Справа № 495/3011/13-ц
ІМЕНЕМ УКрАЇНи
13 серпня 2013 року м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючого - одноособово судді Матяш Т.Л.,
при секретарі - Колєвій В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Білгород-Дністровському цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, державної міграційної служби голови управління в Одеській області Білгород - Дністровського МВ УМВС про визнання втративши право користування житловим будинком та виселенні, про зняття з реєстраційного обліку, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання втративши право користування житловим будинком та виселенні, про зняття з реєстраційного обліку. Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що являється власником домоволодіння по АДРЕСА_1 та з 2011 року відповідач не проживає за даною адресою, у зв'язку з чим просить суд визнати такою, що втратив право користування кімнатою.
Позивач у судове засідання не з'явилася, надала на адресу суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала у повному обсязі..
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час, місце та дату судового засідання повідомлялася належним чином, про що свідчить оголошення у газеті «Одеські вісті», про те, що відбудеться судове засідання.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, на адресу суду надіслав заяву про розгляд справи у його відсутність, зауважень та заперечень не має.
Суд у зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 169 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від позивача, ухвалив слухати справу за відсутності відповідача, що не з'явився, у порядку заочного розгляду справи
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява про визнання особи, яка втратила право користування та зняття з реєстрації, підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1, про що свідчить свідоцтво про право на спадщину за заповітом, серії ВРМ № 515843 від 10.08.2011 року, яке посвідчено державним нотаріусом Білгород - Дністровської міської державної нотаріальної контори Одеської області, про що зареєстровано в реєстрі за № 2489.
Відповідно до домової книги - ОСОБА_2 прописаний за адресою: АДРЕСА_1 з 16.03.2010 року.
Рішенням Білгород - Дністровського міськрайонного суду 18 травня 2011 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано.
Після розірвання шлюбу відповідач з 2011 року по теперішній час фактично не проживає, постійно виїжджає на заробітки до м. Одеса, тому понад шість місяців не проживає за місцем реєстрації.
Згідно ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Згідно ст. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Згідно ч.1. ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ч.1.,2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно ч. 2. ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Згідно ч. 1. ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Конституцією України (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 р. відповідно до Закону від 17 липня 1997 р. N 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Першого протоколу та протоколів N 2, N 4, N 7 та N 11 до Конвенції", закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (статті 316, 317, 319, 321 ЦК України).
Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК та ст. 150 ЖК, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.
Обмеження чи втручання у право власника можливе лише на підставах, передбачених законом.
Ухвалою Верховного Суд України від 6 листопада 2002 р. та від 4 жовтня 2006 р., визнано, що з припиненням права власності особи на житлове приміщення вона втрачає право користування цим приміщенням і підлягає виселенню за позовом нового власника.
Також суд враховує, що відповідно до ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації. Оскільки, спірний будинок не є власністю відповідача та не є його місцем проживання або місцем перебування, він має бути знятий з реєстрації за цією адресою.
Відповідно до вимог ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням).
Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів. Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов'язання в натурі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.ст. 71, 72 ЖК України 16, 379, ,82, 386, 391 ЦК України, ст. ст. 71, 72 Житлового кодексу УРСР, ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст.ст. 209, 212, 224-226, 256, 259 ЦПК, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування, проживання житловим приміщенням - житловим будинком по АДРЕСА_1.
Зобов'язати Білгород - Дністровський районний відділ головного управління ДМС України в Одеській області зняти з реєстрації місця проживання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - житлового будинку АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір у розмірі 114,70 гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя