підігрів води станом на 01.05.2013 року вбачається, що співвласник кв. АДРЕСА_1 ОСОБА_2 має заборгованість перед ОКВПТГ «Миргородтеплоенерго» в сумі 2 683, 96 грн. (а. с. 6).
Аналогічно з довідки про нарахування і проплату за опалення та підігрів води станом на 01.05.2013 року вбачається, що співвласник кв. АДРЕСА_1 ОСОБА_1 має заборгованість перед ОКВПТГ «Миргородтеплоенерго» в сумі 2 675, 26 грн. (а. с. 7).
Загальний розмір заборгованості за спожиту теплову енергію у кв. АДРЕСА_1 складає 5359,22 грн., які позивач ОКВПТГ «Миргородтеплоенерго» прохав стягнути з відповідачів у солідарному порядку.
Відповідно до ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Врахувавши, що за правилом ст. 360 ЦК України відповідачі, як співвласники мають нести відповідальність у межах визначених їх часткою у спільному майні, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що вимога ОКВПТГ «Миргородтеплоенерго» щодо солідарного стягнення з відповідачів всієї суми боргу є необґрунтованою.
Місцевий суд вірно не прийняв до уваги посилання відповідача ОСОБА_2 щодо пропуску позивачем строку позовної давності, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦК України визначено, що позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного з кількох боржників.
Так, 10.10.2012 року ОКВПТГ «Миргородтеплоенерго» звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за спожиту теплову енергію, у зв'язку з чим перебіг позовної давності було перервано.
Враховуючи положення ст. 264 ч. 3 ЦК України, перебіг позовної давності розпочався спочатку починаючи з дати подачі заяви про видачу судового наказу.
Не заслуговують на увагу суду твердження ОСОБА_2 про те, що у період з 23.03.2009 року по 30.03.2011 він не мав можливості користуватися своїм житлом, оскільки вказана обставина не позбавляє відповідача обов'язку сплачувати за комунальні послуги, так як чинне законодавство не встановлює випадків звільнення від оплати за послуги опалення у зв'язку з відсутністю споживача у квартирі, у зв'язку з чим відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, в тому числі сплачувати за комунальні послуги.
На підставі викладеного місцевий суд прийшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог ОКВПТГ «Миргородтеплоенерго» шляхом стягнення з відповідачів суми заборгованості, що визначається розміром їх часток у спільному майні, а саме 2 683,96 грн. з ОСОБА_2 та 2 675,26 грн. з ОСОБА_1.
Приписами ст. 10 ч. 3, ст. 60 ч. 1, 2 ЦПК України передбачено, що кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна особа зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Всупереч вимог ст. 10 ч. 3, ст. 60 ч. 1, 2 ЦПК України апелянт не навів суду переконливих доказів того, що судове рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права та які могли б бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Таким чином, фактичні обставини місцевим судом встановлені повно та об'єктивно, які підтверджуються матеріалами справи. Вказаним обставинам та наданим сторонами доказам судом першої інстанції надано належний правовий аналіз, що обґрунтовано відображено у мотивувальній частині судового рішення, яке відповідає вимогам ст. ст. 213 - 215 ЦПК України та є законним і обґрунтованим.
Доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду не спростовують, а матеріали справи не дають підстав вважати, що суд при розгляді даної справи допустив порушення норм матеріального чи процесуального права, які у відповідності до вимог ст. 309 ч. 1 п. 4 ЦПК України є підставами для скасування рішення.
Апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Керуючись ст. 303, ст. 307 ч. 1 п. 1, ст. 308 ч. 1, ст. 314 ч. 1 п. 1, ст. 315 ЦПК України, колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 21 серпня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя : /підпис/ Л.М. Хіль
Судді: /підпис/ С.Ю. Мартєв
/підпис/ Ю.М. Винниченко
Копія
Згідно: суддя апеляційного суду
Полтавської області Л.М. Хіль