Рішення від 01.10.2013 по справі 2-154/11

Номер провадження № 22-ц/785/5982/13

Головуючий у першій інстанції Погорєлов І. В.

Доповідач Гірняк Л. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2013 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого - Гірняк Л.А.

Суддів- Троїцька Л.Л.; Плавич Н.Д.

При секретарі - Булгак Х.О.

За участю:

представника позивача-ОСОБА_10

відповідача-ОСОБА_8

позивача-ОСОБА_6.,ОСОБА_4

Представника відповідача-ОСОБА_9

Розглянула у відкритому судовому засіданні м. Одеси апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Іванівського районного суду від 22.05.2013 року по справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_6 до ОСОБА_5 Володимирович-про відшкодування шкоди,завданої внаслідок скоєння злочину,

ВСТАНОВИЛА:

20.04.2010 року позивачі звернулись до суду з позовом до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок скоєння злочину, посилаючись на те , що 14.05.2010 року постановою Іванівського районного суду Одеської області звільнено ОСОБА_5 від кримінальної відповідально за злочин,передбачений ч.2 ст. 215 КК України (в редакції від 28.12. 1960 року ) на підставі п «б» ст.1 Закону України «Про амністію» від 24.07. 1998 року та заявлений 24.06.1998 року та доповнений 20.04.2010 року потерпілим та цивільним позивачем ОСОБА_4 позов залишено без розгляду.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 26.08.2010 року апеляцію потерпілих позивачів по справі ОСОБА_4 та ОСОБА_6 частково задоволено. В частині залишення без розгляду цивільних позовів постанову Іванівського районного суду від 14.05. 2010 року скасовано та доповнено вказівками про направлення цивільних позовів для розгляду по суті в порядку цивільного судочинства в той самий суд.

19.03. 2012 року ОСОБА_4 надав позовну заяву, збільшивши позовні вимоги в частині стягнення завданих матеріальних збитків з ОСОБА_5 в сумі 87 773, 83 гривні з врахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних.

В подальшому 17.10. 2012 року позивачі ОСОБА_4 та ОСОБА_6 збільшили позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди в розмірі по 500 000 гривень кожен., мотивуючи збільшення стягнення коштів тривалістю завдання позивачам страждань з боку відповідача. Також ОСОБА_4 просив стягнути на його користь витрати на правову допомогу в сумі 6 000 гривень.Вимоги обґрунтовують тим, що 18.07.1997 році, приблизно о 22 годині в с.Білка ,Іванівського району Одеської області, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, відповідач управляв автомобілем ВАЗ 2109 держ. номер НОМЕР_2.Пасажиром в автомобілі був їх неповнолітній син ОСОБА_7. Відповідач не справився з управдінням автомобіля ,на великій швидкості не вписався в поворот та машина перекинулась. В результаті ДТП їх син отримав тяжкі тілесні ушкодження та помер на місці пригоди.

Після скоєння вказаного злочину ОСОБА_5 переховувався від органів досудового розслідування та знаходився в регіональному та міжнародному розшуку на протязі 13 років та не бажав відшкодовувати завдану потерпілим школу.Позивачі зазначають , що цивільний позов надав до кримінальної справи 24.06.1998 року та був визнаний цивільним позивачем 30.06.1998 року .Позивачі посилається на те, що порушена в результаті загибелі його сина кримінальна справа № 1-5/10 закрита, а особа - ОСОБА_8 , з вини якої вони втратили старшого сина та перенесли моральні страждання, від кримінальної відповідальності звільнений тому просили задовольнити позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди в розмірі по 500 000 грн.Позивач ОСОБА_4 стверджує, що йому було заподіяно матеріальну шкоду в зв'язку з похованням сина в розмірі 16 050 грн., З врахування індексу інфляції та 3% річних збільшив позовні вимоги до 87 773 грн.84 коп.Одночасно просив суд стягнути 6 000 грн. - витрати позивача на правову допомогу, надану по кримінальній та цивільній справ.,

Рішенням Іванівського районного суду Одеської області від 22 травня 2013 року вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 (зареєстрований: АДРЕСА_1 , ін.код НОМЕР_1) на користь ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ) 16050 гривень на відшкодування матеріальної шкоди та 400 000 (чотириста тисяч ) грн. на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок скоєння злочину. Стягнуто з ОСОБА_5 (зареєстрований: АДРЕСА_1, ін.код НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_6 ( АДРЕСА_2 ) 400 000 (чотириста тисяч ) грн. на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок скоєння злочину. Стягнуто з ОСОБА_5 (зареєстрований: АДРЕСА_1 , ін.код НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_4 витрати на надання правової допомоги в сумі - 6000 гривень. Стягнуто з ОСОБА_5 (зареєстрований: АДРЕСА_1 , ін.код НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 8051 гривна.

