Справа № 09/5125а
"27" листопада 2006 р., 12 год. 55 хв. м. Черкаси
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М.,
при секретарі -Сахно І.В.
за участю представників сторін: позивача -ОСОБА_1 підприємець, відповідача -Гринюк Т.Б. головний спеціаліст-юрисконсульт за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом за позовом приватного підприємця ОСОБА_1 м. Тальне до управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі про визнання нечинним та скасування рішення, -
Подано адміністративний позов про визнання нечинним та скасування акту відповідача НОМЕР_1 про донарахування сум страхових внесків в сумі 250,24 грн. за 2004 рік та 460,16 грн. за 2005 рік, з підстав невідповідності його чинному законодавству.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у спірному акті відсутні посилання на Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»№400/97-ВР від 26.06.1997 року (далі -ЗУ №400), правова позиція Управління ПФУ суперечить позиції Верховної Ради України, яку викладено у коментарі Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якої застрахована особа лише за її бажанням може здійснити доплату до суми мінімального страхового внеску з метою зарахування до страхового стажу повного місяця (ст. 24 ЗУ №400); також послався на те, що його чистий дохід за певний місяць складав значно меншу суму, ніж розмір мінімального страхового внеску, та на те, що він не є працедавцем, який несе обов'язки зі сплати найманому працівникові мінімальної заробітної плати.
Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги не визнав у повному обсязі, посилаючись на те, що відповідно до п.5 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№1058-ІV від 09.07.2003 року (далі -ЗУ №1058) відповідач є страхувальником і згідно ч. 1, ч. 3 ст. 15 вказаного Закону він є платником страхових внесків. Розмір місячного страхового внеску повинен бути не меншим ніж мінімальний розмір страхового внеску за кожний місяць, розрахований шляхом множення розміру мінімальної заробітної плати за відповідний місяць, у якому платник мав чистий дохід, на 32%. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. При проведенні перевірки було встановлено порушення позивачем п.5.3.2 розділу 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за №64/8663 (далі - Інструкція), та донараховано позивачу суми страхових внесків в сумі 250,24 грн. за 2004 рік та 460,16 грн. за 2005 рік. Стаття 24 ЗУ №400 передбачає здійснення доплати до розміру страхового внеску лише застрахованими особами, які не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Згідно ч.2 ст. 150 КАС України в судовому засіданні оголошувалась перерва з 07 по 17 листопада 2006 року та з 17 листопада до 27 листопада 2006 року, у зв'язку з необхідністю одержання нових доказів.
Позивач направив 15.11.2006 року письмові додаткові пояснення, у яких додатково обґрунтував та підтримав позовні вимоги, відмовився від стягнення на його користь судових витрат, просив справу розглянути за його відсутності та надав нові докази.
В судовому засіданні представник відповідача заперечила проти позову, дотримуючись доводів, викладених у письмовому відзиві, також посилалась на те, що позивач є страхувальником, тому йому правомірно донараховані суми страхових внесків..
Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Позивач -ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсіонер МВС України за вислугою років, зареєстрований як фізична особа -підприємець Тальнівською районною державною адміністрацією 15 лютого 2002 року, про що зроблено запис про включення відомостей до ЄДР НОМЕР_2 та зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в Тальнівському районі.
За 2004 та 2005 роки позивачем самостійно подано розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування Додаток 25, що подаються згідно п. 11.12 Інструкції фізичними особами -суб'єктами підприємницької діяльності, крім тих, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований та єдиний).
У розрахунку за 2004 рік НОМЕР_3 позивачем вказано чистий дохід в сумі 1780,00 грн., у розрахунку за 2005 рік НОМЕР_4 вказано чистий дохід в сумі 710,00 грн.
Відповідач провів камеральну перевірку, за результатами якої складений акт НОМЕР_1 вих. НОМЕР_5 про донарахування страхових внесків (далі -Акт перевірки). В акті перевірки відповідач вказав, що гр. ОСОБА_1 необхідно доплатити до мінімального розміру страхового внеску за 2004 рік -250,24 грн. та за 2005 рік -460,16 грн. При цьому відповідач послався на порушення платником п.5.3.2 розділу 5 Інструкції, відповідно до якого суб'єкти підприємницької діяльності -фізичні особи сплачують страхові внески, якщо податковим органом проводиться нарахування авансових сум податку протягом року до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада авансові платежі в розмірі 25 відсотків річної суми страхового внеску, обчисленої від суми, визначеної податковими органами для сплати авансових сум податку на доходи фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності. Суми страхових внесків, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним до 1 квітня наступного року за звітний рік на підставі даних річної податкової декларації. Розмір місячного страхового внеску повинен бути не менше мінімального розміру страхового внеску за кожний місяць, розрахованого шляхом множення розміру мінімальної заробітної плати за відповідний місяць, у якому платник мав чистий дохід, на 32 відсотка.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню, виходячи з наступного.
Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються виключно ЗУ №1058.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 11 ЗУ №1058 загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Згідно з пунктом 1 статті 14 ЗУ №1058 фізичні та юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності (включаючи тих, які обрали особливий спосіб оподаткування) (незважаючи на те, є вони пенсіонерами чи ні) є страхувальниками для фізичних осіб, що працюють у них на умовах трудового договору (контракту) або інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, а згідно зі статтею 15 - платниками страхових внесків.
Згідно ч. 1 ст. 15 ЗУ №1058 платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Позивач не використовує працю найманих працівників, має пенсію за вислугою років, як підприємець на загальній системі оподаткування.
Пенсіонери, які отримують пенсію за віком і продовжують працювати, повинні за законом сплачувати внески на пенсійне страхування. Позивачу не призначена пенсія за віком.
Згідно із пунктом 3 статті 42 Закону України N 1058 у разі, якщо громадянин після призначення пенсії продовжує працювати та відповідно сплачувати внески на пенсійне страхування, йому провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. При цьому кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку.
Таким чином, позивач вправі самостійно вирішувати питання сплати пенсійних внесків з подальшим перерахуванням йому пенсії кожних два роки, як це передбачено діючим законодавством, оскільки страховий стаж для нього особисто значення не має, а найману працю не використовує.
З огляду на викладене, розрахунки сум страхових внесків, які підлягають доплаті за результатами підприємницької діяльності ОСОБА_1, складені відповідачем до акту перевірки НОМЕР_1, є протиправними.
Керуючись ст. ст. 94, 160-163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними акт Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі НОМЕР_1 про донарахування підприємцю ОСОБА_1 м. Тальне сум страхових внесків - 250,24 грн. за 2004 рік і 460,16 грн. за 2005 рік та додатки до нього.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка підлягає поданню до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ Н.М.Курченко
Постанова складена в повному обсязі 04 грудня 2006 року.