22 листопада 2006 року колегія суддів Судової палати у цивільних
справах Верховного Суду України в складі:
Левченка Є.Ф., Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Комунального підприємства “Житлово-комунальна контора № 23» м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за касаційною скаргою Комунального підприємства “Житлово-комунальна контора № 23» м. Кривого Рогу Дніпропетровської області на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 квітня 2005 року та рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 8 грудня 2005 року,
У липні 2004 р. ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися в суд з позовом до КП “Житлово-комунальна контора № 23» м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (далі - ЖКК № 23) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29.04.2005 р. позов задоволено частково: стягнуто з ЖКК № 23 на користь позивачів 349 грн. 50 коп. матеріальної шкоди та 35000 грн. моральної шкоди солідарно, а в решті позову відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 8.12.2005 р. рішення місцевого суду змінено: в мотивувальній та резолютивній частинах рішення замінено слова “... в солідарному порядку» словами “... в рівних частках кожному», а в решті рішення місцевого суду залишено без змін.
У касаційній скарзі ЖКК № 23 просить скасувати судові рішення в частині стягнення моральної шкоди та ухвалити в цій частині нове рішення, посилаючись на невідповідність висновків судів фактичним обставинам справи.
Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду судових рішень відсутні, виходячи з наступного.
Судами встановлено, що 4.03.2004 р. в квартирі АДРЕСА_1, в якій проживають позивачі, з вини ЖКК № 23 сталася пожежа. Внаслідок пожежі було знищено та пошкоджено майно позивачів.
Частково задовольняючи позов та визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, місцевий суд виходив з фактичних обставин справи характеру й глибини фізичних та душевних страждань позивачів, істотності вимушених змін у їх життєвих стосунках та додаткових зусиллях, необхідних для організації їх життя.
Апеляційний суд в цій частині обґрунтовано погодився з висновками місцевого суду та правильно, з урахуванням вимог закону, змінив мотивувальну та резолютивну частини його рішення, замінивши слова “... в солідарному порядку» словами “... в рівних частках кожному».
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням судоми норм матеріального та процесуального права і відсутні передбачені ч. 1 ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Наведені у касаційній скарзі доводи висновок судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.
Керуючись ст.ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу Комунального підприємства “Житлово-комунальна контора № 23» м. Кривого Рогу Дніпропетровської області відхилити.
Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 8 грудня 2005 року та змінене ним рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 квітня 2005 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду України :
Є.Ф. Левченко
Я.М. Романюк
Ю.Л. Сенін