Номер провадження № 22-ц/785/6671/13
Головуючий у першій інстанції Донцов Д.Ю.
Доповідач Дрішлюк А. І.
Категорія - 27
11.09.2013 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:
головуючого судді Дрішлюка А.І., суддів Цюри Т.В., Мизи Л.М.,
при секретарі судового засідання Булгак Х.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 25 квітня 2013 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ» до ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору: Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Приморського району м. Одеси, Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зобов'язання зняти з реєстрації, -
встановила:
До Приморського районного суду м. Одеси у серпні 2009 року звернувся Акціонерний комерційний банк «Національний кредит», правонаступником якого є ПАТ «БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ» (том І, а.с.122), з позовом до ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки. В процесі слухання справи змінив предмет позову, а в подальшому уточнивши позов просив звернути стягнення на предмет іпотеки - однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 у рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_5 за кредитним договором №94ф/2007/02-759/2-1 від 18.12.2007 р. перед ПАТ «Банк національний кредит» у розмірі 2358590,19 грн., що становить заборгованість за кредитом шляхом проведення прилюдних торгів з продажу предмета іпотеки в межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», за початковою ціною 2 358 590,19 грн.; виселити ОСОБА_2, ОСОБА_6 за вказаної квартири та зобов'язати відділ у справах громадянства, імміграції фізичних осіб Приморського району м.Одеси зняти вказаних осіб з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 (том І, а.с.192-195). В обґрунтування поданого позову вказував на те, що 18 грудня 2007 між позивачем та ОСОБА_5 був укладений договір про іпотечний кредит №94ф/2007/02-759/2-1 відповідно до якого останній отримав кредит у сумі 2 250 000 грн. під 15,5% річних із кінцевим терміном повернення 17.12.2017 року. Станом на 31.03.2010 року сума заборгованості за вказаним договором становить 2 358 590,19 грн., з яких: залишок основного боргу - 2 025 000,00 грн.; пеня за несвоєчасну сплату кредиту - 32 874,77 грн.; прострочені відсотки - 241,788,72 грн.; пеня за несвоєчасну сплату відсотків 36 641,54 грн.; 3 % річних від простроченої суми в порядку ст. 625 ЦК - 5 159,85 грн.; інфляційні нарахування - 17 125,31 грн. У зв'язку з наявною заборгованістю позивач просить звернути стягнення на предмет іпотеки - однокімнатну квартиру АДРЕСА_2, а також, з урахуванням того, що відповідачі у добровільному порядку не звільняють квартиру - виселити їх та стяти з реєстраційного обліку.
Заочним рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 25 квітня 2013 року позов Публічного акціонерного товариства ПАТ «БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ» задоволено у повному обсязі. Звернуто стягнення на предмет іпотеки - однокімнатну квартиру АДРЕСА_2, та належить ОСОБА_5 (АДРЕСА_1, ІНП НОМЕР_1) на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого за реєстром № 7741, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7, у рахунок часткового погашення заборгованості фізичної особи ОСОБА_5 за Кредитним договором № 94Ф/2007/02-759/2-1 від 18.12.2007 року перед Публічним акціонерним товариством «Банк Національний Кредит» (м. Київ, вул. Тургенєвська, 52/58; р/р 290959131 у ПАТ «Банк Національний Кредит», МФО 320702, код ЄРДПОУ 20057663) в розмірі 2 358 590,19 грн. (два мільйони триста п'ятдесят вісім тисяч дев'яносто грн. 19 коп.), що становить заборгованість за кредитом, з яких: залишок основного боргу - 2 025 000,00 грн.; пеня за несвоєчасну сплату кредиту - 32 874,77 грн.; прострочені відсотки - 241,788,72 грн.; пеня за несвоєчасну сплату відсотків 36 641,54 грн.; 3 % річних від простроченої суми в порядку ст. 625 ЦК - 5 159,85 грн.; інфляційні нарахування - 17 125,31 грн., шляхом проведення прилюдних торгів з продажу предмету іпотеки в межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», за початковою ціною 2 358 590, 19 грн. (два мільйони триста п'ятдесят вісім тисяч п'ятсот дев'яносто грн. 19 коп). Виселено ОСОБА_6, ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_2
Відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Приморського району м. Одеси зняти з реєстрації місця проживання ОСОБА_6, ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 Стягнуто у солідарному порядку з відповідачів на користь ПАТ «БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ» сплачений судовий збір у розмірі 1730 грн. (том ІІ, а.с.63-67).
02 липня 2013 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення (том ІІ, а.с.101-102).
