ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/12079/13 26.09.13
За позовом Приватного підприємства "Торгівельна компанія "Укр-Петроль"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Ойл Україна "
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська Залізниця"
про стягнення 6437,90 грн.
Суддя Полякова К.В.
Представники :
від позивача: Петренко І.В. (дов.№б/н від 20.09.2013)
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
Приватне підприємство "Торгівельна компанія "Укр-Петроль" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Ойл Україна" про стягнення 6437,90 грн. вартості нестачі вантажів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у межах виконання Додаткової угоди від 06.02.13 до Договору поставки нафтопродуктів № 199/113/НП/1/50 від 14.01.13, укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс Ойл Україна» та Приватним підприємством «Торгівельна компанія «Укр-Петроль», у позивача, як покупця, за договором, виникла нестача вантажу - палива дизельного, відправником якого є відповідач. У межах даного позову позивач просить стягнути з відповідача вартість вантажу, який склав нестачу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2013 порушено провадження за вищезазначеним позовом та призначено розгляд справи на 08.08.2013 року.
За наслідками судового розгляду 08.08.13 судом винесено ухвалу, якою залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська Залізниця" та відкладено розгляд справи на 22.08.2013 року.
Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 22.08.2013 у зв'язку з перебуванням судді Полякової К.В. у відпустці, справу №910/12079/13 для вчинення процесуальних дій передано судді Літвіновій М.Є.
Ухвалою суду від 22.08.2013 зазначену справу прийнято до свого провадження суддею Літвіновою М.Є. та відкладено її розгляд.
У зв'язку із виходом судді Полякової К.В. із відпустки, розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 27.08.2013 справу передано для розгляду судді Поляковій К.В.
Справу № 910/12079/13 прийнято до свого провадження суддею Поляковою К.В. та призначено її розгляд на 26.09.13, про винесено відповідну ухвалу.
Представник позивача під час судового засідання 26.09.13 просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, надавши пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.
Відповідач до судового засідання не направив свого представника, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується наявним у матеріалах справи поштовим повідомленням з відміткою про вручення поштового відправлення (а. с. 120).
Третя особа до судового засідання не з'явилась, проте через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва останньою подано відзив на позовну заяву та заяву про проведення розгляду за відсутності представника Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця».
Приписи статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Нормами ст. 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихсь обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Згідно із п. 3.9.2 постанови № 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач не з'явився на виклик суду, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
14.01.13 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс Ойл Україна» (постачальник) та Приватним підприємством "Торгівельна компанія "Укр-Петроль" (покупець) укладено Генеральний договір № 199/113/НП/1/50 поставки нафтопродуктів (далі - Договір) (а. с. 9-12).
Відповідно до пункту 1.1. Договору постачальник зобов'язався передати, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти (у подальшому - Продукція), за цінами та у кількості у відповідності із додатковими угодами до цього Договору, що є невід'ємною частиною та укладаються сторонами на підставі письмових заяв покупця. У додаткових угодах вказуються вид продукції, її кількість, ціна, місце призначення, вантажні реквізити.
Згідно з пунктами 3.1. Договору, продукція може поставлятись покупцю на умовах EXW база постачальника та/або FCA база постачальника та/або СРТ пункт призначення, та/або DDP база покупця у редакції «Інкотермс» 2000 року. Умови конкретної поставки визначаються сторонами у відповідних додаткових угодах до цього Договору.
Поставка партії продукції вважається узгодженою, а заява покупця вважається прийнятою постачальником до виконання з дати підписання сторонами додаткової угоди до цього Договору. Обсяг заяви, прийнятий до виконання, визначається найменуванням продукції та її кількістю, зазначеної у додатковій угоді до цього Договору (п. 3.2. Договору).
