30.08.2013
Справа №406/5915/13а
Провадження №2а/406/166/13
30 серпня 2013 року Алчевський міський суд Луганської області
у складі : головуючого - судді Лук'янової О.В.
при секретарі Чаргазії К.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Алчевську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м.Алчевську Луганської області про поновлення пропущеного строку, визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання поновлення виплати пенсії,-
Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, мотивуючи позовні вимоги тим, що позивач є громадянином України, який постійно проживає в Ізраїлі. В Україні проживав у м.Алчевську Луганської області і до 31.08.2001 року перебував на пенсійному обліку в Алчевському міському собесі, де отримував пенсію за віком на пільгових умовах. Виплата пенсії йому припинена з 01.03.2002 року у зв'язку з виїздом за кордон на підставі ст.ст.1,80,92 ЗУ «Про пенсійне забезпечення». Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 року №25-рп/2009 вказані норми визнані неконституційними. У зв'язку з чим 08.07.2013 року він звернувся до УПФУ в м.Алчевську з заявою про поновлення виплати пенсії, і листом від 11.07.2013 року йому повідомлено про відсутність правових підстав для поновлення виплати пенсії. Вважав таку бездіяльність відповідача неправомірною, оскільки проживаючи за межами України він має такі ж конституційні права як і інші громадяни України. Строк для звернення до суду він пропустив через похилий він, свій стан здоров'я, тривалий час проживання за межами України, ЗМІ Ізраїлю не висвітлюють зміни в пенсійному законодавстві України і про рішення КСУ від 07.10.2009 року він дізнався випадково. У зв'язку з чим просив суд визнати поважними причини пропуску строку на звернення до адміністративного суду; визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непоновлення виплати пенсії за віком з 07.10.2009 року; зобов'язати відповідача поновити та виплачувати йому пенсію за віком на пільгових умовах та інші пенсійні надбавки у розмірі обрахованому на сьогоднішній день, згідно ст.ст.27.28,42,43,49 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне державне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV, як непрацюючому громадянину, з застосуванням при розрахунку розміру пенсії середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України за 2012 рік по документам, наявним у пенсійній справі з врахуванням додатково наданих документів про страховий стаж після призначення пенсії з 07.10.2009 року; проводити перерахунок та індексування пенсії як непрацюючому пенсіонеру, на загальних підставах, згідно норм пенсійного законодавства; допустити негайне виконання постанови суду у повному обсязі шляхом одноразового стягнення всієї суми боргу, починаючи з 07.10.2009 року по день винесення судового рішення; покласти обов'язок по забезпеченню виконання рішення на начальника УПФУ в м.Алчевську; зобов'язати відповідача надати суду звіт про виконання судового рішення.
Позивач у судове засідання не з'явився, але у позовній заяві /а.с.11/ просив розглянути справу у його відсутність та у відсутність його представника.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надавши суду заперечення на позов, у яких просив розглянути справу у відсутність представника відповідача /а.с.71/.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є громадянином України та з 19.08.2001 року постійно мешкає в Ізраїлі, що підтверджується копіями його закордонного паспорту /а.с.12,63/.
У зв'язку з віддаленістю постійного місця проживання позивача суд вважає поважною причину пропуску ним строку на звернення до адміністративного суду та вважає за необхідне поновити такий строк.
Позивач ОСОБА_1 отримував пенсію за віком з 22.11.1998 року по 31.08.2001 року, що підтверджується копією довідки УПФУ в м.Алчевську /а.с.16/.
04.07.2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача УПФУ в м.Алчевську із заявою про поновлення пенсії з 01.03.2002 року /а.с.19/.
Листом від 11.07.2013 року відповідач УПФУ в м.Алчевську Луганської області, посилаючись на норми ст.ст.49,51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та на неврегульованість цього питання національним законодавством, відмовив позивачу у відновлені виплати пенсії /а.с.45/.
Бездіяльність відповідача УПФУ в м.Алчевську щодо невідновлення позивачу виплати пенсії суд вважає протиправною з огляду на наступне.
У відповідності зі ст.46 Конституції України: громадяни мають право на соціальний захист, що включає, зокрема, право на забезпечення їх у старості. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Згідно зі ст.8 КАС України: суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про пенсійне забезпечення»: громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом, а у відповідності зі ст.10 того ж Закону: пенсійне забезпечення здійснюється органами Пенсійного фонду України.
В судовому засіданні встановлено, що позивач, як громадянин України, набув право на отримання пенсії, яка йому, відповідно до чинного на той час законодавства, виплачувалась з 22.11.1998 року по 31.08.2001 року, після чого виплата пенсії припинена згідно ст.92 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в зв'язку з його виїздом на постійне проживання до Ізраїлю.
У відповідності зі ст.92 Закону України «Про пенсійне забезпечення»: пенсії, призначені в Україні до виїзду на постійне проживання за кордон, виплачуються за 6 місяців наперед перед від'їздом за кордон. За час перебування цих громадян за кордоном виплачуються тільки пенсії, призначені внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання.
Згідно ст.ст.49 ч.1 п.2, 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності 1 січня 2004 року, виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Рішенням Конституційного Суду України від 7 жовтня 2009 року положення пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визнані такими, що не відповідають Конституції України /є неконституційними/, та втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
У мотивувальній частині цього рішення зазначено, що в інших правових актах, крім оспорюваного суб'єктом права на конституційне подання, містяться посилання на статті 49, 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» або вказується, що пенсійне забезпечення деяких категорій громадян, які проживають за межами України, здійснюється лише на підставі міждержавних договорів. Зокрема, такі положення є у статті 3 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, частині третій статті 1, частині другій статті 92 Закону України «Про пенсійне забезпече6ння», частині першій статті 51-1 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Конституційний Суд України вважає, що у зв'язку з визнанням неконституційними пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Верховна Рада України повинна привести положення названих законів у відповідність із цим Рішенням, що найшло відображення у п.3 резолютивної частині рішення Конституційного Суду України.
Аналізуючи викладене, суд приходить до переконання, що позивач має право на відновлення виплати пенсії, оскільки законодавчі акти України щодо обмеження у виплаті пенсії особам, які постійно проживають у державах, з якими Україною не укладено відповідного договору, згідно рішення Конституційного Суду України або втратили чинність, або не відповідають Конституції України.
З наведених підстав суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про зобов'язання відповідача УПФУ у м.Алчевську поновити та виплачувати позивачу ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах та інші пенсійні надбавки у розмірі, обрахованому на сьогоднішній день, згідно ст.ст.27.28,42,43,49 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне державне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV, з застосуванням при розрахунку розміру пенсії середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України за 2012 рік по документам, наявним у пенсійній справі з врахуванням додатково наданих документів про страховий стаж після призначення пенсії, з проведенням перерахунку та індексування пенсії як непрацюючому пенсіонеру на загальних підставах згідно норм пенсійного законодавства, починаючи з 07.10.2009 року.
Викладені у позовній заяві вимоги про допущення постанови до негайного виконання у повному обсязі шляхом одноразового стягнення всієї суми боргу з 07.10.2009 року по день винесення судового рішення; про покладення обов'язку по забезпеченню виконання рішення на начальника УПФУ в м.Алчевську; про зобов'язання відповідача надати суду звіт про виконання судового рішення, не є позовними вимогами, а є питаннями, пов'язаними з виконанням судового рішення.
Суд не знаходить підстав для допущення постанови до негайного виконання відповідно до ст.256 КАС України, а також не вважає за необхідне покладати на посадову особу відповідно до ч.1 ст.257 КАС України обов'язку по забезпеченню виконання судового рішення, та не вважає за необхідне зобов'язувати відповідача - суб'єкта владних повноважень надати суду звіт про виконання судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,5-15,158-163,185-186 КАС України, ст.46 Конституції України, ст.ст.1,10 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.ст.49,51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м.Алчевську Луганської області про поновлення пропущеного строку, визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання поновлення виплати пенсії, - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у м.Алчевську Луганської області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання поновлення виплати пенсії.
Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у м.Алчевську Луганської області щодо невідновлення виплати пенсії ОСОБА_1 з 07.10.2009 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м.Алчевську Луганської області відновити виплату ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах та інші пенсійні надбавки у розмірі обрахованому на сьогоднішній день, згідно ст.ст.27.28,42,43,49 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне державне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV, з застосуванням при розрахунку розміру пенсії середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України за 2012 рік по документам, наявним у пенсійній справі з врахуванням додатково наданих документів про страховий стаж після призначення пенсії, з проведенням перерахунку та індексування пенсії як непрацюючому пенсіонеру на загальних підставах згідно норм пенсійного законодавства, починаючи з 07.10.2009 року.
Постанова в повному обсязі виготовлена 3 вересня 2013 року.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Алчевський міський суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: О.В.Лук'янова