В апеляційній сказі ставиться питання про скасування рішення суду з ухваленням нового, яким в задоволенні моральної шкоди відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема полається на пропуск строку позовної давності, відсутність зв'язку між станом здоров'я позивачів та фактом загибелі сина. Одночасно посилається на те, що суд не взяв до уваги щодо надання ним допомоги в 2011 році від котрої позивачі відмовились.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді доповідача, вислухавши пояснення сторін, що з'явились, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги в межах її доводів та позовних вимог, дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом у судовому засіданні щоІНФОРМАЦІЯ_1 в порушення Правил дорожнього руху на повороті дороги в с.Білка Іванівського району Одеської області ОСОБА_5 не впорався з управлінням автомобіля ,що привело до його перекидання.Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, пасажир автомобіля ОСОБА_7, отримав тяжкі тілесні ушкодження, загрозливі для життя в момент їх спричинення,від яких помер на місці.

Судовим розглядом встановлено, що СВ Іванівського РВ УМВС України в Одеській області 20.06.1997 року за фактом скоєння ДТП. яке мало місце 18.06.1997 року біля с.Білка Іванівського району порушена кримінальна справа за ознаками складу злочину передбаченого ч. 2 ст. 215 КК України ( в редакції від 28.12. 1960 року) № 199700394. 14.05.2010 року постановою Іванівського районного суду Одеської області звільнено ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за злочин, передбачений ч.2 ст.215 КК України на підставі ст.1 Закону «Про амністію» .

Відповідач не оскаржує рішення суду в частині стягнення матеріальної шкоди та надання правової допомоги.

Стягуючи суму моральної шкоди районний суд врахував безумовні страждання, які позивачі зазнали і зв'язку з загибеллю сина, душевні страждання пов'язані з повним перетворенням життєвих можливостей та зміною способу життя. Суд врахував, як наслідок злочинних дій відповідача загострення та прогресування хвороби та з врахуванням принципу розумності та справедливості визначив розмір моральної шкоди по 400 000 грн.

Проте повністю погодитись з таким судженням районного суду не можна з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Судова колегія приходить до висновку, що так як неправомірні дії відповідача, що завдали моральних страждань позивачам, почались з моменту втрати сина та продовжуються після набрання законної сили Цивільного кодексу 2004 року , норми ст.440-1 та ст.1167 суттєво не зазнали змін,а тому посилання на неправильне застосування норм матеріального права не може бути підставою для відмови в заявлених вимогах.

Проте, чинне законодавство не містить методики чи способу обчислення моральної шкоди.

Встановлюючи розмір моральної шкоди по 400 000 грн. кожномуз позивачів районний суд керувався також і тривалістю душевних страждань, та станом їх здоров'я .

При цьому, застосовуючи часовий підхід, районний суд не взяв до уваги, що гострота переживань з часом пом'якшується. Пзивачі не надали доказів того, що втрата сина в 1997 році пов'язана з погіршенням стану їх здоров'я та знаходиться в причинному зв'язку з обставинами ДТП 1997 року. (а.с. 229-239).

Надання медичної карточки не засвідчує того факту, що стан здоров'я погіршився в результаті смерті їх сина. Інших доказів позивачі не надали.

За таких обставин, судова колегія, приходить до висновку, про зменшення суми моральної шкоди позивачам до 50 000 кожному.

Посилання в доводах апеляційної скарги на пропуск строку позовної давності , в частині стягнення моральної шкоди, судова колегія оцінює критично, оскільки позовна давність не застосовується, оскільки це вимоги, що випливають з порушення особистих немайнових прав.

Виходячи з вищезазначеного, судова колегія прийшла до висновку про зміну судового розгляду в зв'язку з зменшенням суми моральної шкоди .

Керуючись ст.ст.309 ч.1 п.3,4; 316; 317; 319 ЦПК України судова колегія,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Іванівського районного суду від 22.05.2013 року змінити.

Стягнути з ОСОБА_5 (зареєстрований: АДРЕСА_1 ін.код НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_6 ( АДРЕСА_2 ) 50 000 грн. (п'ятдесят тисяч) грн.. на відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_5 (зареєстрований: АДРЕСА_1 ін.код НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_4( АДРЕСА_2 ) 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн. на відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене на протязі 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий суддя - Л.А.Гірняк

Судді- Л.Л Троїцька

Н.Д. Плавич