26.09.13р. Справа № 43/5005/9120/2012
За позовом Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван-Дніпропетровськ", м. Дніпропетровськ
Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління Держкомзему у м. Дніпропетровську, м. Дніпропетровськ
Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна податкова інспекція у м. Дніпропетровську, м. Дніпропетровськ
про внесення змін до пункту 4.1 договору від 04.03.2005р. оренди землі
Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.
Представники:
від позивача: Лазуренко К.О. - представник, дов. від 04.01.2013р. №4/8-16;
від відповідача: не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином;
від третьої особи-1: не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином;
від третьої особи-2: не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Позивач просить змінити пункт 4.1 Договору від 04.03.2005р. оренди земельної ділянки, укладеного між сторонами, посвідченого приватним нотаріусом ДМНО Літаш І.П., який зареєстровано в реєстрі за №1839, зареєстровано в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі від 09.03.2005р. №040510400213, виклавши його в наступній редакції: "4.1. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі 1 954 741, 03 грн. та обчислюється відповідно до Податкового кодексу України у мінімальному розмірі, що встановлюється цим кодексом."
Відповідач у відзиві (вх.№71311/12 від 12.12.2012р.) просить відмовити в позові повністю, а провадження у справі припинити, оскільки: - нова редакція пункту 4.1 Договору не передбачає конкретний розмірі орендної плати, а навпаки містить посилання на два можливих розмірі орендної плати, що є неприпустимим; - позивач належним чином не звертався з пропозицією до відповідача внести зміни до договору.
Позивач у поясненнях (вх.№58410/13 від 26.09.2013р.) позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити, з постановою ВГСУ погоджується та зазначає про те, що розмір річної орендної плати за землю відповідно до розрахунку розміру орендної плати станом на 12.10.2012р. становить 1 954 741 грн. 03 коп., виходячи з розрахунку 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка становить 65 158 034 грн. 34 коп.
Відповідач письмових пояснень з урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 08.07.2013р. у справі №43/5005/9120/2012 по суті заявленого позову не надав, його представник у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, у клопотанні (вх.№58201/13 від 25.09.2013р.) просить відкласти розгляд справи у зв'язку з відсутністю уповноваженої особи, що може представляти належним чином відповідача у суді, та відсутністю можливості належним чином оформити та надати обґрунтоване письмове пояснення на виконання ухвали господарського суду Дніпропетровської області по справі від 01.08.2013р.
Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача, оскільки:
- в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку;
- обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі „Смирнова проти України");
- враховуючи приписи частини 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, а також те, що справа знаходиться у судовому провадженні майже рік та вже відкладалася за клопотанням відповідача суд не вбачає підстав та необхідності відкладення розгляду справи.
Треті особи-1,2 письмових пояснень з урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 08.07.2013р. у справі №43/5005/9120/2012 по суті заявленого позову не надали, їх представники у судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представником позивача заявлено не було.
У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача господарський суд, -
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2012р. у справі №43/5005/9120/2012 у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.04.2013р. у справі №43/5005/9120/2012 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2012р. у справі №43/5005/9120/2012 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 08.07.2013р. у справі №43/5005/9120/2012 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.04.2013р. у справі №43/5005/9120/2012 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2012р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області, мотивуючи це тим, що:
- дійшовши правомірного висновку про визнання права міської ради на внесення змін до договору, наявності законодавчо визначених правових підстав та встановлення сторонами у договорі можливості змін умов договору, виходячи із встановлених судами обставин справи щодо зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки в порядку та строки, визначені Законом, а також враховуючи умови пункту 4.2 договору, стосовно того, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до договору, суди першої та апеляційної інстанції порушивши приписи чинного законодавства та залишивши поза увагою встановлені обставини справи, дійшли помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог;
- крім того, відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди першої та апеляційної інстанції, помилково застосували до спірних правовідносин приписи частини 2 статті 188 Господарського кодексу України, оскільки надсилання відповідачу пропозицій про внесення змін до спірного договору оренди є виключно правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання позивачем вимог вказаної норми щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору оренди земельної ділянки, не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача про зміну умов договору за наявності спору, тобто відсутності згоди на зміну умов договору;
- під час розгляду справи питання на предмет відповідності заявленого позивачем розміру орендної плати приписам чинного законодавства, зокрема, статті 288 Податкового кодексу України судами не з'ясовувалось, належна оцінка заявленому розміру орендної плати не надавалась.
Як вбачається 04.03.2005р. між позивачем - Дніпропетровською міською радою, як орендодавцем, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Караван-Дніпропетровськ", як орендарем, було укладено договір оренди землі (надалі - Договір оренди), відповідно до пункту 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: на ж/м Сокіл у районі вул. Космічної (Жовтневий район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:03:054:0020.
Вказаний Договір оренди 04.03.2005р. був посвідчений нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І.П. за №1839 та зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договір оренди землі, про що вчинено відповідний запис за №040510400213 від 09.03.2005р.
Відповідно до пункту 1.2 Договору оренди цільове використання земельної ділянки за цим договором (УКЦВЗ) 1.11.3 (роздрібна торгівля та комерційні послуги).
В оренду передається земельна ділянка загальною площею 20,4710 га (пункт 2.1 Договору оренди).
У пункті 6.11 Договору оренди сторони погодили, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 5-денний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.
Як вбачається на виконання умов Договору оренди позивачем було передано, а відповідачем прийнято в оренду земельну ділянку за кадастровим номером 1210100000:03:054:0020, яка знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Жовтневий район, на ж/м Сокіл у районі вул. Космічної, про що свідчить акт від 04.03.2005р. приймання-передачі земельної ділянки.
