Справа № 242/4509/13-ц
Провадження 2/242/1401/13
30 вересня 2013 року м. Селидове
Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Черкова В.Г., при секретарі Кідрон О.М., за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Шашкова В.Г., за участю третіх осіб: представника ВП «шахта Україна» ДП «Селидіввугілля», ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Селидове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ФССВНВВ та ПЗ в м.Селидове Донецької області, за участю третіх осіб: ВП «шахта Україна» ДП «Селидіввугілля», ОСОБА_3, ОСОБА_4, про встановлення факту проживання однією сім»єю та зобов»язання сплатити одноразову допомогу,-
Позивач звернулась до суду із позовом до ФССВНВВ та ПЗ в м.Селидове Донецької області про встановлення факту проживання однією сім»єю та зобов»язання сплатити одноразову допомогу, в якому зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання трудових обов»язків на шахті «Україна», в результаті нещасного випадку загинув її чоловік ОСОБА_5
При зверненні до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Селидове Донецької області про призначення страхової виплати як члену сім»ї загиблого на виробництві, їй було відмовлено у призначенні страхової виплати у зв»язку з тим, що батьки загиблого також претендують на отримання одноразової допомоги та надали відповідачу довідку житлової організації про фактичне місце проживання в складі сім»ї із загиблим.
Вона вважає, що має законне право на отримання одноразової допомоги, просила визнати факт спільного проживання однією сім»єю її та ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1. Визнати за нею право на отримання одноразової допомоги на сім»ю в розмірі п»ятирічного заробітку чоловіка, за рахунок коштів відповідача. Зобов»язати відповідача виплатити їй одноразову допомогу на сім»ю в розмірі п»ятирічного заробітку її чоловіка ОСОБА_5.
В судовому засіданні позивач підтримала заявлені вимоги в повному обсязі. Пояснила, що вона перебувала с ОСОБА_5 в зареєстрованому шлюбі з 11.08.2007 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1. Проживали однією сім»єю за адресою: АДРЕСА_1. вели спільне господарство.
Представник відповідача і судовому засіданні визнав позов частково. Пояснив, що дійсно позивач звернулась до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Селидове Донецької області про призначення страхової виплати як члену сім»ї загиблого на виробництві, але їй було відмовлено у призначенні страхової виплати у зв»язку з тим, що батьки загиблого довідку житлової організації про фактичне місце проживання в складі сім»ї із загиблим. Визнав позовні вимоги в частині встановлення факту спільного проживання позивача із загиблим ОСОБА_5
Третя особа - представник ВП «шахта Україна» ДП «Селидіввугілля» в судовому засіданні не заперечував проти задоволення позовних вимог в частині встановлення факту спільного проживання позивача із загиблим ОСОБА_5
Третя особа - ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти позову. Пояснив, що він з дружиною проживали однією сім»єю з сином ОСОБА_5 до його смерті за адресою: АДРЕСА_2.
Третя особа - ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що вона заперечує проти позову, оскільки її син ОСОБА_5 проживав разом із нею та батьком до дня смерті за адресою: АДРЕСА_2.
Факт сумісного проживання однією сім»єю позивачки та її чоловіка ОСОБА_5 підтвердили в судовому засіданні свідки: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8
Вислухавши сторони, третіх осіб, свідків, вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд, в межах заявлених позовних вимог (ст. 11 ЦПК України), встановив наступне.
Згідно довідки КП «Імпульс м.Українськ» № 2008 від 15.08.2013 р. ОСОБА_1 дійсно проживала спільно з ОСОБА_5 по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 без реєстрації. Вели спільне господарство.
Згідно акту виконавчого комітету Української міської ради Донецької області від 30.08.2013 р., при обстежені комісією житлово-побутових умов та факту проживання однією сім»єю ОСОБА_1 та ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1, встановлено, що ОСОБА_1 проживала за вищезазначеною адресою разом із чоловіком ОСОБА_5 однією сім»єю, вели спільне господарство з моменту реєстрації шлюбу - з 11.08.2007 р. по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 Квартира знаходиться у задовільному стані, заборгованість відсутня.
Згідно довідки Об»єднання співвласників багатоквартирного будинку «Промінь» м.Українськ № 37 від 19.08.2013 р. ОСОБА_5, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1, постійно до дня смерті проживав разом з батьком ОСОБА_3 та матір»ю ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2.
Згідно відповіді Відділеня виконавчої дирекції ФССНВВ та ПЗ від 10.09.2013 р. на заяву ОСОБА_1, в призначені та виплаті одноразової допомоги на сім»ю ОСОБА_1 було відмовлено, оскільки позивачка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3, а чоловік ОСОБА_5 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2. Батьки загиблого ОСОБА_5 надали довідку Об»єднання співвласників багатоквартирного будинку «Промінь» м.Українськ, в якій зазначено, що ОСОБА_5, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1, постійно до дня смерті проживав разом з батьком ОСОБА_3 та матір»ю ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2.
Відповідно до ст..1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Особливий порядок відшкодування передбачений Законом України " Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Відповідно до ст. 3 Сімейного кодексу України сім»ю складають особи, які спільно проживають, пов»язані спільним побутом, мають взаємні права та обов»язки. Сім»я утворюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах не заборонених законом і такими, що не суперечить моральним засадам суспільства.
Згідно із рішенням Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року про офіційне тлумачення терміна «член сім'ї», обов'язковою умовою для визнання членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення з потерпілим спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Судом встановлено, що підтверджується матеріалами справи, що повністю узгоджується з поясненнями свідків, позивач по справі знаходилась у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5, котрий був зареєстрований 11.08.2007 р. виконкомом Української міської ради м.Селидове Донецької області за актовим записом № 35. ОСОБА_1 була пов'язана з загиблим ОСОБА_5 одним побутом, мали взаємні права та обов'язки, вели сумісне господарство,тобто проживали однією сім»єю за адресою: АДРЕСА_1. Крім пояснень позивача,цей факт підтверджено також відповідним актом виконавчого комітету Української міської ради Донецької області від 30.08.2013 р., що повністю узгоджується із поясненнями свідків.
У зв»язку із цим, суд не може прийняти до уваги заперечення третіх осіб: ОСОБА_3, ОСОБА_4, що на теперішній час не доведено, що позивач була членом сім»ї загиблого ,оскільки ці заперечення спростовуються встановленими судом обставинами, наданими доказами.
Більш того, суду не надано інших доказів, котрі спростовували би факт не проживання позивача та загиблого ОСОБА_5 однією сім»єю, а згідно ст. 60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Та обставина, що позивачка не була зареєстрована з загиблим за однією адресою не має правового значення. У даному випадку відсутня необхідність окремо встановлювати факт проживання однією сім»єю.
Слід також зазначити,що відповідно до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеність перед судом їх переконливості. Виходячи із цього принципу, суд не може за власною ініціативою збирати докази або робити інші процесуальні дії, направлені на збирання доказів, а лише оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, встановлення факту проживання однією сім'ю має для позивача юридичне значення, оскільки надає їй право на отримання одноразової допомоги на сім»ю померлого.
Встановивши зазначений факт, суд визнає за позивачкою право на отримання одноразової допомоги на сім»ю померлого у відповідності до Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасних випадках на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
На підставі вищевикладеного, суд вважає позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню в частині встановлення факту проживання однією сім»єю із загиблим чоловіком.
Керуючись ст.3 СК України, ст..1200 ЦК України, ст..129 Конституції України, ст. ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ФССВНВВ та ПЗ в м.Селидове Донецької області про встановлення факту проживання однією сім»єю та зобов»язання сплатити одноразову допомогу - задовольнити частково.
Визнати факт спільного проживання однією сім»єю ОСОБА_1 та ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя