Дата документу Справа № 310/1301/13-к
Провадження № 11-кп/778/220/13 Головуючий в 1-й інстанції - Вєдєнєєва Т.Г.
Категорія - ст. 185 ч.3 КК України Доповідач в 2-й інстанції - Дутов О.М.
30 вересня 2013 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого Дутова О.М.
суддів Прямілової Н.С., Білоконева В.М.
при секретарі Воронько С.Г.
за участю прокурора Шелудько З.Л.
обвинуваченого ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в апеляційному порядку, матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 22 травня 2013 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Балки Василівського району Запорізької області, громадянин України, з середньою освітою, перебуваючий у цивільному шлюбі, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживаючий за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимий:
- 16.06.2000 р. Бердянським районним судом Запорізької області за ст.ст. 140 ч.3, 81 ч.2, 42 КК України /в ред.1960 р./ до 3 років позбавлення волі, умовно з іспитовим строком на 2 роки;
- 12.09.2002 р. Бердянським міським судом Запорізької області за ст.ст. 185 ч.3, 15 ч.1-185 ч.3, 70 ч.4, 75 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, з іспитовим строком на 3 роки;
- 13.05.2004 р. Бердянським міськрайонним судом Запорізької області за ст.ст. 185 ч.2, 71 КК України до 4 років позбавлення волі;
- 07.12.2004 р. Бердянським міськрайонним судом Запорізької області за ст.ст. 185 ч.3, 70 ч.4 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі. Звільнений 20.12.2006 р. умовно-достроково на не відбутий строк 1 рік 4 місяця 5 днів;
- 13.11.2007 р. Бердянським міськрайонним судом Запорізької області за ст.ст. 185 ч.3, 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі. Звільнений 15.09.2010 р. за відбуття строку покарання;
- 25.06.2012 р. Бердянським міськрайонним судом Запорізької області за ст. 185 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі,
визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, і йому призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднане невідбуте покарання за вироком Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 25.06.2012 р., і остаточно за сукупністю вироків, призначено покарання у вигляді 3 років 1 місяця позбавлення волі.
До набрання вироком чинності відносно ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Постановлено строк відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з 22.05.2013 р. та зарахувати у цей строк відбуту ним частину покарання за вироком Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 25.06.2012 р., а саме з 21.12.2012 р. по 22.05.2013 р.
Доля речових доказів вирішена на підставі ст. 100 КПК України.
Згідно з вироком, 22.10.2012 року, приблизно о 21 год., ОСОБА_2, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою скоєння крадіжки чужого майна, знаходячись біля території молочнотоварної ферми ПП «ОСОБА_3», розташованої за адресою: АДРЕСА_3, переліз через паркан, що огороджує ферму, тим самим проник на її територію, звідки таємно викрав фрагменти ланки до «ТСН-2Б», вагою 100 кг з розрахунку 1 кг чорного металу вартістю 1,60 грн., чим спричинив потерпілому ОСОБА_3 матеріальний збиток на загальну суму 160 грн. З викраденим майном ОСОБА_2 залишив межі території ферми, після чого розпорядився їм на власний розсуд.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2, посилаючись на неправильну кваліфікацію його дій через відсутність кваліфікуючої ознаки - проникнення у сховище, зазначає, що викрадення належного потерпілому ОСОБА_3 майна з території ферми ним вчинено шляхом вільного доступу, без вчинення дій, спрямованих на усунення перешкод для заволодіння майном /псування замків, шляхом перелазу через паркан/, а визнання ним вини щодо заволодіння майном шляхом проникнення в сховище, обумовлене домовленістю зі слідчим. Крім того, вказує, що у вчиненому він щиросердно розкаявся, повернув потерпілому викрадене майно та має на утриманні малолітню дитину.
Тому просить перекваліфікувати його дії з ч. 3 на ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України.
Заслухавши в засіданні апеляційної інстанції доповідь судді про сутність судового рішення та аргументи скарги; обвинуваченого, який зокрема в судових дебатах та останньому слові, підтримав свою апеляційну скаргу та просив його дії перекваліфікувати з ч. 3 на ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України; прокурора, який зокрема в судових дебатах, посилаючись на необґрунтованість доводів скарги обвинуваченого, просив вирок суду першої інстанції залишити без змін; перевіривши матеріали провадження і обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_2 задоволенню не підлягає за наступних підстав.
Висновки суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, засновані на доказах, досліджених у судовому засіданні, і є обґрунтованими.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_2 у судовому засіданні повністю визнав себе винним, дав показання по суті пред'явленого йому обвинувачення, у зв'язку з чим на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою обвинуваченого та інших учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів відносно фактичних обставин провадження, оскільки вони учасниками судового розгляду не оспорювалися. ОСОБА_2 булі роз'яснені наслідки недослідження інших доказів, які йому були зрозумілі.
Проте, як вбачається з апеляційної скарги ОСОБА_2, не погоджуючись з кваліфікацією його дій за ч. 3 ст. 185 КК України, він просить їх перекваліфікувати на ч. 2 ст. 185 КК України, тобто заперечує обставини, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 4 ст. 349 КПК України.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 394 КПК України судове рішення першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 4 ст. 349 КПК України.
Таким чином, ОСОБА_2 не міг в апеляційній скарзі оспорювати кваліфікацію його дій за ч. 3 ст. 185 КК України.
Що стосується призначеного ОСОБА_2 покарання, то суд, з дотриманням вимог ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, а також обставини, які пом'якшують покарання, у тому числі ті, на які є посилання в апеляційній скарзі, та призначив мінімальне покарання, передбачене санкцією ст. 185 ч. 3 КК України.
Окрім цього, суд правильно та обґрунтовано призначив ОСОБА_2 остаточне покарання на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, частково приєднавши до призначеного покарання невідбуту частину покарання за вироком Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 25.06.2012 року, та остаточно призначив ОСОБА_2 покарання тільки на один місяць позбавлення волі більше, ніж за попереднім вироком.
На думку колегії суддів, призначене обвинуваченому ОСОБА_2 покарання є необхідним та достатнім для його виправлення, а також для попередження вчинення нових злочинів, тому підстав для задоволення апеляційної скарги немає.
Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України колегія суддів,
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Вирок Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 22 травня 2013 року відносно обвинуваченого ОСОБА_2 - залишити без змін.
Згідно з ч. 4 ст. 532 КПК України зазначена ухвала Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили з моменту її проголошення.
Відповідно до вимог ч. 1, ч. 2 ст. 426 КПК України на вказану ухвалу учасниками судового провадження може бути подана касаційна скарга протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який утримується під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії цієї ухвали, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді:
О.М. Дутов Н.С. Прямілова В.М. Білоконев