25.09.2013р. Справа № 907/758/13
За позовом Управління з питань майна комунальної власності Закарпатської обласної державної адміністрації, м. Ужгород
ДО Свалявської міської ради, м. Свалява в особі виконавчого комітету Свалявської міської ради, м. Свалява
ПРО визнання права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Закарпатської області на вбудоване нежитлове приміщення (аптеки №9) за адресою: м. Свалява, вул. Головна (Леніна), буд. 21/26;
- визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Свалявської міської ради від 21.12.2006р. №479 „Про оформлення права власності" в частині оформлення права комунальної власності територіальної громади міста Свалява та с. Драчино на вбудоване нежитлове приміщення по вул.. Головна (Леніна), 21/26 в м. Свалява (аптека №9);
- визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 07.02.2007р. серії ЯЯЯ №959587.
Суддя О.Ф. Ремецькі
Представники сторін:
від позивача - Маник Т.М. - представник за довіреністю №559/01-9 від 09.08.2012р.
від відповідача - Гебеш В.М. - представник за довіреністю №1226/02-9 від 01.08.2013р.
Управління з питань майна комунальної власності Закарпатської обласної державної адміністрації, м. Ужгород звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Свалявської міської ради, м. Свалява про визнання права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Закарпатської області на вбудоване нежитлове приміщення (аптеки №9) за адресою: м. Свалява, вул. Головна (Леніна), буд. 21/26; визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Свалявської міської ради від 21.12.2006р. №479 „Про оформлення права власності" в частині оформлення права комунальної власності територіальної громади міста Свалява та с. Драчино на вбудоване нежитлове приміщення по вул. Головна (Леніна), 21/26 в м. Свалява (аптека №9); визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 07.02.2007р. серії ЯЯЯ №959587.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 24.07.2013р. порушено провадження у справі №907/758/13, в порядку вимог ст. 27 ГПК України залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: виконавчий комітет Свалявської міської ради, м. Свалява та призначено справу до розгляду на 05.08.2013р. Також судом призначено до розгляду на 05.08.2013р. клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно: вбудоване нежитлове приміщення по вул. Головна (Леніна), 21/26 в м. Свалява (аптека №9).
В засіданні суду 05.08.2013р. судом, за згодою представників сторін, у відповідності до вимог ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 09.08.2013р. для надання сторонам можливості подати суду додаткові докази в обгрунтування своїх доводів та заперечень. Також в засіданні суду 05.08.2013р. представником позивача подано заяву про уточнення зазначеного клопотання, у відповідності з яким просить суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти відповідні дії з приводу спірного майна.
Ухвалою суду від 09.08.2013р. розгляд справи було відкладено на 28.08.2013р. для надання відповідачу можливості подати суду письмове пояснення по суті поданого позивачем клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову.
Ухвалою суду від 28.08.2013р. розгляд справи було відкладено на 11.09.2013р.
В засіданні суду 11.09.2013р. судом, за письмовим погодженням представників сторін, у відповідності до вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву в судовому засіданні на 25.09.2013р. для надання сторонам можливості подати суду додаткові докази в обгрунтування наведених ними суду поясненнях по суті заявлених позовних вимог.
Представник позивача просить заявлені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами.
Позов мотивовано з посиланням на обставини набуття відповідно до законодавства України, а саме, в порядку розмежування державного майна України між загальнодержавною власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць, права комунальної власності області на будівлю Підприємства системи «Фармація» - приміщення аптеки за адресою: м. Свалява, вул. Леніна, 21 (теперішня адреса вул. Головна, 21/26), яке відповідно до рішення ХІ сесії ХХІ скликання Закарпатської обласної ради народних депутатів від 23.12.1992р. "Про комунальну власність області та програму її приватизації" визнано такими, що належать до обласної комунальної власності.
Необхідність звернення з даним позовом обґрунтовує тим, що стосовно приміщення аптеки за адресою: м. Свалява, вул. Леніна, 21 (теперішня адреса вул. Головна, 21/26) виготовлено свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 07.02.2007р., згідно з яким цю будівлю зареєстровано за Свалявською міською радою на підставі рішення виконавчого комітету Свалявської міської ради від 21.12.2006р. №479.
Обґрунтовуючи правовий режим комунальної власності області на спірну будівлю Підприємства системи «Фармація» - приміщення аптеки за адресою: м. Свалява, вул. Леніна, 21, позивач зазначає, що рішення виконавчого комітету Свалявської міської ради депутатів трудящих від 28.07.1977р. №162 та реєстраційне посвідчення від 01.08.1977р. не може слугувати доказом набуття Свалявською міською радою у 1977 році права комунальної власності, оскільки на той час відповідно до Конституції УРСР від 30.01.1937 року існував режим соціалістичної власності у формі державної власності (всенародне добро) та колгоспно-кооперативної власності. Виділення з державної власності такого виду власності, як комунальна, здійснено у 1990році після введення в дію Закону СРСР "Про власність" та прийняття у 1991 році Закону УРСР "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве самоврядування", Закону УРСР "Про власність".
Посилаючись на викладені обставини, позивач вказує на наявність підстав для визнання незаконним та скасування на підставі ч.1 ст. 393 ЦК України рішення виконавчого комітету Свалявської міської ради від 21.12.2006р. №479 „Про оформлення права власності" в частині оформлення права комунальної власності територіальної громади міста Свалява та с. Драчино на вбудоване нежитлове приміщення по вул.. Головна (Леніна), 21/26 в м. Свалява (аптека №9) та свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 02.03.2004р.
Заперечує доводи відповідача про пропущення строку позовної давності з огляду на те, що статтею 268 Цивільного кодексу України передбачено вимоги на які позовна давність не поширюється. Зокрема, серед таких вимог була вимога власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право (пункт 4 частини першої статті).
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства» від 20.12.2011 були внесені зміни до Цивільного кодексу України, а саме пункт 4 частини першої статті 268 було виключено.
Однак, прикінцевими та перехідними положеннями вказаного Закону передбачено, що протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом особа має право звернутися до суду з позовом про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право особи.
Таким чином вважає, що позивачем строки позовної давності не пропущені, а тому немає підстав для відмови у позові.
Представник відповідача заперечує з приводу заявлених позовних вимог в повному обсязі з підстав, викладених у поданому суду письмовому поясненні. Зокрема, в обгрунтування своєї позиції зазначає про те, що рішенням виконавчого комітету Свалявської міської ради депутатів трудящих від 28.07.1977р. №162 визнано співвідношення у власності будинку №21 по вул. Леніна (Головній), м.Свалява між Свалявським міськвиконкомом в розмірі 12/13 частин та райспоживспілкою в розмірі 1/13 частин. На підставі зазначеного рішення, відповідно до його пункту 3, Мукачівським міжміським бюро технічної інвентаризації зареєстровано право власності на 12/13 частин житлового будинку №21 по вул. Леніна (на даний час вул. Головній) м.Свалява за Свалявською міською радою в підтвердження чого видано реєстраційне посвідчення від 01.08.1977 року. За Свалявською райспоживспілкою було зареєстровано 1/13 частин у зазначеному житловому будинку №21 по вул. Леніна (Головна) в м.Свалява, а саме приміщення, у якому раніше розташовувався книжковий магазин.
На підставі проведеної Мукачівським міжміським бюро технічної інвентаризації державної реєстрації права комунальної власності, а також технічної інвентаризації вбудованих приміщень, виконавчим комітетом Свалявської міської ради прийнято рішення про оформлення права комунальної власності територіальної громади міста Сваляви та с.Драчино та видачу Свалявській міській раді Закарпатської області свідоцтва про право власності на вбудоване нежитлове приміщення №21/26 по вул. Головна (Леніна) в м.Свалява, площею 599,7кв.м. На підставі цього рішення за Свалявською міською радою було зареєстровано та видано свідоцтво про право власності від 07.02.2007 року (серія ЯЯ 959587).
Рішенням виконавчого комітету Свалявської міської ради від 22.10.1998 року №287 було створено відділ комунального майна територіальної громади м.Свалява та с.Драчино та затверджено перелік об'єктів, майно яких відноситься до власності територіальної громади, у якому зазначено житловий будинок в цілому (жилі та нежилі приміщення) по вул. Головній. 21 в м.Свалява, що підтверджує належність оспорюваних нежитлових приміщень до комунальної власності Свалявської міської ради.
Також просить звернути увагу суду на той факт, що в порушення статті 257 Цивільного кодексу України, позовні вимоги до суду подані позивачем після спливу позовної давності, що підтверджується посиланнями позивача на розпорядження голови Закарпатської обласної державної адміністрації від 05.05.2005 року №237 "Про виготовлення правовстановлюючих документів на об'єкти спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області", яким було зобов'язано Управління майном області протягом 2005-2006 років виготовити інвентарні справи, правовстановлюючі документи, свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомості. Тобто позивач з 05.05.2005 року повинен був звернутися із відповідними заявами до Свалявського інвентаризаційного бюро та Свалявської міської ради з питанням про проведення інвентаризації об'єкта, виготовлення інвентарної справи та вирішення питання стосовно права власності на вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 599,7кв.м. за адресою: м.Свалява, вул. Головна (Леніна), буд.21/26. В протиріч цьому, позивач подав до позовної заяви лист до Свалявського РБТІ, із якого не видно дату його реєстрації та вихідний номер. Окрім цього, один із поданих до позовної заяви документів - лист відповідь Свалявського комунального підприємства "Свалявське районне бюро технічної інвентаризації", датований 30 листопада 2011 року, у якому міститься посилання на запит позивача від 23.11.2011 року №719/01-13, знову ж таки підтверджує той факт, що позивач в період з 05.05.2005 року не мав жодних намірів та не приймав жодних дій по з'ясуванню питання права власності на вбудоване нежитлове приміщення, загальною площею 599,7кв.м. за адресою: м.Свалява, вул. Головна (Леніна), буд.21/26. Також, у згаданому листі Свалявського РБТІ зазначено підтвердження того факту, що вбудовані приміщення, які є предметом спору перебувають у власності Свалявської міської ради згідно реєстраційного посвідчення від 01.08.1977 року.
Окрім того, звертає увагу суду на те, що у позовній заяві позивача йдеться мова про вбудовані приміщення у яких розташовувалася Центральна районна аптека №9 м.Свалява, хоча у наданого ним витягу з рішення XI сесії XXI скликання Закарпатської обласної ради народних депутатів від 23 грудня 1992 року значиться запис Центральна районна аптека №50 за адресою: м.Свалява, вул. Леніна,21. Також у вищевказаному витягу зазначена балансова та залишкова вартість
основних засобів виробництва, а не самого об'єкта, тобто вартість майна, обладнання яке розміщене у приміщенні аптеки.
Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.ст. 20, 21, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 25.09.2013р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Рішенням виконавчого комітету Свалявської міської ради депутатів трудящих від 28.07.1977р. №162 визнано співвідношення у власності будинку №21 по вул. Леніна (Головній), м.Свалява між Свалявським міськвиконкомом в розмірі 12/13 частин та райспоживспілкою в розмірі 1/13 частин. На підставі зазначеного рішення, відповідно до його пункту 3, Мукачівським міжміським бюро технічної інвентаризації зареєстровано право власності на 12/13 частин житлового будинку №21 по вул. Леніна (на даний час вул. Головній) м.Свалява за Свалявською міською радою, в підтвердження чого видано реєстраційне посвідчення від 01.08.1977 року. За Свалявською райспоживспілкою було зареєстровано 1/13 частин у зазначеному житловому будинку №21 по вул. Леніна (Головна) в м.Свалява, а саме приміщення, у якому раніше розташовувався книжковий магазин.
На підставі проведеної Мукачівським міжміським бюро технічної інвентаризації державної реєстрації права комунальної власності, а також технічної інвентаризації вбудованих приміщень, виконавчим комітетом Свалявської міської ради прийнято рішення про оформлення права комунальної власності територіальної громади міста Сваляви та с.Драчино та видачу Свалявській міській раді Закарпатської області свідоцтва про право власності на вбудоване нежитлове приміщення №21/26 по вул. Головна (Леніна) в м.Свалява, площею 599,7кв.м. На підставі цього рішення за Свалявською міською радою було зареєстровано та видано свідоцтво про право власності від 07.02.2007 року (серія ЯЯ 959587).
Рішенням виконавчого комітету Свалявської міської ради від 22.10.1998 року №287 було створено відділ комунального майна територіальної громади м.Свалява та с.Драчино та затверджено перелік об'єктів, майно яких відноситься до власності територіальної громади, у якому зазначено житловий будинок в цілому (жилі та нежилі приміщення) по вул. Головній. 21 в м.Свалява.
Як слідує з фактичних обставин і матеріалів справи, підставою для реєстрації права власності на спірну будівлю за Свалявською міською радою згідно з виданим Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 07.02.2007р. є рішення виконкому Свалявської міської ради №479 від 21.12.2006р.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Постановою Ради Міністрів УРСР від 05.11.91 за №311 „Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю" затверджено перелік державного майна України, яке передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності) та проведено розмежування державного майна між загальнодержавною та комунальною власністю.
Розпорядженням представника Президента України у Закарпатській області від 07.12.1992р №448 „Про розмежування державного майна України, переданого до комунальної власності, між власністю області та власністю районів і міст обласного підпорядкування" затверджено перелік підприємств, установ а організацій, майно яких відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 05.11.1991 №311 передано із загальнодержавної власності до комунальної власності області.
Рішенням XI сесії XXI скликання Закарпатської обласної ради народних депутатів від 23.12.1992 р. „Про комунальну власність області та програму її приватизації" затверджено перелік об'єктів комунальної власності області (додаток №1) у якому під п.61 значиться Підприємства системи «Фармація» - приміщення аптеки за адресою: м. Свалява, вул. Леніна, 21 (теперішня адреса вул. Головна, 21/26).
Позивач звертався, зокрема 23.11.2011р. до комунального унітарного підприємства „Свалявське районне бюро технічної інвентаризації" щодо виготовлення свідоцтва про право власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Свалява, вул. Леніна, 21 (теперішня адреса вул. Головна, 21/26). Однак листом від 30.11.2011р. №592 йому відмовлено у виготовленні інвентарної справи на нерухоме майно з огляду на те, що таке згідно реєстраційного посвідчення від 01.08.1977р. є власністю Свалявської міської ради.
Позивач має статус юридичної особи згідно Положення про управління з питань майна комунальної власності облдержадміністрації, рішення Закарпатської обласної ради від 10.06.1998р. №29 та розпорядження голови Закарпатської обласної державної адміністрації від 30.01.2007 №28.
На виконання постанов Верховної Ради УРСР від 8 грудня 1990 р. №534-XII „Про порядок введення в дію Закону Української РСР „Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування" і від 26 березня 1991 р. №885-XII „Про введення в дію Закону Української РСР „Про власність", відповідно до ст. 7 Закону України від 7 грудня 1990 р. № 533-XII „Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування", постановою Кабінету Міністрів України від 5 листопада 1991 р. № 311 „Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю" (далі - Постанова) визначено, що розмежування майна між власністю областей, міст Києва та Севастополя і власністю районів, міст обласного підпорядкування, районів міст Києва та Севастополя провадиться облвиконкомами з участю виконкомів нижчестоящих Рад народних депутатів (п. 3), затверджено перелік державного майна України, яке передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), та встановлено, що державне майно України, крім майна, яке належить до комунальної власності, є загальнодержавною (республіканською) власністю (п.1) і зобов'язано міністерства і відомства України, органи, уповноважені управляти державним майном, здійснити до 1 січня 1992 р. передачу державного майна, яке перебуває у їх віданні, до комунальної власності згідно з переліком (п. 2).
Статтею 7 Закону Української РСР „Про місцеві ради народних депутатів та місцеве самоврядування" від 07.12.90 р. (втратив чинність у 1997 році) було передбачено поняття комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць та визначено підстави її набуття - до комунальної власності належить майно, яке передається безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, майно, яке створюється і купується органами місцевого самоврядування за рахунок належних їм коштів, а також майно, перелік якого встановлено Законом про власність.
Статтею 35 Закону України „Про власність" визначено перелік об'єктів, які відносяться до об'єктів права комунальної власності, а статтею 32 вказаного Закону встановлено, що суб'єктами права комунальної власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських Рад народних депутатів.
Відповідно до абз. 2 п.10 Розділ V Прикінцеві та перехідні положення Закону України „Про місцеве самоврядування" від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР в Україні, майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні і обласні ради або уповноважені ними органи. Відчуження зазначеного майна здійснюється лише за рішенням власника або уповноваженого ним органу.
При аналізі і оцінці правових позицій сторін стосовно правового режиму спірного приміщення будівлі по вул. Головна, 21/26 в м.Свалява, суд прийшов до такого висновку, що спірне приміщення будівлі на правомірних підставах перебуває у обласній комунальній власності - спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Закарпатської області, виходячи з наступного.
Як слідує з фактичних обставин і матеріалів справи, підставою для реєстрації права власності на спірні приміщення будівлі за Свалявською міською радою згідно з виданим Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 07.02.2007р. є реєстраційне посвідчення від 01.08.1977р. та рішення виконкому Свалявської міської ради №479 від 21.12.2006р., згідно з яким КУП „Свалявське районне бюро технічної інвентаризації" зобов'язано провести реєстрацію комунальних домоволодінь м. Сваляви, зокрема, по вул. Головна, 21/26, які підлягали обліку на комунальному балансі.
Слід зауважити, що згідно з чинними в радянський період Конституції (Основного Закону) УРСР від 11.06.1937р., Конституції (Основного Закону) УРСР 1978р. в Україні врегульовувався режим соціалістичної власності на засоби виробництва у формі державної (загальнонародної) та колгоспно-кооперативної власності. Державне майно в період існування Радянського Союзу закріплювалось за державними організаціями та передавалось із відання однієї організації до іншої саме по балансу, однак режим права державної власності при цьому не змінювався.
Виділення з державної власності такого виду власності як комунальна здійснено з введенням в дію Закону СРСР „Про власність", прийняттям у 1991році Закону УРСР "Про місцеві ради народних депутатів та місцеве самоврядування", Закону УРСР „Про власність".
Згідно із п. 5 Постанови Верховної Ради УРСР від 26.03.1991р. (у редакції, чинній на момент її прийняття) "Про введення в дію Закону УРСР "Про власність" доручено Раді Міністрів Української Уряду Кримської АРСР, а також виконавчих комітетів обласних, Київської міської Рад народних депутатів розмежування майна між власністю Української РСР і власністю відповідно Кримської АРСР, областей, міста Києва.
Так, згідно з п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991р. №311 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю" затверджено перелік державного майна України, яке передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), до якого, зокрема, віднесено підприємства системи „Фармація", в т.ч. аптеки. Відповідно до п.3 вказаної постанови розмежування майна між власністю областей і власністю районів, міст обласного підпорядкування проводиться облвиконкомами з участю виконкомів нижчестоящих Рад народних депутатів.
Розмежування державної власності за чинним на той час законодавством розглядається як підстава для набуття адміністративно-територіальними одиницями права власності на майно (комунальної власності).
Рішенням ХІ сесії ХХІ скликання сесії Закарпатської обласної Ради народних депутатів від 23.12.1992р. "Про комунальну власність області та програму її приватизації", яке прийнято відповідно до Законів України "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування", „Про власність", Державної програми приватизації майна державних підприємств та постанов Кабінету Міністрів України з питань розмежування державної власності, затверджено перелік об'єктів комунальної власності області згідно з додатком №1. Згідно з цим Переліком (розділ XІІІ, п.61) у комунальну власність області передано Центральну районну аптеку №9 по вул.. Леніна (Головна), 21/26.
Відповідно до п.10 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 21.05.1997р. №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування" майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні та обласні ради або уповноважені ними органи. Відчуження зазначеного майна здійснюється лише за рішенням власника або уповноваженого ним органу.
Згідно з рішенням другої сесії ХХІІІ скликання Закарпатської обласної ради від 10.06.1998р. №29 "Про повноваження щодо управління майном спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області" уповноваженим органом по оперативному управлінню майном спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області визначено управління майном області обласної державної адміністрації.
Відповідно до п.4 ст.60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об'єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад. За приписами п.8 вказаної статті право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
За змістом до ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Згідно зі ст.393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
Згідно з регламентацією вищенаведених правових норм позивачем за позовом про визнання права власності та за позовом про незаконність акта, що порушує право власності, може бути особа, яка вважає себе власником відповідного майна, яке виникло у неї за наявності відповідних передбачених законом підстав.
Відповідно до норм ч.2 ст.60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.
Із вищенаведених обставин слідує, що позивачем доведено набуття на врегульованих за законодавством України підставах права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Закарпатської області на вбудоване нежитлове приміщення (аптеки №9) за адресою: м. Свалява, вул. Головна (Леніна), буд. 21/26.
Виходячи з вищенаведеного, в даному випадку підлягає захисту оспорюване право обласної комунальної власності на спірні вбудовані приміщення. Позовна вимога в частині визнання права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Закарпатської області на вбудоване нежитлове приміщення (аптеки №9) за адресою: м. Свалява, вул. Головна (Леніна), буд. 21/26 підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача про визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Свалявської міської ради від 21.12.2006р. №479 „Про оформлення права власності" в частині оформлення права комунальної власності територіальної громади міста Свалява та с. Драчино на вбудоване нежитлове приміщення по вул.. Головна (Леніна), 21/26 в м. Свалява (аптека №9), а також про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 07.02.2007р. серії ЯЯЯ №959587, суд зазначає наступне.
Частина 1 ст.393 Цивільного кодексу України встановлює, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
Статтею 6 Конституції України встановлено обов'язок органів законодавчої, виконавчої та судової влади здійснювати свої повноваження у встановлених нормами Конституції межах і відповідно до законів України.
Статтею 24 Закону України "Про місцеве самоврядування" встановлено обов'язок органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, передбачених Конституцією і Законами України, та керуватися у своїй діяльності Конституцією і Законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, прийнятих в межах їхньої компетенції.
Відповідно до ч. 1 ст. 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органів місцевого самоврядування, який не відповідає закону і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
Згідно ч.1 ст.21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий, зокрема, органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Оскільки рішення виконавчого комітету Свалявської міської ради від 21.12.2006р. №479 „Про оформлення права власності" в частині оформлення права комунальної власності територіальної громади міста Свалява та с. Драчино на вбудоване нежитлове приміщення по вул.. Головна (Леніна), 21/26 в м. Свалява (аптека №9) прийняте з порушенням зазначених приписів Конституції України та Законів України, порушує права та законні інтереси позивача, то його слід визнати незаконним та скасувати.
Згідно із п.6 переліку, який є додатком №1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002, свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна, видані органами місцевого самоврядування є правовстановлювальним документом, на підставі якого проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна.
На підставі викладеного, беручи до уваги способи захисту інтересів суб'єктів господарювання, встановлені ч.2 ст. 20 Господарського кодексу України, суд вважає обґрунтованим доводи позивача щодо визнання недійсним свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 07.02.2007р. серії ЯЯЯ №959587.
Також не можуть бути взяті судом до уваги заперечення відповідача про пропущення позивачем строків позовної давності з огляду на таке.
За правилом вимог ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Разом з тим, частиною 4 статті 268 ЦК України передбачено, що на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право позовна давність не поширюється.
Відтак, оскарження позивачем акту органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності Закарпатської обласної ради на спірне майно, здійснено без порушення строків позовної давності. Окрім того, про факт порушення вимог діючого законодавства та права комунальної власності області на вбудоване нежитлове приміщення по вул.. Головна (Леніна), 21/26 в м. Свалява (аптека №9) з боку Свалявської міської ради позивачу стало відомо тільки в листопаді 2011 року.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
В даному випадку позивачем та наявними у справі матеріалами доведено обґрунтованість заявлених позовних вимог, а відповідачем в установленому законом порядку їх належними та допустимими доказами не спростовано.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати право спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Закарпатської області на вбудоване нежитлове приміщення площею 599,7 кв.м. (аптеки № 9) за адресою: м. Свалява, вул. Головна (Леніна), буд. 21/26.
2.1. Визнати недійсним та скасувати рішення виконавчого комітету Свалявської міської ради від 21.12.2006р. № 479 „Про оформлення права власності" в частині оформлення права комунальної власності територіальної громади міста Свалява та с. Драчино на вбудоване нежитлове приміщення площею 599,7 кв.м. по вул. Головна (Леніна), 21/26 в м. Свалява (аптека № 9).
2.2. Визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 07.02.2007р. серії ЯЯЯ № 959587.
3. Стягнути з Свалявської міської ради (м. Свалява вул. Духновича, 2, код 04053884) на користь Управління з питань майна комунальної власності Закарпатської ОДА (м. Ужгород, пл. Народна, 4, код 33537213) суму 2867, 50 грн. судового збору.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання повного тексту рішення - 02.10.2013 р.
Суддя О.Ф. Ремецькі