про повернення позовної заяви
02.10.2013 р. Справа№ 914/3712/13
Суддя Т. Рим, розглянувши матеріали справи
за позовом: малого приватного підприємства "Левант", м. Стрий,
до відповідача 1:фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Моршин,
до відповідача 2:приватного підприємства "Стрийська торгівельна компанія", м. Болехів,
до відповідача 3:приватного підприємства "ДТК-Сервіс", м. Дрогобич,
про: - зобов'язання ФОП ОСОБА_1 до звільнення нежитлового приміщення; - зобов'язання ПП "Стрийська торгівельна компанія" до звільнення нежитлового приміщення; - зобов'язання ПП "ДТК-Сервіс" до звільнення нежитлового приміщення;
визнав подані матеріали недостатніми для порушення провадження у справі з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги. Доказами в господарському судочинстві є будь-які відомості, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
В поданій позивачем заяві об'єднано вимоги про зобов'язання трьох різних відповідачів звільнити нежитлове приміщення.
При цьому позов обґрунтовується укладенням з порушеннями чинного законодавства трьох різних договорів оренди/суборенди нежитлових приміщень без надання згоди ПАТ "Ві Ей Бі Банк" як іпотекодержателя спірного приміщення на їх укладення.
Таким чином, в позовній заяві об'єднано вимоги, що виникають з 3 (трьох) підстав, а не однієї, відтак - і обґрунтування позовних вимог також є різними.
У зв'язку з цим позивачем порушено частину 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України в частині об'єднання кількох позовних вимог. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору. Порушення позивачем правил поєднання вимог (вимоги виникають з різних підстав, докази в їх обґрунтування не пов'язані між собою) суттєво утруднить вирішення спору, а тому позовну заяву потрібно повернути без розгляду позивачу.
Аналогічного тлумачення дотримується і Пленум Вищого господарського суду України, що відображено в частині 3 пункту 3.6 Постанови №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції". Якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, така заява підлягає поверненню згідно з пунктом 5 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння, розмір ставок судового збору та порядок його сплати регулюється Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року. Відповідно до статті 1 закону судовим визнається збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Відповідно до статті 2 платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.
Відповідно до частини другої статті 4 цього Закону за подання господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Відповідно до пункту 2.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.
Позивачем долучено до матеріалів платіжне доручення №11 від 19.08.2013 р. про сплату судового збору на суму 1' 190,00 грн. і в позовній заяві просить суд відстрочити сплату судового збору в зв'язку з важким матеріальним становищем підприємства.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.
Згідно з пунктом 5 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" від 05.07.2012р. №01-06/869/2012 особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті судового збору у встановлених порядку і розмірі. Проте позивачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження зазначених обставин. Суд звертає увагу позивача, що факт банкрутства підприємства автоматично не доводить факту неспроможності оплатити судовий збір. Тому суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 3 статті 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 54, 56, 57, пунктами 4, 5 частини 1 статті 63, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Повернути без розгляду позов малого приватного підприємства "Левант" до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, приватного підприємства "Стрийська торгівельна компанія", приватного підприємства "ДТК-Сервіс" про зобов'язання ФОП ОСОБА_1 до звільнення нежитлового приміщення, зобов'язання ПП "Стрийська торгівельна компанія" до звільнення нежитлового приміщення, зобов'язання ПП "ДТК-Сервіс" до звільнення нежитлового приміщення.
Позовні матеріали повернути позивачу.
Додаток: - позовна заява та додані до неї документи - на 65 аркушах.
Суддя Рим Т.Я.