83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
25.09.2013 Справа № 905/5636/13
Господарський суд Донецької області у складі судді Захарченко Г.В. при секретарі судового засідання Зеленевій Т.М. розглянув в судовому засіданні матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго», м.Сімферополь
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізотерм технолоджі групп», м.Донецьк
про стягнення штрафу в сумі 62 748,00грн.
за участю представників:
від позивача: Поляков О.В. (за довір.)
від відповідача: Виговська Л.В. (за довір.)
присутній в судовому засіданні: Самойлов Д.О. (паспорт)
Суть справи:
Позивач, Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Крименерго», м.Сімферополь звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізотерм технолоджі групп», м.Донецьк про стягнення штрафу в сумі 62748,00грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором постачання №34/1000 від 28.12.12р. з своєчасної поставки товару.
Ухвалою від 07.08.13р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №905/5636/13.
17.09.13р. позивач надав «пояснення та клопотання на підставі ст.98 ГПК України», в якому повідомив про допущення технічної помилки в прохальній частині позовної заяви та просив суд вийти за межі позовних вимог і стягнути з відповідача штрафні санкції у вигляді пені в сумі 62748,00грн.
25.09.13р. відповідач надав відзив на позов, в якому проти позову заперечив та просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник позивача в судовому засіданні 25.09.13р. підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Оскільки в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для вирішення спору, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд ВСТАНОВИВ:
28.12.12р. між Публічним акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ізотерм технолоджі групп» (постачальник) укладений договір постачання №34/1000, за яким постачальник зобов'язується поставити покупцю Автомобільний кран КТА-18, а покупець приймає товар і сплачує за нього обумовлену договором суму (п.1.1 договору).
Відповідно до п.1.2 договору товар поставляється в кількості 2 шт. за ціною 1162000,00грн. за одиницю та загальною вартістю 2324000,00грн.
Загальна сума договору складає 2324000,00грн. (п.3.1 договору).
Покупець здійснює оплату на підставі виставленого рахунку у вигляді передплати у розмірі 50% від суми договору, що складає 1162000,00грн. (п.3.2 договору).
Постачальник зобов'язується поставити товар на протязі 60 календарних днів з дати надходження передоплати від покупця (п.4.1 договору).
Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 30.03.13р. (п.10.1 договору).
Договір постачання №34/1000 від 28.12.12р. підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.
Оцінивши договір, з якого виникли права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм §3 глави 54 Цивільного кодексу України та §1 глави 30 Господарського Кодексу України.
Відповідно ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Як вбачається зі змісту укладеного між сторонами договору, сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаного договору, відсутні докази визнання його у встановленому порядку недійсним. З наведеного суд робить висновок, що вищевказаний договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Покупець на виконання умов п.3.2 договору здійснив передплату у розмірі 1162000,00грн., що підтверджується копію платіжного доручення №0000038881 від 28.12.12р. наявного в матеріалах справи.
Відповідно до накладної №2 від 27.03.13р. та акту приймання здачі робіт (наданих послуг) від 27.03.13р. постачальником поставлено, а покупцем отримано обумовлений договором товар на суму - 2324000,00грн.
За приписом ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
В судовому засіданні сторони підтвердили, що оплата за поставлений товар за договором постачання №34/1000 від 28.12.12р. здійснена в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За умовами договору постачання №34/1000 від 28.12.12р. товар мав бути поставлений протягом 60 днів після здійснення передоплати, тобто по 26.02.13р. включно.
Отже, постачальник своє зобов'язання з поставки товару виконав з простроченням строку, встановленого в специфікації до договору.
Відповідно до п.6.2.1 договору у разі порушення термінів поставки товару постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі вартості товару, по яким допущена прострочка виконання, за кожний день прострочення, а за прострочку понад 30 днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі семи процентів вказаній вартості.
В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 62748,00грн. штрафу за договором постачання №34/1000 від 28.12.12р.
В клопотанні №10-9696 від 10.09.13р. позивач зазначає про допущення технічної помилки в прохальній частині позовної заяви та, посилаючись на ст.98 ГПК України, просить суд вийти за межі позовних вимог і стягнути з відповідача штрафні санкції у вигляді пені в сумі 62748,00грн.
Щодо вказаного клопотання суд зазначає наступне:
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Предметом даного позову є стягнення штрафу в розмірі 62748,00грн.
В клопотанні від 10.09.13р. позивач просить замість суми штрафу стягнути суму пені, чим фактично висуває нові вимоги, які не були викладені в позовній заяві.
Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Отже, Господарський кодекс України визначає штраф та пеню як окремі види штрафних санкцій, які застосовуються у господарській діяльності.
Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
З огляду на викладене, пеня та штраф є різновидами неустойки, характеризуються різними кваліфікуючими ознаками та мають різний спосіб обчислення.
Договором постачання №34/1000 від 28.12.12р. передбачено господарсько-правову відповідальність за порушення умов договору у вигляді нарахування як пені, так і штрафу. При цьому умови нарахування штрафу та пені є різними.
В разі надходження до господарського суду заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.
Таким чином, надане позивачем клопотання за своїм змістом є заявою про зміну предмету позову.
Відповідно до ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Зміна предмету позову шляхом виправлення технічної помилки чинним законодавством не передбачена.
Отже, право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК України з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК.
Початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, про що зазначається в протоколі судового засідання.
Враховуючи, що зазначене клопотання надійшло до суду 17.09.13р., а розгляд даної справи по суті судом розпочатий в судовому засіданні 21.08.13 року, подане позивачем клопотання залишається без розгляду та судом до уваги не приймається. При цьому, позивач не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.
З огляду на викладене, судом розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу в сумі 62748,00грн.
Відповідно до п.6.2.1 договору у разі порушення термінів поставки товару постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі семи процентів вартості товару, по яким допущена прострочка виконання, за прострочку понад 30 днів.
Проте, судом встановлено, що відповідач прострочив поставку товару на 27 днів.
З огляду на те, що відповідно до умов договору штраф нараховується за прострочення поставки понад 30 днів, чого не відбулося, підстави для нарахування позивачем штрафу за прострочку поставки відсутні.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
На підставі вищевикладеного, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ст.49 ГПК України при відмові в позові, витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 526, 530, 536, 549, 610, 612, 712, §3 Глави 54 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 230, 265, §1 глави 30 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 22, 33-35, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго», м.Сімферополь до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізотерм технолоджі групп», м.Донецьк про стягнення штрафу в сумі 62 748,00грн. - відмовити.
Судовий збір покласти на позивача.
В судовому засіданні 25.09.13р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписано 30.09.13р.
Суддя Г.В. Захарченко