Справа № 127/18772/13-к
Провадження № 1-кп/127/697/13
30.09.2013 року місто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді: Ковбаси Ю.П.,
при секретарі: Коровай А.А.,
за участю прокурора: Кравчук П.В.
захисника-адвоката ОСОБА_1
потерпілого ОСОБА_2 його представника адвоката ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого оператором ПАТ «Вінницький ОЖК», не одруженого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, -
20.12.2012 року приблизно о 23.40 годині ОСОБА_4 перебуваючи біля магазину «Сільпо», який розташований за адресою: м. Вінниця, вул. Привокзальна 2/1, під час раптово виниклого конфлікту з ОСОБА_2, маючи умисел на нанесення тілесних ушкоджень, умисно наніс останньому удар повною пляшкою горілки «Немирів» ємністю 0,7 літра в ділянку нижньої щелепи. Від завданого удару пляшка розбилася у наслідок чого ОСОБА_2 було порізано вушну раковину. За результатами проведеної судово-медичної експертизи № 1120 від 10.07.2013 року ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому нижньої щелепи справа між 45 і 46 зубами без зміщення, закриту черепно-мозкову травму - струс головного мозку, рану правої вушної раковини. Дані ушкодження у ОСОБА_2 за ступенем тяжкості відносяться: закритий перелом нижньої щелепи - до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такий, що не являється небезпечним для життя та явищами, а за своїм характером спричинив тривалий розлад здоров'я (понад 21 день); - закрита черепно-мозкова травма - струс головного мозку (за умовами виникнення окремо від перелому нижньої щелепи), а також рана правої вушної раковини - до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний (понад 6, але не більше 21 дня) розлад здоров'я.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та суду пояснив, що вчинив злочини за вищевикладених обставин.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України вважає за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Аналізуючи пояснення обвинуваченого, потерпілого, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованованого йому кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження в судовому засіданні. Так, обвинувачений давав чіткі та послідовні пояснення стосовно обставин вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, вказуючи на спосіб, мотив його вчинення. Надані обвинуваченим та потерпілим пояснення повністю узгоджуються зі встановленими судом фактичними обставинами справи.
За таких обставин суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 122 КК України, умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя, але таке що спричинило тривалий розлад здоров'я.
При обранні виду та міри покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив умисний злочин середньої тяжкості, однак раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, у вчиненому розкаявся.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4, судом не встановлено.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, його негативного ставлення до вчиненого, обставин, які пом'якшують та обтяжують його покарання, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства, а покаранням, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, буде покарання у виді позбавлення волі з випробуванням.
До Вінницького міського суду Вінницької області разом з обвинувальним актом по вказаному провадженню надійшла позовна заява потерпілого ОСОБА_2 щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної злочином. Згідно резолютивної частини вказаної позовної заяви слідує, що останній просить стягнути з ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 35910,70 грн., та моральну шкоду у розмірі 70000 грн.
Відповідно до вимог ч. ч. 4, 5 ст.128 КПК України слідує, що форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленими до позовів, які пред'являються у порядку цивільного судочинства. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК України. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом КПК України не врегульовані до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона, в даному випадку потерпілий, зобов'язаний довести ті обставини, на які він посилається, як на підставу задоволення позову.
Відповідно до п.7 ст. 128 КПК України особа, цивільний позов якої залишено без розгляду у кримінальному провадженні, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до п.6 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» за подання позовів про відшкодування матеріальних збитків, завданих у наслідок вчинення злочину, позивачі звільняються від сплати судового збору. Позивачем подано позов щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди, та позовні вимоги є нерозривними між собою, а тому позивачу необхідно сплатити судовий збір.
Дослідивши матеріали кримінального провадження та матеріали позовної заяви, які надійшли на адресу суду, суд вважає, що цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 в частині стягнення моральної шкоди не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України, а саме: до позовної заяви не додано документів, що підтверджують сплату судового збору, тому суд вважає, що цивільний позов в частині стягнення моральної шкоди слід залишити без розгляду. В частині стягнення матеріальної шкоди, потерпілого ОСОБА_2 до суду подано підтверджуючи документи на лікування та на пошкоджений одяг в сумі 30110,70 грн., тому суд вважає, цивільний позов в частині стягнення матеріальної шкоди підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовну заяву потерпілого ОСОБА_2 слід задовольнити частково на суму 30110,70 грн.
Судові витрати та речові докази по кримінальному провадженню відсутні а тому вказані питання судом не вирішуються.
Керуючись ст. ст. 371, 373, 374 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, та призначити покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки.
Згідно з п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінальну-виконавчу інспекцію.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у вигляді особистого зобов'язання до вступу вироку в законну силу - залишити без змін.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 30110 (тридцять тисяч сто десять) грн. 70 коп. у відшкодування матеріальної шкоди.
Цивільний позов ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди - залишити без розгляду.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: