73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
"07" грудня 2006 р. Справа № 8/358-АП-06
Господарський суд Херсонської області у складі судді Хом"якової В.В. при секретарі Зибцевій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Приватного підприємства "Ель"
до Державної податкової інспекції у Скадовському районі
про визнання протиправними та нечинними податкових рішень
за участю представників сторін:
від позивача - представник Сахацька О.П., дов. №12-К від 20.11.06.
від відповідача - ГДПРІ Тішакова І.В., посв. від 26.09.05., ГДПІ Авраменко Т.Ф., дов. №423/8/10-050 від 21.08.06.
Приватне підприємство "Ель" (позивач) звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Скадовському районі Херсонської області (відповідач) про визнання протиправними та нечинними податкових повідомлень рішень № 0000192301/3 від 23 серпня 2006 року про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 277585 грн. 50 коп., № 0000152301/3 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 186637 грн. 50 коп., № 0000212301/3 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 2626 грн. Позивач вказує, що на момент перевірки акти прийому-передачі виконаних будівельно-монтажних та проектних робіт за 2005 рік були відсутні у зв'язку з рядом об'єктивних, на думку позивача, причин. Акти знаходились у директора субпідрядних організацій Харькова Г.Д., який тяжко хворів, але позивач вказує, що акти будівельно-монтажних робіт були надані наступного дня після підписання акту перевірки та були предметом дослідження при розгляді скарги підприємства на податкові повідомлення-рішення із дробом «0».
Відповідач - Державна податкова інспекція у Скадовському районі - проти позову заперечує, мотивуючи тим, що позивач не вказує жодної норми податкового законодавства, яка була неправильно застосована або не застосована співробітниками ДПІ у Скадовському районі. Перевіркою було виявлено, що позивач займався підрядними будівельно-монтажними та проектними роботами, але жодного акту прийому - передачі виконаних будівельно-монтажних та проектних робіт перевіряючим не надав, тому податкова інспекція не підтвердила правильність визначення підприємством валових витрат. Що стосується донарахування податку на додану вартість, відповідач посилається на те, що позивач ніяким чином не спростував висновки перевірки. Відповідач просить залишити позову без розгляду.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд
Податкові повідомлення-рішення, які є предметом спору, прийняті ДПІ у Садовському районі за результатами розгляду ДПІ України скарги підприємства на податкові повідомлення-рішення № 0000192301/0, 0000152301/0, 0000212301/0, які були прийняти за висновками акту комплексної планової перевірки від 20.01.06р. № 07/23/30496307 ПП "Ель". При перевірці Скадовської ДПІ було встановлено порушення п.п.4.1.1. п.4.1 ст.4, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11, п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР, а саме: занижено податок на прибуток на загальну суму 147500,00 грн., та п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7, п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97-ВР, а саме: занижено податок на додану вартість на суму 2626,00 грн. Так, посадовими особами ДПІ було виявлено, що підприємством занижений валовий дохід за 9 місяців 2005 року на 590 тис. грн. внаслідок невключення до складу валового дохід від надання транспортних послуг ПП Харкову Г.Л., послуг підряду на виконання будівельно - монтажних та проектних робіт. Однією із діяльностей ПП "Ель" в 2005 році було виконання підрядних будівельно-монтажних та проектних робіт, які виконувались згідно укладених договорів із замовниками, а на момент перевірки акти прийому-передачі виконаних будівельно-монтажних та проектних робіт за 2005 рік були відсутні на момент перевірки. Також було встановлено не підтвердження валових витрат в сумі 182000 грн. актами прийому-передачі виконаних будівельно - монтажних та проектних робіт, а також транспортних послуг отриманих від субпідрядників. Усього за 9 місяців 2005 року занижений податок на прибуток на суму 147500 грн. Валові витрати виробництва та обігу -це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній та нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів ( робіт, послуг) , які придбаваються (виготовлюються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правила ведення податкового обліку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податків не надасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, не підтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму несплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 рази. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Згідно з Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, повинен мати такі обов'язкові реквізити -назву документа, дату й місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції й правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції..
Позивач вказує на те, що зазначені документи (акти виконаних робіт) були надані вже після прийняття податкових повідомлень-рішень. Бухгалтерський та податковий облік було здійснено підприємством на підставі податкових накладних та видаткових накладних, а не на підставі двосторонніх актів виконаних робіт Таким чином, позивач не довів будь-яких порушень зі сторони податкової інспекції при визначенні податкових зобов'язань з податку на прибуток. Перевірка проведена з урахуванням документів, які були у позивача на момент перевірки. Відсутність необхідних документів з причини хвороби посадовою особи не є підставою для звільнення підприємства від виконання вимог законодавства.. Позивач не вказує жодної норми законодавства, яка була б неправильно застосована або не застосована ДПІ у Суворовському районі. Отже, дії посадових осіб, які виявили заниження податку на прибуток, були правомірними.
При перевірці правильності визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість було виявлено, що підприємство занизило податкові зобов'язання на суму 99651 грн. внаслідок перекручування податкової звітності, не включення коштів від передоплати за монтажні роботи, подвійного включення до складу податкових зобов'язань однієї той самої суми передоплати, не проведення в податковому обліку операції повернення товарів. При перевірці правильності включення до складу податкового кредиту податкова інспекція встановила, що підприємство включило до складу податкового кредиту витрати по сплаті податку по податковій накладній приватного підприємця попова А.В., який не зареєстрований платником податку на додану вартість. ДПІ виключено зі складу податкового кредиту суми витрат по сплату ПДВ за виконані будівельно-монтажні роботи та субпідрядні роботи, які не підтверджені актами прийому-передачі виконаних робіт. За приписами п.п. 7.4.1 п.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість" до складу податкового кредиту включаються суми податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат. Зважаючи, що позивачем необґрунтоване віднесено до складу валових витрат суми, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку, то як наслідок відповідно до пп..7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість" у позивача були відсутні правові підстави для віднесення до складу податкового кредиту сум не підтверджених належними документами. Також позивач в декларації по податку на додану вартість до складу податкового кредиту відніс суми ПДВ, які не відповідали сумам податку на додану вартість, які були зареєстровані в книзі придбання товарів. Підприємству донараховано ПДВ на суму 187683 грн.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивач не довів наявність в діях податкової інспекції будь-яких порушень чинного законодавства або перевищення компетенції. За таких обставин, підстав для скасування податкових повідомлень-рішень № 0000192301/3, 0000152301/3, 0000212301/3 від 23 серпня 2006 року немає..
Позов задоволенню не підлягає, судові витрати відносяться на позивача в розмірі 10 грн. 20 коп.
Керуючись ст.ст. 94, 159 -163, 167 КАС України, суд
1. Відмовити в задоволенні позову.
2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
3. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.В. Хом"якова
Постанова підписана
22 грудня 2006 року