Справа № 307/2593/13-ц
Провадження № 2/307/1387/13
іменем України
30 вересня 2013 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Ніточко В.В., при секретарі Плиска Ю.С., з участю позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, їх представника ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4 та її представника ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_6, третя особа: орган опіки та піклування Тячівської районної державної адміністрації Закарпатської області, про усунення перешкод у спілкуванні з онуком та у його вихованні,
Позивачі звернулися до суду з позовом до відповідачів про усунення перешкод у спілкуванні з онуком та у його вихованні.
Свої позовні вимоги мотивують тим, що з травня 2007 року по лютий 2012 року їх син ОСОБА_7 перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою ОСОБА_6 Від даного шлюбу 29 листопада 2007 народився ОСОБА_7, який доводиться їм онуком. Починаючи з дня народження онука і до розлучення з їх сином відповідач ОСОБА_6 не чинила жодних перешкод щодо спілкування з онуком, оскільки проживала у їх будинку. Вони піклувалися онуком, займалися його вихованням, доглядом та матеріальним забезпеченням. Після розлучення, відповідач ОСОБА_6 разом з сином ОСОБА_7, тобто, їх онуком, перейшла проживати до своєї матері ОСОБА_4, і разом, в категоричній формі забороняють їм спілкуватися з онуком, зустрічатися з ним та брати участь у його вихованні. Коли вони приходять до онука, відповідачі влаштовують в його присутності з ними сварки та бійки. Вони також з приводу перешкоджання відповідачами у спілкуванні з онуком зверталися до органу опіки та піклування Тячівської райдержадміністрації, і останній свої висновком рекомендував відповідачам не перешкоджати їм у спілкуванні з онуком та надав згоду на перебування онука у них в домі під час літніх канікул, з 01 червня по 01 липня. Незважаючи на висновок органу опіки та піклування, відповідачі і надалі перешкоджають їм, в тому числі і у присутності працівників райдержадміністрації та Новоселицької сільської ради, у спілкуванні з онуком та перешкоджають брати участь у його вихованні. Просять зобов'язати відповідачів усунути перешкоди у його вихованні та визначити спосіб їх участі у вихованні онука: систематичні побачення та можливість вільного спілкуванні не в присутності відповідачів (бабусі та матері) та визначити місце й час їх спілкування з онуком ОСОБА_7 за адресою с. Крива, вул. Покровська, 6, один раз в місяць 2-го тижня місяця в суботу з 10 години 00 хвилин до 15 години 00 хвилин в неділю, дві неділі зимових канікул, 2 місяці літніх канікул щорічно, та дозволяти забирати дитину їм як позивачам чи одному з них, в с. Новоселиця, з будинку відповідача та стягнути з відповідачів судові витрати.
В судовому засіданні позивачі та їх представник позовні вимоги підтримали, дали пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві та зазначили, що відповідачі не виконують рішення орану опіки і піклування від 24 травня 2013 року, і надалі перешкоджають їм у спілкуванні та зустрічах з онуком.
Відповідачі та їх представник в судовому засіданні позов визнали частково, згідні на побачення ОСОБА_7 з позивачами кожного другого тижня місяця, з 10 години 00 хвилин суботи до 15 години 00 хвилин неділі, включно, протягом одного тижня зимових канікул та двох тижнів літніх канікул, з обов'язком забирати онука та його повертати до місця проживання з матір'ю.
Представник органу опіки та піклування Тячівської районної державної адміністрації Закарпатської області у вирішенні справи покликається на розсуд суду, мотивуючи це тим, що до повноважень органу належить розгляд питань щодо участі одного з батьків, а не дідуся чи бабусі, у вихованні дитини.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що позивачі мають сина ОСОБА_7, у якого є малолітній син ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, який доводиться позивачам онуком.
Згідно рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 02 лютого 2012 року шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 розірвано, а їх сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишено на утриманні матері ОСОБА_6 (а.с.9).
Із висновку органу опіки та піклування Тячівської районної державної адміністрації № 53 від 24 травня 2013 року вбачається, що останнім надано згоду на перебування малолітнього ОСОБА_7 у дідуся ОСОБА_1 та бабусі ОСОБА_2, під час літніх канікул, з 01 червня 2013 року по 01 липня 2013 року та рекомендовано бабусі ОСОБА_4, дідусю ОСОБА_9 та матері ОСОБА_6 не перешкоджати зустрічам дідуся ОСОБА_1 та бабусі ОСОБА_2 з малолітнім онуком ОСОБА_1 (а.с.10).
Із листа директора Тячівського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді на ім'я голови комісії з питань захисту прав дитини при Тячівській райдержадміністрації від 11 липня 2013 року № 01-10/1442 вбачається, що в ході соціального інспектування встановлено, що ОСОБА_4 відмовилася віддати онука бабусі ОСОБА_2, як було домовлено раніше, мотивуючи тим, що дане питання буде вирішено після приїзду додому її дочки ОСОБА_6 (а.с.11).
Згідно зі ст.12 Закону України "Про охорону дитинства", виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність з виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно із ч.8 ст.7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Статтею 257 СК України встановлено, що баба, дід мають право спілкуватися зі своїми внуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.
Згідно зі ст.263 СК України спори щодо участі баби, діда, прабаби, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до ст.159 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.159 СК України суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
Частиною 1 ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
З урахуванням викладеного, вирішуючи питання про спосіб участі баби та діда у вихованні та спілкуванні з онуком, суд виходить з того, що дитина є малолітньою, а тому суд вважає за доцільне дозволити побачення кожного другого тижня місяця (з 10 години 00 хвилин суботи до 15 години 00 хвилин неділі, включно); побачення протягом перших двох тижнів першого місяця (червня) шкільних літніх канікул; та побачення протягом другого тижня шкільних зимових канікул, кожного року, з обов'язком позивачам разом чи окремо забирати онука ОСОБА_7 з місця проживання матері та його повернення до місця проживання з матір'ю.
Суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивачів про побачення онука разом з ними протягом двох тижнів зимових канікул та протягом двох місяців літніх канікул.
Суд визначає способи участі діда та баби у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця її проживання тощо) місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки діда та баби, а також інших обставин, що мають істотне значення.
За таких обставин, приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд керується виключено інтересами малолітньої дитини, яка має право на побачення та спілкування з бабусею та дідусем, яке буде відповідати вимогам закону, і узгоджується з інтересами малолітньої дитини.
Суд вважає, що дитина повинна розвиватися фізично, морально та духовно, а не перетворюватися на предмет маніпуляції між батьками та їх родичами.
Таким чином, наведені докази свідчать про те, що спосіб участі баби та діда у вихованні дитини є доцільним, обґрунтованим та визначений в інтересах дитини. У суду відсутні дані про те, що побачення з позивачами - дідом та бабою може негативно вплинути на дитину та перешкоджатиме його нормальному розвитку.
Судові витрати, що складаються з судового збору та витрат на правову допомогу, відповідно з ст. 88 ЦПК України, слід стягнути з відповідачів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 7, 159, 257, 263 Сімейного кодексу України, ст.12 Закону України "Про охорону дитинства", суд, -
Позов - задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_4 та ОСОБА_6 не чинити перешкод ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у спілкуванні з онуком ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та в участі у його вихованні.
Визначити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 такий спосіб участі у спілкуванні та у вихованні онука ОСОБА_7:
- побачення кожного другого тижня місяця (з 10 години 00 хвилин суботи до 15 години 00 хвилин неділі, включно), з обов'язком їм разом чи окремо забирати онука ОСОБА_7 з місця проживання матері ОСОБА_10 (с. Новоселиця, вул. Підгірна, 80, Тячівського району Закарпатської області) та його повернення до місця проживання з матір'ю;
- побачення протягом перших двох тижнів першого місяця (червня) шкільних літніх канікул, кожного року, з обов'язком їм разом чи окремо забирати онука ОСОБА_7 з місця проживання матері ОСОБА_10 (с. Новоселиця, вул. Підгірна, 80, Тячівського району Закарпатської області) та його повернення до місця проживання з матір'ю;
- побачення протягом другого тижня шкільних зимових канікул, кожного року, з обов'язком їм разом чи окремо забирати онука ОСОБА_7 з місця проживання матері ОСОБА_10 (с. Новоселиця, вул. Підгірна, 80, Тячівського району Закарпатської області) та його повернення до місця проживання з матір'ю.
Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 57 (п'ятдесят сім) гривень 35 копійок сплаченого судового збору та 400 (чотириста) гривень 00 копійок витрат на правову допомогу.
Стягнути з ОСОБА_6 в користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 57 (п'ятдесят сім) гривень 35 копійок сплаченого судового збору та 400 (чотириста) гривень 00 копійок витрат на правову допомогу.
В інших позовних вимогах - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення, а особами, які беруть участь у справі але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя Ніточко В.В.