08 липня 2013 року не погоджуючись з ухваленим рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 25 квітня 2013 року, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить вказане рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову ПАТ «БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ» відмовити у повному обсязі (том ІІ, а.с.110-115). В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що заочне рішення було ухвалено без врахування поважності причин неявки представника співвідповідача, оскільки представником ОСОБА_6 було повідомлено та подано заяву про відкладення судового засідання призначеного 25 квітня 2013 року через перебування у відрядженні. Представник апелянта вважає, що заочне рішення не є повторним та в порушення процесуальних вимог було винесено без участі органу опіки та піклування та без висновку органу опіки та піклування щодо погодження або заборони виселення малолітньої дитини ОСОБА_6 Окрім того, звертає увагу на наявність підстав для проведення судово-бухгалтерської експертизи, а судом безпідставно не було враховано, що питання про виселення ОСОБА_2 та ОСОБА_6 вже вирішувалось в іншому судовому процесі - справа №1522/312/2012, а тому відповідно до ст. 206 ЦПК України наявні підстави для закриття провадження у справ.
15 серпня 2013 року представником апелянта на адресу апеляційного суду Одеської області була подана заява про зміну прохальної частини апеляційної скарги, згідно якої останній просив скасувати рішення Приморського районного суду м.Одеси від 25 квітня 2013 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити ПАТ «БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ» в задоволенні позову до ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6 в частині позовних вимог, що стосуються виселення ОСОБА_2 та ОСОБА_6 з квартири АДРЕСА_2 та зобов'язання відділу у справах реєстрації, імміграції та реєстрації фізичних осіб Приморського району м.Одеси зняти з реєстрації місця проживання ОСОБА_2, ОСОБА_6 за зазначеною адресою.
02 вересня 2013 року на адресу апеляційного суду Одеської області надійшло заперечення на апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 в якій посилаючись на те, що підстави для виселення відповідачів, які зазначенні у рішенні Приморського районного суду м. Одеси від 18.06.2012 року та у рішенні від 25.04.2013 року є різними, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги немає. Окрім того, представником не були надані докази причин поважності неявки у судове засідання 25.04.2013 року, постановлене заочне рішення є повторним, а неповнолітня ОСОБА_6 на час укладення договору іпотеки не була зареєстрована у спірній квартирі.
В судове засідання представник апелянта - відповідачів по справі, не з'явився, в зв'язку з участю в іншому судовому процесі. Клопотання про відкладення слухання справи колегією суддів було відхилено, оскільки розгляд справи триває більше трьох років, а згідно з вимогами ч.2 ст.305 ЦПК України, неявка сторони, яка сповіщена про день і час розгляду справи не перешкоджає розглядові справи.
Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував з мотивів викладених у письмових запереченнях, вважає рішення Приморського районного суду м.Одеси від 25 квітня 2013 року законним, у зв'язку з чим просив залишити його без змін.
Інші учасники провадження - ОСОБА_5, представники Відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Приморського району м. Одеси, Органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради у судове засідання не з'явились, про час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином, про що свідчать повідомлення приєднані до матеріалів справи. На час розгляду справи в апеляційному суді не надали доказів того, що вони не з'явились до суду з поважних причин. У відповідності з вимогами ч.2 ст.305 ЦПК України, неявка сторони, яка сповіщена про день і час розгляду справи не перешкоджає розглядові справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи скарги, пояснення представника позивача, оглянувши оригінали поштових повідомлень, про вручення повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, копії яких приєднані до матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню виходячи з наступного.
Статтею 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 квітня 2013 року в частині звернення стягнення на предмет іпотеки - однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 у рахунок часткового погашення заборгованості фізичної особи ОСОБА_5 за Кредитним договором № 94Ф/2007/02-759/2-1 від 18.12.2007 року перед Публічним акціонерним товариством «Банк Національний Кредит» в розмірі 2 358 590,19 грн. шляхом проведення прилюдних торгів з продажу предмету іпотеки в межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», за початковою ціною 2 358 590, 19 грн. сторонами не оскаржується.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги, з врахуванням вимог ст. 303 ЦПК України, судова колегія вважає за необхідним зазначити наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 18 грудня 2007 року між Акціонерним комерційним банком «Національний кредит» (правонаступником якого є ПАТ «Банк Національний Кредит» (том І, а.с.122) та ОСОБА_5 був укладений договір про іпотечний кредит № 94Ф/2007/02-759/2-1, згідно умов останній для придбання однокімнатної квартири, загальною площею 114,50 кв.м., за адресою АДРЕСА_2 та її облаштування отримав кредит у сумі 2 250 000,00 грн., під 15,5 % річних, строком повернення - не пізніше 17 грудня 2017 року (том І, а.с. 7-15).
В якості забезпечення виконання зобов'язання за вказаним договором 18 грудня 2007 року між Акціонерним комерційним банком «Національний кредит» (правонаступником якого є ПАТ «Банк Національний Кредит») та ОСОБА_5 укладено іпотечний договір посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрованого в реєстрі за №7742 (том І, а.с. 17-21).
Для укладання вищезазначених договорів ОСОБА_2, як дружиною позичальника, було надано письмову згоду, посвідчену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7, та зареєстрованого в реєстрі за №7740 (том І, а.с. 22).
У зв'язку з невиконанням ОСОБА_5 своїх зобов'язань по кредитному договору станом на 31.03.2010 р. утворилась заборгованість за кредитним договором, яка складає 2 358 590,19 грн., з яких: залишок основного боргу - 2 025 000,00 грн.; пеня за несвоєчасну сплату кредиту - 32 874,77 грн.; прострочені відсотки - 241,788,72 грн.; пеня за несвоєчасну сплату відсотків 36 641,54 грн.; 3 % річних від простроченої суми в порядку ст. 625 ЦК - 5 159,85 грн.; інфляційні нарахування - 17 125,31 грн.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого іпотекою, передбачені Законом України «Про іпотеку».
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. При цьому згідно приписів ч.3 ст. 109 ЖК Української РСР звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.43 Постанови від 30.03.2012 р., № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» при розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати, що згідно з частиною четвертою статті 9, статті 109 Житлового кодексу України, статей 39 - 40 Закону України "Про іпотеку" виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення. Примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.
З огляду на наведенні положення, а також враховуючи, що ОСОБА_2 та ОСОБА_6 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2, та, в установленому законом порядку, були письмово повідомленні про необхідність протягом тридцяти днів звільнити зазначену квартиру у добровільному порядку (том І, а.с.196-199) (оригінали поштових повідомлень оглянуті в судовому засіданні та копії приєднані до матеріалів справи, (том ІІ, а.с.202-203), однак цього не зробили, висновок суду першої інстанції про виселення вказаних осіб та зняття їх з реєстраційного обліку є правомірним та узгоджується з наявними в матеріалах справи доказами.
Довід апеляційної скарги про те, що питання про виселення ОСОБА_2 та ОСОБА_6 вже вирішувалось в іншому судовому процесі, зокрема по цивільній справі №1522/312/2012, судова колегія до уваги не приймає виходячи з наступного.
Згідно п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Виходячи зі змісту наведеної процесуальної норми, закриття провадження у справі можливе лише за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним до позову, який розглядається, тобто має місце одночасного збігу сторін, які приймають участь у справі, предмету і підстави позовів. Нетотожність хоча б одного з зазначених елементів не перешкоджає заінтересованим особам звернутися до суду з позовом та, відповідно, не дає суду підстав закривати провадження у справі.
З огляду на те, що підстави звернення до суду ПАТ «БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ» у справі №1522/312/2012 та у цій справі є різними, наявність рішення Приморського районного суду м.Одеси від 18 червня 2012 року, яким було відмовлено у задоволенні позову про виселення ОСОБА_2 та ОСОБА_6 з процесуальних підстав, не впливає на розгляд цієї справи та не може бути підставою для закриття провадження, а тому правомірно було відхилено судом першої інстанції.
Судова колегія також враховує, що в ухвалі апеляційного суду Одеської області від 13 листопада 2012 року постановленої за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 червня 2012 року, встановлено, що обставини на які посилався банк в обґрунтування позову вже втратили своє юридичне значення та не можуть вплинути на законність прийнятого судом першої інстанції рішення суду. Оскільки після скасування ухвали суду першої інстанції про залишення без розгляду позову банку справа буде розглядатися в загальному порядку, то у разі задоволення позову банку право власності на спірне майно у останнього може виникнути тільки після набрання рішення суду законної сили та реєстрації у встановленому законом порядку. Відповідно після цього банку набуде право на пред'явлення позову за іншими підставами, що повинно стати предметом нового розгляду в межах іншого цивільного провадження (том ІІ, а.с.162-165).
Довід апеляційної скарги про винесення рішення судом першої інстанції без урахування поважності причин неявки у судове засідання не знайшов свого підтвердження в ході апеляційного розгляду, оскільки будь-яких доказів тому представником надано не було.
Таким чином, усі доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи та не можуть бути підставою для скасування правильного по суті рішення суду першої інстанції.
Оскільки розгляд судом апеляційної інстанції здійснюється в межах доводів апеляційної скарги, а останні не впливають на надану судом першої інстанції оцінку спірним правовідносинам, судова колегія відхиляє апеляційну скаргу.
Згідно зі ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Приморського районного суду м.Одеси від 25 квітня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Судді апеляційного суду Одеської області А.І. Дрішлюк
Т.В Цюра
Л.М. Миза