Згідно п. 3.3. зобов'язання постачальника вважається виконаним щодо поставки продукції з моменту передачі продукції покупцю (представнику покупця) або транспортній організації, залежно від умов поставки, узгоджених у відповідних додаткових угодах до цього Договору. Факт передачі продукції підтверджується відповідним актом приймання-передачі продукції та/або накладною. Постачальник не несе відповідальність за нестачу продукції, що утворилась після передачі покупцю (представнику покупця) або транспортній організації, залежно від умов поставки, узгоджених у відповідній додатковій угоді до цього договору. Право власності на продукцію покупець набуває від дати поставки. Датою поставки продукції вважається дата, зазначена у Акті приймання-передачі продукції та/або накладжній.
У відповідності до пункту 4.4. Договору покупець здійснює приймання Товару по кількості та якості згідно з Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженою Наказом Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту України, Державного комітету по стандартизації, метрології та сертифікації України, Державного комітету статистики України від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155.
06.02.13 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс Ойл Україна» та Приватним підприємством "Торгівельна компанія "Укр-Петроль" підписано та скріплено печатками Додаткову угоду № б/н до Генерального договору поставки нафтопродуктів № 199/113/НП/1/50 від 14.01.13 (далі - Додаткова угода), відповідно до якої сторони визначили назву, кількість та ціну товару на умовах СРТ.
На виконання Додаткової угоди згідно з залізничною накладною № 33651068 у вагонах-цистернах № 73935975 та № 74939422 здійснювалось перевезення вантажу - паливо дизельне (марки «F» УКТ ЗЕД 2710194110) призначенням на станцію Володимир-Волинський Львівської залізниці.
Відповідно до штемпеля на залізничній накладній № 33651068 вантаж прибув на станцію Володимир-Волинський Львівської залізниці 07.02.13 року.
У залізничній накладній № 33651068 зазначено, що вантаж завантажено вантажовідправником.
Додатковою угодою визначено, що вартість палива дизельного (марки «F» УКТ ЗЕД 2710194110), з урахуванням ПДВ становить 10 815,00 грн. за 1 тону.
11.02.13 позивачем направлено відповідачу телеграмму (а. с. 17), відповідно до якої просив направити уповноваженого представника для участі в комісійному приймання палива дизельного та складанні Акту, оскільки за допомогою ЗВТ (ультразвукового приладу) виявлено нестачу вантажу у вагоно-цистернах № 73935975 - 1075 кг, № 74939422 - 402 кг.
При комісійному прийманні дизельного палива за кількістю 13.02.13 за участю експерта Волинської Торгово-промислової палати експерта Нестерук Т.М. проведено відкриття вагоно-цистерн, перевірку маси вантажу, здійснено методом замірів та було виявлено, що фактична маса вантажу становить 118773 кг. Різниця маси вантажу в порівнянні з залізничною накладною № 33651068 у вагоні-цистерні № 73935975 - 1075 кг, № 74939422 - 402 кг, що підтверджується Актом за формою 5-НП № 13 від 13.02.13 та Актом експертизи № В-73 від 13.02.13, складеного експертом Волинської торгово-промислової палати Нестерук Т.М. при комісійному прийманні вантажу за кількістю.
Нестача вантажу, що прибув у вагоно-цистерні № 73935975 згідно залізничної накладної № 33651068 за мінусом природних втрат становить 1071 кг (під час скаладання акту № 13 помилково вказано нестача вантажу як 1075 кг).
Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує у разі недостачі норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто.
Норми природних втрат дизельного палива при залізничних перевезеннях становлять - 0,07 кг на одну тону вантажу або 0,007 у відсотках маси вантажу.
Границя відносної похибки методу вимірювання маси, встановлена Іеструкцією (для цистерн до 100 т - 0,8%) для вагоно-цистерни № 73935975 становить 59550кг*0,8%=476кг.
Таким чином, виявлена нестача у вагоно-цистерні № 73935975 перевищує норми природних втрат і границі відносної похибки методу вимірювання мас.
Зважаючи на вищенаведене, позивач розрахував вартість нестачі вантажу, яка становить - 6437,90 грн. ((1071 кг - 476 кг) маса нестачі вантажу*10815,00 грн. - вартість палива дизельного за 1 тону).
З метою досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача претензію від 04.03.13 щодо відшкодування вартості нестачі вантажу, однак, відповіді на неї Приватне підприємство "Торгівельна компанія "Укр-Петроль" не отримало, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Відповідач заперечує проти позовних вимог, з підстав недотримання позивачем Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженою Наказом Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту України, Державного комітету по стандартизації, метрології та сертифікації України, Державного комітету статистики України від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155 та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженої постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 року № П-6, при прийманні Товару згідно з Договором.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно зі ст. 920 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
У відповідності до умов Генерального договору поставки нафтопродуктів, покупець здійснює приймання Товару по кількості та якості згідно з Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженою Наказом Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту України, Державного комітету по стандартизації, метрології та сертифікації України, Державного комітету статистики України від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155 (надалі по тексту - Інструкція № 281/171/578/155 ).
У пункті 5.1.4 Інструкції № 281/171/578/155 вказано, що у разі надходження вантажу в технічно справних цистернах зі справними пломбами вантажовідправника і виявлення в них під час приймання нафти і нафтопродуктів нестач, що перевищують норми природних втрат і границі відносної похибки методу вимірювання маси згідно з договором, спір стосовно відшкодування нестач вирішується в порядку, передбаченому відповідним договором та діючим законодавством України.
Згідно з пунктом 5.2.8 Інструкції № 281/171/578/155 у разі встановлення нестачі нафти або нафтопродуктів з вини вантажовідправника, яка після списання природних втрат перевищує граничнодопустиме відхилення між результатами вимірювання маси нафти та нафтопродуктів вантажовідправником і вантажоодержувачем (якщо це обумовлено умовами договору), матеріально відповідальна особа припиняє їх приймання і негайно повідомляє про це керівника свого підприємства. При цьому матеріально відповідальна особа має забезпечити зберігання кількості одержаної нафти або нафтопродуктів, а також вжити заходів, що унеможливлюють погіршення їх якості. Одночасно з припиненням приймання вантажоодержувач зобов'язаний викликати представника вантажовідправника для участі в прийманні нафти або нафтопродуктів і складанні акта приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою № 5-НП, якщо інше не передбачено умовами договору.
Вантажовідправником неналежним чином виконано зобов'язання, а саме, недопоставлено частину вантажу, що підтверджується Актом за формою 5-НП № 13 від 13.02.13 та Актом експертизи № В-73 від 13.02.13, складеного експертом Волинської торгово-промислової палати Нестерук Т.М. при комісійному прийманні вантажу за кількістю.
Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу, окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно пунктами 1, 2, 3 статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Частиною 2 статті 306 Господарського кодексу України визначено, що суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини 1 статті 307 Господарського кодексу України, норми якої кореспондуються зі статтями 22, 23 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457 (надалі по тексту - Статут залізниць), за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату
Частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до пункту 30 Статуту залізниць, завантаження вантажів у вагони (контейнери), а також вивантаження з них здійснюється відправниками та одержувачами. Підготовка під наливання спеціальних цистерн та бункерних на піввагонів усіх форм власності здійснюється відправником.
Пунктом 110 Статут залізниць встановлює, що залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені відправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.
Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 25 листопада 2008 року № 1430 затверджено "Правила перевезення небезпечних вантажів" (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.02.2009 року за № 180/16196) (далі - Правила № 1430).
Правила перевезення небезпечних вантажів поширюються на перевезення небезпечних вантажів залізним транспортом територією України. Правилами визначаються основні норми та вимоги, що забезпечують безпеку перевезення небезпечних вантажів. Вимоги цих Правил є обов'язковими для суб'єктів господарювання незалежно від форм власності та видів їх діяльності, які є учасниками перевезень небезпечних вантажів та будь-яких операцій, пов'язаних із перевезенням залізничним транспортом (пункти 1.1., 1.2. Правил № 1430).
