ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-б, тел. 284-18-98
№ 910/16134/13 30.09.13
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., при секретарі судового засідання Роздобудько В.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні
справу № 910/16134/13
за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА", м. Київ,
до страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія", м. Київ,
про стягнення 6 512,38 грн. страхового відшкодування в порядку регресу,
за участю представників сторін:
позивача - Терещука В.С. (довіреність від 02.01.2013 № 5);
відповідача - не з'явився.
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА» (далі - ПрАТ «УНІКА») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення зі страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" (далі - СТзДВ «Гарантія») 6 512,38 грн. шкоди (страхового відшкодування) в порядку регресу.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що: ПрАТ «УНІКА» на підставі договору добровільного комплексного страхування на транспорті від 11.11.2011 № 06066/4002/0000273 (далі - Договір) внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) приватному акціонерному товариству «Техноцентр» (далі - ПрАТ «Техноцентр») як ремонтному підприємству виплачено страхове відшкодування автомобіля марки «HYUNDAI ACCENT», державний реєстраційний номер АН 1975 ЕХ (далі - «HYUNDAI»), а тому позивачем відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду; відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки «RENAULT PREMIUM», державний реєстраційний номер АЕ 7103 ЕХ (далі - «RENAULT»), станом на 03.08.2013 була застрахована СТзДВ «Гарантія» (поліс № АВ/3556711, за якими ліміт по майну становив 50 000 грн., а франшиза - 1 000 грн.); у зв'язку з наведеним позивач просить стягнути з відповідача 6 512, 38 грн. страхового відшкодування.
Ухвалою господарського суду міста Києва 22.08.2013 порушено провадження у справі; розгляд справи призначено на 30.09.2013.
У судовому засіданні 30.09.2013 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача у судові засідання не з'являвся, проте через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи наведене та з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 30.09.2013 без участі представника відповідача (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України).
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, господарський суд міста Києва
11.11.2011 ПрАТ «СК «УНІКА» та Сирчіним Миколою Аркадійовичем укладено Договір, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням або розпорядженням застрахованим транспортним засобом марки «HYUNDAI», на випадок настання подій, перелік яких наведено в Договорі; строк дії Договору - з 12.11.2011 до 11.11.2012.
03.08.2012 у м. Дніпропетровську на вул. П. Богуславського, 3, сталася ДТП за участю автомобіля «RENAULT» під керуванням Алферовського Михайли Юрійовича та автомобіля «HYUNDAI» під керуванням Сирчіна М.Ю., в результаті чого автомобіль «HYUNDAI» отримав механічні пошкодження.
ДТП сталася в результаті порушення водієм Алферовським М.Ю. вимог пункту 10.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.
Постановою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 09.10.2012 у справі № 3/0417/1738/2012 Алферовського М.Ю. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) на підставі статей 33, 283, 284 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.
03.08.2012 Сирчін М.Ю. як страхувальник застрахованого транспортного засобу - автомобіля «HYUNDAI» звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування на рахунок станції технічного обслуговування ПрАТ «Техноцентр».
На підставі страхових актів від 13.08.2012 № 0096986 і від 29.08.2012 № 0096986/1 позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, сплатив станції технічного обслуговування, яка здійснювало ремонт зазначеного автомобіля, страхове відшкодування у сумі 6 512,38 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 28.08.2012 № 029728 на суму 6 152,38 грн. та від 29.08.2012 № 029947 на суму 360 грн.
За приписами статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Вина Алферовського М.Ю. встановлена у судовому порядку (постанова Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 09.10.2012 у справі № 3/0417/1738/2012), а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля «RENAULT» повинна відшкодовуватися власником вказаного автомобіля.
Разом з тим, згідно зі статтею 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України.
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «RENAULT» як страхувальника на момент ДТП була застрахована СТзДВ «Гарантія» (поліс № АВ/3556711, за яким ліміт по майну становить 50 000 грн., а франшиза - 1 000 грн.).
Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
При цьому, відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
З урахуванням наведеного господарський суд міста Києва дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в межах ліміту, встановленого полісом № АВ/3556711 та з вирахуванням суми франшизи, тобто у сумі 5 512,38 грн. (6 512,38 грн. - 1 000 грн. франшизи = 5 512,38 грн.).
За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути зі страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (04070, м. Київ, вул. Костянтинівська, 56, оф. 13; ідентифікаційний код 21130899) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 37; ідентифікаційний код 20033533) 5 512 (п'ять тисяч п'ятсот дванадцять) грн. 38 коп. страхового відшкодування і 1 456 (одну тисячу чотириста п'ятдесят шість) грн. 23 коп. судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 02.10.2013.
Суддя О. Марченко