20.12.2006 Справа № 28/303-06
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Джихур О.В. (доповідача)
суддів: Герасименко І.М., Виноградник О.М.
при секретарі судового засідання: Лазаренко Л.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Бондаренко Олександр Олександрович, директор, протокол зборів учасників №1 від 27.05.03;
від позивача: Демиденко Леонід Феодосійович, заступник генерального директора, наказ №3 від 01.05.04;
від відповідача: Волкова Світлана Юріївна, представник, довіреність №278/06-юр від 13.11.06;
розглянувши апеляційну скаргу Комунального виробничого підприємства Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськводоканал", м. Дніпродзержинськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2006 року у справі №28/303-06
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП -Безпека", Київ
до: Комунального виробничого підприємства Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськводоканал", м. Дніпродзержинськ
про стягнення 23000 грн.93 коп.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2006 року (суддя - Манько Г.В.) позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП -Безпека" задоволені частково. Стягнуто з комунального виробничого підприємства Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськводоканал" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП -Безпека"основного боргу 19 000 грн, 1498,14 грн - пені, 554,38 грн - три відсотка річних, 210, 45 грн та 108 грн витрат по інформаційно - технічному забезпеченню. В решті позовних вимог відмовлено.
Рішення господарського суду мотивовано ст. ст. 525,526 Цивільного кодексу України, ст. 232 ГК України.
Не погодившись з зазначеним рішенням, відповідач його оскаржує на предмет невідповідності нормам матеріального права та фактичним обставинам справи. Стверджує, що суд залишив поза увагою та не надав оцінки доводам відповідача про те, що згідно з умовами п.3.1 договору №302/204 ФО від 28.09.2004 року вартість послуг становить 51000 грн на один місяць і сплачується на розрахунковий рахунок позивача на підставі рахунку -фактури. Рахунок -фактура №40 від 01.06.2005 року підприємство оплатило в повному обсязі. В додатковій угоді до договору №302/2004/ФО від 28.09.2004 р, яка датована 01.06.2005 року дата виникнення зобов'язань по оплаті вартості послуг в сумі 70000 грн не встановлена. Як видно із акту виконаних робіт за червень 2005 року, який підписано 30.06.2005 року додаткова угода була підписана після 30.06.2006 року, тому підприємство не повинно оплачувати послуги з охорони за червень 2005 року із розрахунку 70000 грн в місяць.
Скаржник просить рішення скасувати, в позові відмовити.
Позивач доводи апеляційної скарги заперечує, вважає рішення законним, просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Перевіривши рішення на предмет відповідності діючому законодавству, дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
На підставі договору №302/2004/Фо від 28.09.2004 року (а.с.13) позивач забезпечує охорону територій та приміщень відповідача.
Вартість послуг виконавця(позивача) визначається сторонами окремо, їх сума та порядок розрахунків за виконання робіт зазначається в додатку до цього договору (додаток №1), який є невідємною його частиною. Обумовлена таким чином сума сплачується на розрахунковий рахунок виконавця до 10 числа кожного поточного місяця на підставі розрахунку -фактури (п.3.1 договору)
01.06.2005 року сторонами укладена додаткова угода до договору №302/2004/ФО від 28.09.2004 року (а.с.17), згідно якої вартість послуг за один місяць збільшена до 70000 грн.
Скаржник зазначає, що вказана додаткова угода укладена ні 01.06.2005 року, а 30.06.2005 року, тому у нього відсутні підстави для оплати послуг з охорони за новою вартістю.
Судова колегія не погоджується з такими доводами скаржника.
Згідно п. 1 додаткової угоди від 01.06.2005 року замовник (відповідач) доручає, а виконавець(позивач) бере на себе зобов'язання забезпечити з 01.06.2005 року охорону територій та приміщень замовника (позивача)..згідно дислокації додаток №2..., за що одержує грошову винагороду згідно з умовами цієї додаткової угоди.
Відповідно до п. 2 додаткової угоди вартість послуг виконавця за один місяць за охорону всіх об'єктів замовника становить суму 70000грн, в .т.ч ПДВ (20%) -11666,66грн
Таким чином з умов додаткової угоди випливає, що нова вартість послуг з охорони встановлена з 01.06.2005 року.
Твердження скаржника, що додаткова угода підписана ні 01.06.2005 року не підтверджено належним чином. Договором від 28.09.2004 року (в редакції додаткових угод) не встановлено, що оплата послуг з охорони здійснюється на підставі акту виконаних робіт. Запис в журналі реєстрації рахунків про отримання додаткової угоди 04.07.2005 року не може бути належним доказом в розумінні ст. ст. 32,34,36 ГПК України, оскільки має одноособовий характер.
Згідно п. 3 додаткової угоди оплата здійснюється до 10 числа кожного поточного місяця, п.3.1 договору втратив чинності (п.4 додаткової угоди), у зв'язку з чим з 01.06.2005 року оплата наданих послуг не здійснюється на підставі рахунку -фактури.
Що стосується особи, яка підписала додаткову угоду, від 01.06.2005 року, то вона підписана заступником генерального директора ТОВ “ВУП -Безпека» Демиденко Л.Ф., якому згідно наказу №3 від 01.05.2004 року (а.с.51) надано право підпису юридичних та фінансових документів.
Відповідно до вимог ст. ст. 525,526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно з вказівками закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Таким чином позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 19000 грн є обґрунтованим і правомірно задоволені судом.
Виконання зобов'язання в частині своєчасної оплати забезпечено пенею у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу (п.4.2.1 договору)
Стаття 232 ГК України обмежує нарахування пені у разі, якщо інше не встановлено договором 6 місяцями від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
В порушення статті 232 ЦК України позивач нараховує пеню за рік. Господарський суд Дніпропетровської області перевіривши розрахунок пені, правильно зазначив, що її розмір становить 1498 грн 14 коп
Згідно вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора повинен оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Позивачем заявлено до стягнення 3% річних в розмірі 571,56 грн за період 01.06.2005 р по 01.06.2006 року період нарахування 3% річних слід визначати з 10.06.2005 року у зв'язку з чим 3% річних будуть становить 554 грн 38 коп
З огляду на викладене, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2006 року відповідає діючому законодавству, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2006 року у справі №28/303-06 залишити без змін.
Апеляційну скаргу Комунального виробничого підприємства Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськводоканал", м. Дніпродзержинськ - без задоволення.
Головуючий О.В.Джихур
Судді: І.М.Герасименко
О.М.Виноградник