24.09.2013
Справа № 127/13493/13-ц
Провадження № 2/127/4512/13
(З А О Ч Н Е)
24 вересня 2013 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Луценко Л.В.,
при секретарі Чумаченко С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по сплаті аліментів на неповнолітню дитину, -
05.06.2013 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по сплаті аліментів на неповнолітню дитину, мотивуючи свої вимоги тим, що з відповідачем вона зареєструвала шлюб 15.08.1997 року у Вінницькому міському відділі реєстрації актів громадянського стану, актовий запис - №1797. Від даного шлюбу у них є дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом із позивачкою та знаходиться на її утриманні.
Неповнолітня ОСОБА_3 навчається у середній загальноосвітній школі-гімназії №23 у м. Вінниці, відвідує курси математики, а також школу моделей, тому потребує постійної матеріальної допомоги та додаткових витрат.
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 12.09.2012 року з відповідача стягуються аліменти на користь позивачки на утримання дитини в твердій грошовій сумі 400 грн., але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15.06.2012 року до досягнення дитиною повноліття. Однак, відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, що змусило позивачку звернутись до суду з даним позовом, в якому остання просить стягнути з відповідача на її користь на утримання неповнолітньої дочки заборгованість по сплаті аліментів, в тому числі за минулий час, а саме за період з серпня 2011 року по червень 2013 року у розмірі 7 989 грн. та суму неустойки (пені) у розмірі 2 432 грн. 54 коп. за вищевказаний період.
Позивачка ОСОБА_1 до судового засідання не з'явилась, однак від неї надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідно до ч.2 ст.158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявляти клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з'явився із невідомих суду причин, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Оскільки у справі достатньо доказів для встановлення прав та взаємовідносин сторін та враховуючи те, що позивачка не заперечує, відповідно до ст.224 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Так, в судовому засідання достовірно встановлено, що згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3, виданого Вінницьким міським відділом реєстрації актів громадянського стану 15.08.1997 року, між сторонами по справі 15.08.1997 року було зареєстровано шлюб у Вінницькому міському відділі реєстрації актів громадянського стану, актовий запис №1797 (а.с.9).
Від даного шлюбу у сторін є дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4, виданого Вінницьким міським відділом реєстрації актів громадянського стану 15.08.1997 року (а.с.5).
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 12.09.2012 року у цивільній справі №212/8851/2012 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, з відповідача стягуються аліменти на користь позивачки на утримання дитини в твердій грошовій сумі 400 грн., але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15.06.2012 року до досягнення дитиною повноліття (а.с.8).
Однак, відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, так як не сплачує аліменти на утримання неповнолітньої дитини, в результаті чого у останнього станом на 18.03.2013 року утворилась заборгованість по сплаті аліментів на суму 3 645,58 грн., згідно довідки-розрахунку державного виконавця Вишенського В ДВС Вінницького МУЮ (а.с.7).
Так, відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч.2 ст.191 СК України аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.
В обґрунтування своїх вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості зі сплати аліментів за період з серпня 2011 року по червень 2013 року, яка включає в себе заборгованість зі сплати аліментів за минулий час, а саме з серпня 2011 року по червень 2012 року, позивачка посилається на те, що згідно довідки Вінницького міського суду Вінницької області від 02.04.2013 року вих. №06886, відповідно до автоматизованої системи документообігу Д-3, 22.07.2011 року остання зверталась до Ленінського районного суду м. Вінниці з позовною заявою про стягнення аліментів з відповідача. Рішення по вищевказані позовній заяві не було прийнято у зв'язку з поверненням матеріалів даного позову (а.с.6), що свідчить про вживання позивачкою заходів щодо одержання з відповідача аліментів на утримання дитини.
Однак, з даним твердженням погодитись не можливо, так як зі сторони позивачки не надано суду переконливих доказів того, що між нею та відповідачем існував спір щодо утримання неповнолітньої дитини, та позивачкою вживалися заходи щодо одержання аліментів з відповідача, але вона не могла їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. Надана позивачем довідка Вінницького міського суду Вінницької області від 02.04.2013 року вих. №06886 (а.с.6), як доказ на підтвердження вимог позивачки не може бути прийнята судом до уваги, так як є неналежним, тобто таким, що не містить інформацію щодо предмета доказування. Будь-яких інших доказів стосовно даної позовної вимоги суду не було надано.
Окрім того, стягнення аліментів на підставі рішення суду проводиться відповідно до вимог ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч.9 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» спір щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Із наведеного слідує, що за відсутності такого спору про розмір заборгованості, вона стягується державним виконавцем відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження», а не на підставі рішення суду про стягнення такої заборгованості. За рішенням суду заборгованість може бути стягнута тільки у випадку, якщо аліменти відраховуються із заробітної плати на підставі заяви платника аліментів, а не за виконавчим листом.
Як вбачається з матеріалів справи на примусовому виконанні у Вишенському В ДВС Вінницького МУЮ знаходиться виконавчий лист №212/8851/2012, виданий 19.10.2012 року Ленінським районним судом м. Вінниці про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі 400 грн., але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 15.06.2012 року. Станом на 18.03.2013 року заборгованість по виплаті аліментів відповідача становить 3 645,58 грн. Оскільки, по даній справі заборгованість у вищевказаній сумі допущена відповідачем, який сплачував аліменти за рішенням суду і спір по сумі заборгованості у сторін відсутній, така заборгованість не може бути стягнена за іншим рішенням суду, а відтак позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості зі сплати аліментів за період з серпня 2011 року по червень 2013 року, яка включає в себе заборгованість зі сплати аліментів за минулий час, а саме з серпня 2011 року по червень 2012 року слід відмовити, у зв'язку з безпідставністю.
Що стосується позовних вимог в частині стягнення суми неустойки (пені) у розмірі 2 432 грн. 54 коп. за період з серпня 2011 року по червень 2013 року, суд приходить до висновку, що дані вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки пені у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Згідно роз'яснення Пленуму Верховного Суду України у п. 22 Постанови «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3 передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
Сімейним законодавством України передбачено призначення і виплату аліментів проводити щомісячно, тому за правилами ст.196 СК України нарахування пені проводиться не на всю суму заборгованості, а лише на суму несплачених аліментів за той місяць, в якому стягнення аліментів не відбулося.
Така позиція сімейного законодавства узгоджується із положеннями статті 61 Конституції України, згідно якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Таким чином сума заборгованості за аліментами за попередні місяці не додається до суми за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того, скільки днів прострочено до сплати певної суми заборгованості. При цьому пеня нараховується не з моменту визначеного рішенням суду початку проведення стягнень аліментів, про що позивачка надала свій розрахунок пені, зазначивши момент нарахування пені з червня 2012 року по серпень 2013 року (а.с.22), а з часу невиконання боржником рішення суду, тобто заборгованість зі сплати аліментів слід рахувати з часу пред'явлення виконавчого листа до примусового виконання - з 23.10.2012 року і до дня звернення позивачкою з даною позовною заявою до суду, тобто до 05.06.2013 року. Пеня нараховується на всю суму помісячної заборгованості за кожен день прострочення її сплати і її нарахування не обмежується лише тим місяцем, протягом якого не було сплачено повний розмір аліментів.
З огляду на вищевикладене, за період з 23.10.2012 року по 05.06.2013 року сума неустойки (пені), яку відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивачки складає 904,00 грн. та має такий вигляд:
Жовтень 2012 року: несплачена сума аліментів - 400 грн., пеня (1%) - 4 грн., кількість днів - 9, сума неустойки (пені) - 400 : 100 * 9 = 36 грн.
Листопад 2012 року: несплачена сума аліментів - 400 грн., пеня (1%) - 4 грн., кількість днів - 30, сума неустойки (пені) - 400 : 100 * 30 = 120 грн.
Грудень 2012 року: несплачена сума аліментів - 400 грн., пеня (1%) - 4 грн., кількість днів - 31, сума неустойки (пені) - 400 : 100 * 31 = 124 грн.
Січень 2013 року: несплачена сума аліментів - 400 грн., пеня (1%) - 4 грн., кількість днів - 31, сума неустойки (пені) - 400 : 100 * 31 = 124 грн.
Лютий 2013 року: несплачена сума аліментів - 400 грн., пеня (1%) - 4 грн., кількість днів - 28, сума неустойки (пені) - 400 : 100 * 28 = 112 грн.
Березень 2013 року: несплачена сума аліментів - 400 грн., пеня (1%) - 4 грн., кількість днів - 31, сума неустойки (пені) - 400 : 100 * 31 = 124 грн.
Квітень 2013 року: несплачена сума аліментів - 400 грн., пеня (1%) - 4 грн., кількість днів - 30, сума неустойки (пені) - 400 : 100 * 30 = 120 грн.
Травень 2013 року: несплачена сума аліментів - 400 грн., пеня (1%) - 4 грн., кількість днів - 31, сума неустойки (пені) - 400 : 100 * 31 = 124 грн.
Червень 2013 року: несплачена сума аліментів - 400 грн., пеня (1%) - 4 грн., кількість днів - 5, сума неустойки (пені) - 400 : 100 * 5 = 20 грн.
Таким чином, загальна сума неустойки (пені) по заборгованих аліментам складає 904,00 грн., що і слід стягнути з відповідача на користь позивачки. В частині стягнення неустойки (пені) за період з листопада 2011 року по травень 2012 року включно слід відмовити, у зв'язку з безпідставністю позову.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 19,95 грн. в дохід держави, так як у відповідності до ч.3 ст.88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 180, 181, 182, 183, 184, 192, 196 СК України, ст.ст.10, 60, 88, 158, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2, неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 904 (дев'ятсот чотири) грн.
В іншій частині задоволення позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 19 грн. 95 коп. в дохід держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: