Справа № 437/4960/13-ц
23 вересня 2013 року Ленінський районний суд м.Луганська у складі:
головуючого судді Бугери О.В.,
при секретарі Тихенькій О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом за позовом ЛМКП «Теплокомуненерго» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення солідарно заборгованості за послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання, -
Позивач звернувся із вказаним позовом, зазначивши, що ЛМКП «Теплокомуненерго» постачає теплову енергію та гаряче водопостачання в квартиру відповідачів. Відповідачі надані послуги оплачують не регулярно, у зв'язку з чим з 01.07.1996 року по 01.12.2012 року утворилась заборгованість за фактично спожиті послуги у розмірі 5160 гривень 30 копійок. Відповідно до ст.67 ЖК України до комунальних послуг відноситься теплозабезпечення. Споживач послуг зобов'язаний щомісяця оплачувати комунальні послуги, як це передбачено ст.68 ЖК України. Заяв від відповідачів з приводу відсутності теплової енергії та гарячої води в квартирі на адресу позивача не надходило, тому оплата нараховувалась по встановленому тарифу. У зв'язку з невиконанням відповідачами зобов'язання утворилась заборгованість за надані позивачем послуги. На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача на користь ЛМКП «Теплокомуненерго» заборгованість з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних, що складає 10535 гривень 28 копійок та судові витрат. Представник позивача в судове засідання не з'явився, але до початку судового засідання надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про час і місце судового засідання повідомлялися належним чином, причин своєї неявки суду не повідомили, клопотань щодо розгляду справи у їх відсутності або про відкладення судового засідання до суду не надавали. Заперечень на позов не надходило.
Суд, у зв'язку з неявкою відповідачів та неповідомлення про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 169 ЦПК України, зі згоди представника позивача, ухвалює заочне рішення по справі, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Суд, дослідивши представлені письмові докази, вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст.67 ЖК України наймачі житлового приміщення зобов'язані оплачувати комунальні послуги, у тому числі послуги з тепло забезпечення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач постачає теплову енергію та гаряче водопостачання в квартиру відповідачів, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. В порушення вимог ст. 68 ЖК України відповідач оплачує надані послуги не регулярно. За период з 01.07.1996 року по 01.12.2012 року утворилась заборгованість за фактично спожиті послуги у розмірі 5160 гривень 30 копійок. Вказані обставини підтверджуються розрахунком заборгованості абонента, який є в матеріалах справи /а.с.7/.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.
Статтями 20 та 21 вказаного закону визначені обов'язки споживача і виконавця житлово-комунальних послуг, зокрема, обов'язком споживача є оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору.
Пунктами 18-21 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 встановлено, що плата за вказані послуги вноситься споживачем не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк, відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. Обов'язок споживача вносити плату за комунальні послуги у встановленому порядку також визначений положеннями статей 68 і 162 Житлового кодексу України.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 даного кодексу, якою визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу , інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, відповідач зобов'язана сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи вищезазначене, доходить висновку, що відповідачі, як споживачі послуг з теплопостачання, належним чином не виконували свої зобов'язання перед позивачем щодо своєчасної оплати за надані послуги, прострочивши виконання грошового зобов'язання, а тому суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідачів у солідарному порядку на користь позивача зазначену суму заборгованості.
Відповідно до ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.
Як вбачається з платіжних доручень № 8351 від 06.03.2013 року (а.с.2) та № 6914 від 25.12.2012 року (а.с.3), позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у загальній сумі 229,40 грн., а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат у розмірі 229, 40 грн. також підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 256, 257, 267, 526, 541-543, 625 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 67, 68 ЖК України, ст.ст. 10, 11, 15, 57, 60, 61, 88, 209, 212, 214-215, 224-226, 232, 233 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги МКП «Теплокомуненерго" задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ЛМКП «Теплокомуненерго» заборгованість за послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання за період з 01.07.1996 року по 01.12.2012 року 5160 гривень 30 копійок суми основного боргу, 4010 гривень 33 копійки втрати від інфляційних процесів, 1364 гривні 65 копійок - 3% річних, а всього стягнути 10535 (десять тисяч п'ятсот тридцять п*ять) гривень 28 копійок.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ЛМКП «Теплокомуненерго» витрати по сплаті судового збору в сумі 229 /двісті двадцять дев'ять/ гривень 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідач, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення. Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження. Заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Головуючий: суддя О.В.Бугера