Справа № 1519/23889/2012
Провадження № 2/521/2579/13
Іменем України
01 жовтня 2013 року
Малиновський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого - судді Гуревського В.К.,
за секретаря - Дімітровій Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, -
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, просить збільшити розмір аліментів, які стягуються з відповідача на підставі рішення Кодимського районного суду від 30.11.2004 року по справі № 2-1193/2004, на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі з 17,0 грн. до 400,0 гривень щомісяця, до досягнення ним повноліття, посилаючись на те, що сімейний стан відповідача значно покращився, оскільки він працевлаштувався на роботу на постійній основі, має регулярний дохід і може сплачувати аліменти у більшому розмірі без погіршення його майнового стану, оскільки вона з 15 листопада 1997 року перебувала у шлюбних відносинах з ОСОБА_2, який був розірваний 30 листопада 2002 року, та від якого є син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. За таких обставин позивач вимушена звернутися з цим позовом до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання з'явився, позовні вимоги позивача визнав частково, та пояснив, що має можливість виплачувати аліменти у розмірі 300,0 грн. щомісячно. Позивач не погодилася на запропонований розмір аліментів.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
У судовому засіданні встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який 23 серпня 2002 року було розірвано, про що свідчить свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 24 квітня 2003 року, запис № 66. Від цього шлюбу є син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2, виданого 23 грудня 1997 року, актовий запис № 13, батьком якого зазначений відповідач по справі ОСОБА_2.
На підставі рішення Кодимського районного суду від 30.11.2004 року по справі № 2-1193/2004, стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Лабушна, Кодимського району, Одеської області, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі по 17,0 гривень щомісяця, з 18 листопада 2004 року до досягнення ним повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6, а також стягнуто з ОСОБА_2 держмито в дохід держави у сумі 51,0 гривні.
Відповідно до ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Згідно статті 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, діючої на Україні з 27.09.1991 року держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько(-ки) несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.
З матеріалів справи вбачається, що відбулась зміна сімейного стану платника аліментів, оскільки з 2002 року ОСОБА_2 перебуває у шлюбних відносинах з ОСОБА_6, яка змінила прізвище на «ОСОБА_6», про що свідчить свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 05 жовтня 2002 року, запис №14, від якого є двоє дітей: син - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, (свідоцтво про народжен-
ня серії НОМЕР_4 від 18 серпня 2004 року, запис №15) та донька - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, (свідоцтво про народження серії №НОМЕР_5 від 04 грудня 2008 року, запис №20), де батьками зазначені: мати - ОСОБА_6, батько - ОСОБА_2.
В той же час сімейний та матеріальний стан одержувача аліментів також змінився та є не стабільним. Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 від 24 липня 2009 року, запис №334, ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_10 та змінила прізвище на «ОСОБА_1». Від цього шлюбу народилась дочка ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_7, про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_7 від 27 січня 2010 року, запис №89.
Згідно довідок від 08 листопада 2012 року за №2797 та від 18 жовтня 2012 року за №2134, вбачається, що ОСОБА_1 не працює та в Кодимському відділенні Балтської міжрайонної державної податкової інспекції не перебуває на податковому обліку, як фізична особа-підприємець, тобто мати дитини здійснює догляд за нею та її можливості по наданню утримання на дитину є суттєво обмеженими.
На підставі довідки (з місця проживання про склад сім'ї та реєстрації) від 11 жовтня 2012 року за № 2620, в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають ОСОБА_10 (основний), ОСОБА_1 (дружина), ОСОБА_11 (дочка), ОСОБА_3 (син дружини).
Згідно довідки № 878 від 17 вересня 2013 року та договору про підготовку фахівця від 23 серпня 2013 року, ОСОБА_3 є курсантом денного відділення І-го курсу Державного вищого навчального закладу «Одеське морехідне училище рибної промисловості імені Олексія Соляника Керченського державного морського технологічного університету» І-го рівня акредитації згідно з наказом про зарахування №96/164 від 23.08.2013 року (за контрактом).
Відповідач не надає достатнього утримання на дитину, станом на 31.01.2013 року заборгованість по аліментам боржника ОСОБА_2 складає 817,14 гривень, про що свідчить розрахунок заборгованості по аліментам від 14 лютого 2013 року. Все це спричинило виникнення між сторонами спору, за вирішенням якого позивачка звернулась до суду.
Змінюючи розмір стягнення аліментів, суд виходить з положень ст. 51 Конституції України, та ст. 180 СК України, згідно з якими батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. У відповідності до ст. 7 СК України, жінка та чоловік мають рівні права і обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї. Згідно з ч. 1 ст. 141 Сімейного кодексу України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, відповідно обов'язок по утриманню дитини в рівних частках покладається на її батьків.
Суд має виходити з необхідності забезпечення рівності не тільки прав, але й обов'язків батьків щодо догляду та матеріального забезпечення неповнолітньої дитини. При вирішенні спору суд має врахувати положення ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», за якою кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. З урахуванням цього суд має частково задовольнити позовні вимоги позивача.
Визначаючи розмір аліментів, суд має врахувати визначений законом прожитковий мінімум на 2013 рік, встановлений на одну особу в розрахунку на місяць дітей віком від 6 до 18 років в розмірі: з 1 січня - 1210 гривень, з 1 грудня - 1286 гривень, згідно ст. 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2013 рік".
З огляду на такі положення закону про державний бюджет, беручи до уваги положення ч. 2 ст. 182 СК України про мінімальний розмір аліментів на одну дитини (який на момент ухвалення рішення дорівнює 1210,0 гривням), суд має вимоги про збільшення аліментів задовольнити частково, відступивши від рівності часток між батьками та збільшити розмір аліментів на утримання неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що сплачуються ОСОБА_2 з 17,0 грн. до розміру 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, встановленого на відповідний період законом, а саме до 363,0 грн. щомісячно від дня набрання рішенням законної сили й до досягнення повноліття сина ОСОБА_3, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6.
При постановленні рішення судом врахований стан здоров'я і матеріальне становище дитини, а також стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, та встановлення інших осіб, які перебувають на утриманні відповідача. Суд має виходити з необхідності забезпечення рівності не тільки прав, але й обов'язків батьків щодо догляду та матеріального забезпечення неповнолітніх дітей. При цьому згідно ст. 182 Сімейного кодексу України судом враховано, що дитина проживає з матір'ю, мати дитини здійснює догляд за нею, можливості матері по наданню утримання на дитину є суттєво обмеженими.
Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Судом також береться до уваги часткове визнання позову відповідачем.
З урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму забезпечення дитини такого віку суд вважає за доцільне встановити розмір аліментів на користь дитини сторін на такому рівні, має бути взято до уваги, що розмір аліментів, про збільшення яких просила позивач не був нею доведений та не обґрунтовано доцільність таких витрат, що відповідали б інтересам дитини.
Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
У відповідності до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Керуючись ст. ст. 84, 141, 180, 181, 182, 184, 185, 192 Сімейного кодексу України, ст. 21 Закону України „Про Державний бюджет України на 2013 рік", ст.ст. 10, 60, 62, 88, ст. ст. 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, СУД, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Збільшити розмір аліментів на утримання неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що сплачуються ОСОБА_2 з 17,0 грн. до 363,0 грн. (30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, встановленого на відповідний період законом), щомісячно від дня набрання рішенням законної сили й до досягнення повноліття сина ОСОБА_3, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 229,4 грн.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
СУДДЯ: В.К.Гуревський