Справа № 1517/2-1009/11
Провадження № 2/521/2970/13
Іменем України
27 вересня 2013 року
Малиновський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого - судді Гуревського В.К.
за секретаря - Дімітрової Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Одесі, третя особа - Управління механізації та транспорту «Одестрансбуд» про перерахунок розміру щомісячного відшкодування шкоди в зв'язку з травмою на виробництві,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Малиновському районі м. Одеси (в подальшому замінено на правонаступника - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Одесі), третя особа - Управління механізації та транспорту «Одестрансбуд» про перерахунок розміру щомісячного відшкодування шкоди в зв'язку з травмою на виробництві, про зобов'язання Управління механізації та транспорту «Одестрансбуд» передати до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Малиновському районі м. Одеси довідку про щомісячне відшкодування шкоди станом на 01 квітня 2001 року у розмірі 370 грн. 21 коп.; зобов'язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Малиновському районі м. Одеси призначити та проводити йому щомісячні виплати відшкодування шкоди починаючи з 01 квітня 2001 року в розмірі 370 грн. 21 коп. з наступним перерахунком згідно діючого законодавства.
Після остаточного уточнення позовних вимог позивач просив суд зобов'язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Малиновському районі м. Одеси призначити та проводити ОСОБА_1 щомісячне відшкодування шкоди у розмірі 1769,78 грн. починаючи з 31.05.2012 року, а також стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в Малиновському районі м. Одеси на користь ОСОБА_1 одноразово щомісячне відшкодування шкоди за період з 01 січня 2004 року до 30 травня 2012 року у розмірі 86467,53 грн., посилаючись на таке.
В своїй позовній заяві ОСОБА_1 стверджує, що відділенням Фонду при розрахунку йому щомісячних страхових виплат не було застосовано ст. 1197 Цивільні кодексу України, яка передбачала розрахунок виходячи із п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати потерпілого. Внаслідок чого, порушуючи вищезазначену статтю Цивільного кодексу України, відділення Фонду виплачувало позивачу щомісячні страхові виплати не в повному обсязі. У зв'язку з чим за період з 01.01.2004 р. по 30.05.2012 р. у відділення Фонду перед ОСОБА_1 виникла заборгованість в розмірі 86467, 53 грн.
Позивач з'явився в судове засідання, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. В подальшому подав до суду заяву про слухання справи за його відсутністю.
Представник відповідача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Одеси з'явився в судове засідання, вважав позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та таким, що не підлягають задоволенню.
Представник третьої особи в судове зсідання не з'явився, сповіщений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та перевіривши обставини справи письмовими доказами, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Позивач працював в будівельному комбінаті тресту «Одесбудтранс», яке було перетворено в ОАТ Управління механізації та транспорту «Одестрансбуд» і в наступний час ліквідовано (відповідно до витягу головного управління статистики в Одеській області від 16.12.2010 року за № 01-02-108-3318), мотористом 3 розряду, коли 19 лютого 1970 року при виконанні трудових обов'язків отримав травму. В зв'язку з травмою по комбінату був складений Акт № 1 про нещасний випадок на виробництві по формі Н-1. Після цього позивач був визнаний інвалідом, а з 15.10.2001 року йому було встановлено 50% втрати професійної працездатності та ІІІ група інвалідності безстроково.
На комбінаті позивачу було призначено щомісячне відшкодування шкоди і після створення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві його особову справу в 2001 році було передано до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в Малиновському районі м. Одеси з щомісячним відшкодуванням шкоди у розмірі 77 грн. 84 коп.
Після передачі його справи до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в Малиновському районі м. Одеси йому продовжили виплачувати щомісячне відшкодування шкоди у відділені і кожен рік збільшували щомісячне відшкодування шкоди на підставі вимог ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 26.09.1999 р. №1105-Х1У.
Так, після останнього збільшення щомісячного відшкодування шкоди позивач отримує з 01.03.2012 року - 439 грн.79 коп. що в перерахунок на середньомісячний заробіток складає 879 грн. 59 коп., тобто його середньомісячний заробіток менший ніж мінімальна заробітна плата у державі (з 10.04.2012 року мінімальна заробітна плата складає 1094 грн.), тарифної ставки галузі.
Згідно ст. 96 КЗпП України середньомісячний заробіток не меже бути меншим ніж тарифна ставка робітника належної професії, а у нього у відділенні Фонду кожен раз при черговому перерахунку щомісячного відшкодування шкоди середньомісячний заробіток складав менших розмірів, ніж мінімальна заробітна плата та тарифна ставка у галузі.
Згідно зі ст. 233 КЗпП у випадку порушення законодавства про оплату праці робітник чиє право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-якого строку. Вказані вимоги стосуються і відшкодування втраченого заробітку в зв'язку з ушкодженням здоров'я на виробництві.
Відповідно до ч. 1 ст. 1195, ч. 1 ст. 1197 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. Розмір втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середнього місячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, з урахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, а за її відсутності - загальної працездатності. Середньомісячний заробіток (дохід) обчислюється за бажанням потерпілого за дванадцять або за три останні календарні місяці роботи, що передували ушкодженню здоров'я або втраті працездатності внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я. Якщо середньомісячний заробіток (дохід) потерпілого є меншим від п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, розмір втраченого заробітку (доходу) обчислюється виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно з ч. ч. 1, 2 ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
Виходячи із того, що позивач був травмований у 1970 році, з 15.10.2001 року йому було встановлено 50% втрати професійної працездатності та ІІІ група інвалідності безстроково, тобто спірні правовідносини виникли під час дії Цивільного кодексу (1961 року), розрахунок сум відшкодування шкоди був проведений на підставі діючого на той час законодавства.
З метою правильного застосування законодавства про відшкодування шкоди у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 (в редакції постанови від 24.10.2003 р. № 9) роз'яснено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням його здоров'я, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, проводиться згідно з законодавством від нещасного випадку. Це законодавство складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 р., Закону «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 р. (в редакції Закону від 21 листопада 2002 р.), Кодексу законів про працю України, а також законодавчих та інших нормативно-правових актів у тій їх частині, що не суперечить Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 р.
Відповідно до пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від27.03.1992 р. № 6 (в редакції постанови від 24.10.2003 р. № 9) згідно ч. 10 ст. 34 Закону № 1105-ХІV втрачений потерпілим у зв'язку з ушкодженням здоров'я заробіток (відповідна його частина) визначається із середньомісячного заробітку, обчисленого згідно із затвердженим постановою Кабінеті Міністрів України від 26 вересня 2001 р. № 1266. Порядком обчислення середньої заробітної плати доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.
З таких обставин підстави для застосування до вказаних правовідносин в частині розрахунку сум відшкодування шкоди норм ЦК України відсутні.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60, 63, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 1195, 1197 Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 р., суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Одесі, третя особа - Управління механізації та транспорту «Одестрансбуд» про перерахунок розміру щомісячного відшкодування шкоди в зв'язку з травмою на виробництві - відмовити.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
СУДДЯ Гуревський В.К.