Згідно з пунктом 1.11.2 Правил № 1430 відправник зобов'язаний: використовувати вантажні одиниці, контейнери, контейнери - цистерни, вагони, допущені та придатні для перевезення відповідних речовин, на яких нанесено встановлено правилами маркування; забезпечувати в певних випадках фізичний знос, охорону і супроводження небезпечного вантажу під час перевезення; визначити придатність контейнерів, цистерн, контейнерів-цистерн, бункерних піввагонів у комерційному і технічному плані для перевезення вантажу, а також проводити підготовку власних або орендованих вагонів та цистерн для перевезення; відшкодувати витрати та збитки, заподіяні внаслідок порушення ним законодавства з питань перевезення небезпечних вантажів.
Згідно зі статтею 6 Статуту залізниць накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до цього Статуту та Правил і наданим залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Відповідно до пункту 23 Статуту залізниць відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції.
Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Міністерством інфраструктури України.
Згідно зі статтею 24 Статуту залізниць вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, тому при визначенні суми відшкодування за нестачу вантажу за рахунок вантажовідправника, або при встановленні за обставинами справи вини відправника у пошкодженні або псування вантажу необхідно виходити зі статей 22 та 623 Цивільного кодексу України, які передбачають, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати завдані збитки, до яких належать втрати, яких особа зазначала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого права, в зв'язку з чим розмір (сума) збитків повинен визначатися втратами одержувача, а саме - сумою грошових коштів, сплачених за отриману пошкодженому або недоотриману продукцію за цінами, за якими її оплатив одержувач (в тому числі і за цінами посередника).
Відповідно до пункту 111 Статуту залізниць, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.
У пункті 13 Акту експертизи № В-73 від 13.02.13 вказано, що при зовнішньому огляді цистерн встановлено, що на них наявне маркування, вказано: номер цистерни, тип, приналежність, ємність, дата виготовлення і випробування. Кришки люків-лаза, запобіжно-впускні та зливні пристрої без видимих слідів порушення та відкриття; в зоні запобіжно-впускних клапанів слідів течі нафтопродуктів не виявлено; на опорних кільцях горловини люків є ущільнюючі прокладки без пошкоджень. ЗПУ відповідає відбиткам вказаним в накладній. Зовнішніх дефектів та пошкодження не виявлено.
У залізничній накладній № 33651068 зазначено, що вантаж завантажено вантажовідправником.
Згідно з частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Матеріали справи, зокрема, Акт за формою 5-НП № 13 від 13.02.13 та Акт експертизи № В-73 від 13.02.13, складеного експертом Волинської Торгово-промислової палати Нестерук Т.М. при комісійному прийманні вантажу за кількістю, свідчать про те, що різниця маси вантажу у порівнянні із залізничною накладною № 33651068 можлива внаслідок недовантаження вантажу вантажовідправником.
Позивачем проведено розрахунок нестачі вантажу за мінусом природних втрат, у відповідності до пункту 8.9.2. "Виробничих норм природних втрат основних дорожньо - будівельних матеріалів, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 31.10.2006 року № 500.
Доводи, викладені у письмових запереченнях визнані судом такими, що спростовуються наявними у матеріалах справи доказами та нормами чинного законодавства України.
З системного аналізу вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства "Торгівельна компанія "Укр-Петроль" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Ойл Україна» 6437,90 грн. є обґрунтованими, документально доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 22, 32, 33, 34, 49 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов Приватного підприємства "Торгівельна компанія "Укр-Петроль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Ойл Україна" за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська Залізниця" про стягнення 6437,90 грн. вартості нестачі вантажів - задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Ойл Україна» (01030, місто Київ, Шевченківський район, вулиця Івана Франка, будинок 6; ідентифікаційний код 34531124) на користь Приватного підприємства (45244, Волинська область, Ківерцівський район, с. Прилуцьке, Ківерцівська, будинок 1; ідентифікаційний код 36905994) вартість нестачі товару у розмірі 6437 (шість тисяч чотириста тридцять сім) гривень 90 копійок та 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) гривень 50 копійок.
Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частину у судовому засіданні 26.09.13 року у присутності представника позивача.
Повний текст рішення складено - 01.10.13 року.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя К.В. Полякова