20.12.2006 року Справа № 9/147
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Виноградник О.М. (доповідач)
суддів: Джихур О.В., Герасименко І.М. (зміни у складі колегії суддів на підставі розпорядження від 19.12.2006р. № 850)
при секретарі: Лазаренко П.М.
за участю представників сторін:
позивача -не з'явився; про час та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с.138);
відповідача -Чеботар М.І., повноваження представника не оформлені належним чином (відсутня дата оформлення довіреності);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м.Кіровоград
на постанову господарського суду Кіровоградської області від 16.10.2006 року
у справі № 9/147
за позовом Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м.Кіровоград
до товариства з обмеженою відповідальністю “Перше травня», с.Піщаний Брід Добровеличківського району Кіровоградської області
про стягнення 10529, 62 грн.
В судовому засіданні було проголошено ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду відповідно до ч.4 ст.167, ч.1 ст.195, ст.ст.198, 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постановою господарського суду Кіровоградської області від 16.10.2006р. (суддя Шевчук О.Б.) по справі № 9/147 за позовом Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м.Кіровоград до товариства з обмеженою відповідальністю “Перше травня», с.Піщаний Брід Добровеличківського району Кіровоградської області (далі -ТОВ “Перше травня») про стягнення 10 529 грн. 62 коп. в задоволенні позову було відмовлено.
Постанова господарського суду Кіровоградської області мотивована фактом доведення відповідачем вжиття всіх необхідних заходів для недопущення правопорушення, відсутністю вини підприємства в непрацевлаштуванні інвалідів у спірний період.
Не погодившись з вищезазначеною постановою до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся позивач -Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м.Кіровоград, оскаржує постанову на предмет її невідповідності нормам матеріального права, зокрема, ст.ст.18, 19, 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», також посилається на неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення, ненадання оцінки наданим позивачем доводам, що призвело до прийняття постанови суду, яка суперечить чинному законодавству, зокрема:
- відповідачем протягом 2005 року надавалися звіти (за формою № 3-ПН) до Добровеличківського районного центру зайнятості про наявність вільних робочих місць для інвалідів, але це ще не є підставою щоб стверджувати, що на підприємстві виконані всі вимоги по створенню робочих місць для інвалідів, як того вимагає чинне законодавство, оскільки робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда; жодного доказу стосовно створення робочих місць для працевлаштування інвалідів згідно чинного законодавства відповідач не надав;
- крім того, відповідач не звертався в державні органи працевлаштування з повідомленнями про наявність створених у нього робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно чинного законодавства.
Відповідач -ТОВ “Перше травня», с.Піщаний Брід Добровеличківського району Кіровоградської області -правом надання заперечення на апеляційну скаргу не скористався, але в судовому засіданні був присутній представник без належних повноважень, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази (а.с.139).
Враховуючи, що скаржника також повідомлено належним чином про час та місце судового засідання, в апеляційній скарзі міститься клопотання останнього про розгляд справи за відсутності його повноважного представника, то колегія суддів вважає за можливе задовольнити дане клопотання й розглянути справу за наявними матеріалами.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувану постанову слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.
Статтею 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств (об'єднань), установ і організацій, незалежно від форм власності і господарювання, встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, недодержання якого тягне сплату підприємством, установою, організацією штрафних санкцій відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів згідно ст..20 зазначеного Закону, при цьому Кабінетом Міністрів України затверджується порядок і термін сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду України соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, відповідальність за незабезпечення вказаних нормативів несуть керівники підприємств.
Частиною 1 ст.20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» передбачено, що підприємства, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце не зайняте інвалідом.
Порядок сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001р. № 1767. Відповідно до п.11 Порядку, контроль за своєчасним і повним надходженням штрафних санкцій від підприємств, які не забезпечують нормативу робочих місць, здійснюють відділення Фонду відповідно до законодавства, у разі несплати штрафних санкцій в установлений термін відділення Фонду вживають заходів щодо їх стягнення у судовому порядку.
Як зазначено в звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів, поданому відповідачем 18.04.2006р. Кіровоградському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів, зазначено, що в 2005 році на підприємстві мали працювати 2 інваліди, а не працювало жодного.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в строки, визначені вищезазначеним Порядком, відповідач самостійно не сплатив штрафні санкції згідно вимог статті 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», та не працевлаштував кількість інвалідів з нормативом, визначеним законом.
Як свідчать матеріали справи, надані відповідачем докази, останнім на підприємстві у 2005 році вжито заходів щодо створення місць для працевлаштування інвалідів, що підтверджується довідкою Добровеличківського районного центру зайнятості № 03-216 від 28.09.2006р. та поданими підприємством протягом 2005 року до Добровеличківського районного центру зайнятості звітами (форми № 3-ПН) про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках (а.с.51-63).
Відповідно до ст..218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання; учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
За цих обставин господарським судом зроблено правильний висновок щодо відсутності правових підстав для притягнення відповідача до майнової відповідальності, передбаченої ст..20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
Посилання скаржника на Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України 03.05.1995р., не приймаються судом в силу п.4 цього ж Положення, оскільки робоче місце інваліда вважається створеним і введеним в дію лише шляхом працевлаштування на ньому інваліда.
На підставі викладеного, керуючись ч.4 ст.167, ч.1 ст.195, ст.ст.198, 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Постанову господарського суду Кіровоградської області від 16.10.2006р. по справі № 9/147 -залишити без змін; а апеляційну скаргу Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м.Кіровоград -залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі до Вищого адміністративного суду України.
Дата виготовлення ухвали в повному обсязі -22.12.2006р.
Головуючий О.М Виноградник
Судді О.В Джихур
І.М.Герасименко