Згідно з пунктом 4.1 Договору оренди річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях), у розмірі 1 (%) відсотка від нормативної грошової оцінки та дорівнює розміру земельного податку.
Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору у порядку та у випадках, передбачених законодавством України (пункт 4.2 Договору оренди).
Згідно пункту 4.7. Договору оренди розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни у цільовому використанні земельної ділянки; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.
Згідно пункту 12.1 Договору оренди зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін; у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку (пункт 12.2 Договору оренди).
Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (стаття 652 Цивільного кодексу України).
Згідно статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін; у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Згідно із статтею 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Згідно з вимогами статті 21 Закону України „Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою; розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України); обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Відповідно до пункту 288.5. статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: - для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.
Відповідно до пункту 1 рішення Дніпропетровської міської ради від 02.02.2011р. №216/8 „Про приведення рішень міської ради та деяких проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства" до моменту прийняття міською радою рішення про визначення розміру річної орендної плати за земельні ділянки залежно від їх функціонального використання встановити розмір річної орендної плати за користування земельними ділянками у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України, незалежно від мети використання.
Як вбачається з матеріалів справи у газеті „Наше місто" від 22.02.2011р. було опубліковано звернення міського голови Куліченка І.І. до орендарів земельних ділянок комунальної власності у Дніпропетровську „Про приведення договорів оренди землі у відповідність до вимог законодавства", відповідно до якого орендарям доведено необхідність внесення відповідних змін до діючих договорів оренди шляхом укладання додаткових договорів.
Позивач у листі „Про підготовку додаткового договору до договору оренди землі", спрямованому відповідачу, повідомив, що рішенням міської ради від 02.02.2011р. №216/8 встановлено розмір річної орендної плати за користування земельними ділянкам у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України, та просив терміново з'явитись на нотаріальне посвідчення додаткового договору (а.с. 58-59).
При цьому слід зазначити, що рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002р. №15-рп/2002 визначено, що положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами; встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист; обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує; отже, надсилання відповідачу пропозицій про внесення змін до спірного договору оренди є виключно правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання позивачем вимог частини 2 статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору оренди земельної ділянки не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача про зміну умов договору за наявності спору, тобто відсутності згоди на зміну умов договору.
Відповідно статті 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу; від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією; держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб'єкти права власності рівні перед законом; до розмежування земель державної і комунальної власності, повноваженнями з розпорядження ними в межах населених пунктів, тобто функціями виконавчої влади, наділені міські ради (Розділ Х Перехідні положення, пункт 12 Земельного кодексу України).
Частина 2 статті 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно приписів статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, а тому у разі прийняття відповідним органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за земельні ділянки та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку (пункт 3.4.7 Рекомендацій Президії ВГСУ від 02.02.2010 р. № 04-06/15 "Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства").
Статтею 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін; у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Відповідно до частини 1 пункту 2.19. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.
Згідно листа Вищого господарського суду України від 01.01.2010 "Узагальнення судової практики розгляду господарськими судами справ у спорах, пов'язаних із земельними правовідносинами", установивши, що законодавчо змінено розмір орендної плати за землю, про що орендар був повідомлений, але ухилявся від вчинення дій, спрямованих на внесення відповідних змін до договору оренду землі, суди повинні враховувати вказані нормативні акти при вирішенні спорів про внесення змін до договорів у частині зміни орендних ставок.
Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом.
Оскільки договором та законом передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного суду України від 06.12.2010 р. у справі № 2-1/10068-2008 та від 27.12.2010р. у справі №27/15-10, а також постановах Вищого господарського суду України від 28.09.2010р. №11/14-ПД-10, від 15.11.2010р. №1/125пд, від 17.11.2010р. №19/132пд, від 25.11.2010р. №54/91-10 та від 23.12.2010р. № 11/171-10.
Як вбачається нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки становить 65 158 034 грн. 34 коп., що підтверджується витягом від 27.01.2011р. №701/1438 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та листом від 04.01.2013р. №5/5-2.
Таким чином, річна орендна плата за надану відповідачу відповідно до умов Договору оренди земельну ділянку становить 1 954 741 грн. 03 коп.
Враховуючи вищевикладене, заперечення відповідача не можуть бути прийняті судом до уваги, а позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що:
- відповідно до пункту 3 статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни; якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили;
- отже, виходячи з вказаної правової норми, зобов'язання щодо зміненого розміру річної орендної плати у Договорі оренди встановлюється з моменту набрання законної сили рішенням у даній справі.
Що стосується розміру судового збору, то відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід розподілити між сторонами порівну, оскільки обов'язок щодо внесення змін до Договору покладено чинним законодавством на обидві сторони.
Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити.
Внести зміни до пункту 4.1 Договору від 04.03.2005р. оренди землі, укладеного між Дніпропетровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Караван-Дніпропетровськ", посвідченого 04.03.2005р. приватним нотаріусом ДМНО Літаш І.П., який зареєстровано в реєстрі за №1839 та зареєстровано в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, про що вчинено запис від 09.03.2005р. №040510400213, виклавши його в наступній редакції:
"4.1. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі 1 954 741, 03 грн. та обчислюється відповідно до Податкового кодексу України у мінімальному розмірі, що встановлюється цим кодексом.".
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван-Дніпропетровськ" (52005, смт. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, вул. Нижньодніпровська, буд. 17; ідентифікаційний код 33159964) на користь Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, буд. 75; ідентифікаційний код 26510514) 536 грн. 00 коп. - судового збору.
Видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,
"01" жовтня 2013р.