Справа № 1211/9449/2012
Провадження № 2/413/185/13
Іменем України
25 червня 2013року м. Красний Луч
Краснолуцький міський суд Луганської області
у складі: головуючого судді Палюх Т.Д.
при секретарі Сафоновій О.В
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Красний Луч цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного вищого навчального закладу ' Краснолуцький гірничо-промисловий коледж' про визнання недійсним наказу, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, моральної шкоди, -
Позивач 27 листопада 2012 року звернулась до суду із позовною заявою, в обґрунтування якої зазначила, що з 1 вересня 2000року працювала у Краснолуцькому гірничому технікумі викладачем суспільних дисциплін.
Відповідно до наказу Міністерства освіти від 2 березня 2007року № 40 Краснолуцький гірничий технікум перейменовано у Державний вищий навчальний заклад «Краснолуцький гірничий технікум», а відповідно до наказу Міністерства освіти від 11 лютого 2009року № 16 Краснолуцький гірничий технікум перейменовано у Державний вищий навчальний заклад «Краснолуцький гірничо-промисловий коледж».
Відповідно до наказу Краснолуцького гірничого технікуму від 29 червня 2004року № 119 позивачці встановлено кваліфікаційну категорію «Спеціаліст вищої категорії» з 1 вересня 2004року, вона є ветераном праці з 2005року, нагороджена нагрудним знаком «За довголітню сумлінну працю», у 2010року нагороджена Почесною грамотою.
Наказом відповідача № 130-к від 12 листопада 2012 року вона звільнена з роботи за п.3 ст.41 КЗпП України за вчинення аморального проступку за згодою профспілкового комітету, протокол від 12 листопада 2012року № 9, за те, що вона «постійно, без поважних на те причин, залишала аудиторію під час занять, матеріал лекцій по предметам або сама читала з книги, або студенти самостійно конспектували з підручників. Не давши відповідний рівень знань, викладач під час підсумкових занять ставила перед студентами питання складного рівня, внаслідок чого вказала студентам на необхідність виплатити їй грошову винагороду з метою одержання позитивної оцінки. В результаті студенти групи 1ПЕ-12 були вимушені сплатити за високий бал підсумкової атестації за жовтень місяць грошові кошти викладачу ОСОБА_1».
Підставою для її звільнення є заява батьків студентки групи 1 ПЕ-12 - ОСОБА_2
Позивач вважає наказ про її звільнення незаконним з тих підстав, що на її думку, відповідачем не додержано вимог частини третьої статті 40 КЗпП України про недопущення звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності, оскільки вона 12 листопада 2012року відвідала лікаря-терапевта, який поставив їй діагноз ГРВІ( гостра респіраторна вірусна інфекція), а з 13 листопада по 20 листопада 2012року вона знаходилась на лікарняному з тим самим діагнозом( листок непрацездатності серія АВР № 448438); порушено правила статті 43 КЗпП України щодо отримання попередньої згоди на звільнення виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, в тій частині, що подання адміністрації про звільнення розглядається профспілковим комітетом у присутності працівника, на якого воно внесено, а позивач на засіданні профкому Державний вищий навчальний заклад «Краснолуцький гірничо-промисловий коледж» 12.11.2012року не була присутня, письмової згоди на вирішення даного питання у її відсутність не надавала; зазначені у наказі № 130-к про її звільнення обставини є бездоказовими, вона у жовтні відволікалась на участь у виборчій кампанії( була заступником голови дільничної виборчої комісії), вважає, що вона звільнена відповідачем з надуманих підстав, задля отримання для іншої людини вакантної посади у ДВНЗ «Краснолуцький гірничо-промисловий коледж»; був порушений порядок проведення службової перевірки за фактами, викладеними у заяві ОСОБА_2 - матері студентки групи 1-ПЕ-12 ОСОБА_3, матеріали якої стали підставою для її звільнення, оскільки вона не була ознайомлена з актом службового розслідування, як того вимагає Порядок проведення службового розслідування, затверджений Постановою КМУ від 13 червня 2000року № 950.
Тому просила поновити її на попереднє місце роботи та стягнути з відповідача на її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу з дня звільнення по день поновлення її на роботі із розрахунку її середньоденного заробітку 118,83грн. та у відшкодування спричиненої їй моральної шкоди 30 000 грн.
В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позов та уточнили суму позовних вимог щодо середнього заробітку: просять стягнути з відповідача
17 586,84 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 12.11.2012 р. по день ухвалення рішення.
Позивач суду пояснила, що вона особисто попросила лікаря надати їй лікарняний з 13 листопада,оскільки 12 листопада в неї не було викладацьких часів, в колективі вона поводилася незалежно, тому й стала для адміністрації в особі директора ОСОБА_4 «незручною» особою. Вважає, що подати вищевказану заяву матір студентки ОСОБА_3 ОСОБА_2 спонукало бажання її дочки ОСОБА_3, яка у групі була лідером, мати оцінки по дисциплінам позивача «Історія України» та «Всемирна історія» « 12» балів, а вона поставила їй « 8» та « 9». Студентам групи 1ПЕ-12 не було сенсу платити їй за високий бал підсумкової атестації за жовтень місяць грошові кошти, оскільки за перший семестр стипендія виплачується усім студентам. Гроші, які вона рахувала під час занять - це могли бути гроші, які студенти здавали на залікові книжки та перепустки, або гроші за роботу на виборах, або її власна зарплата.
Представник відповідача ОСОБА_5 позов не визнав та суду пояснив, що позивачку звільнено за вчинення аморального проступку із дотриманням норм діючого законодавства. Позивач звільнена від роботи за станом здоров»я з 13 листопада 2012року, а 12 листопада вона приходила до ДВНЗ «Краснолуцький гірничо - промисловий коледж», де їй запропонували ознайомитися з наказом про звільнення, але вона відмовилась, після чого звернулась до лікаря. Згідно із наказом
№ 130 від 12.11 2012року підставою для звільнення позивача послужили результати службової перевірки фактів, які були викладені у заяві батьків студентки групи 1 ПЕ-12 від 05.11.2012року, в якій повідомлялось про вимагання та отримання грошей з неповнолітніх дітей та грубих порушеннях учбового процесу. Вимагання полягало в тому, що позивач поставила дітей перед вибором: або вони сплачують гроші, або просто не отримують оцінки необхідного рівня для отримання стипендії. В ході службової перевірки ці факти підтвердились,більш того, було встановлено, що ці вчинки позивача мали місце протягом тривалого часу й гроші нею вимагалися з усіх студентів усіх груп та курсів бюджетної форми навчання, викладачем яких була позивач, таким чином своїми діями формувала у студентів хибну моральну настанову. На засідання профспілкового комітету 12.11.2012року позивач запрошувалась особисто, але вона відмовилась бути присутньою на засіданні.
Третя особа ОСОБА_4 дав суду аналогічні пояснення.
Вислухавши сторони, свідків, третю особу, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Свідок ОСОБА_2 суду пояснила, що її дочка ОСОБА_3 навчається на першому курсі ДВНЗ «Краснолуцький гірничо-промисловий коледж» на факультеті екології в групі 1ПЕ-12, де дисципліни «Історія» та «Всесвітня історія» вела викладач ОСОБА_1 - позивач у справі. Дочка ОСОБА_6 їй сказала, що для отримання позитивних оцінок за цими предметами знання предмету не має значення, необхідно заплатити ОСОБА_1 140 грн., по 70 грн. за кожну оцінку, тому вона дала дочці 140грн., які остання 31.10.2012року заплатила ОСОБА_1 за оцінки. 02.11 2012року вона зустрілась із ОСОБА_1, щоб з»ясувати питання отримання знань дитиною, під час розмови ОСОБА_1 намагалася повернути їй гроші, але вона їх не узяла, при цьому ОСОБА_1 запевнила її, що їхня розмова не торкнеться дитини. Але коли ОСОБА_3 прийшла з занять, то розповіла, що ОСОБА_1 перед іншими студентами групи стала вказувати їй, що з її провини вийшла інформація стосовно оплати за оцінку, оскільки необхідною умовою цієї оплати було те, щоб батьки студентів про це не знали, тому діти намагалися заплатити ОСОБА_1 зі своєї стипендії. Вона написала заяву, у якій виклала ці факти.
Неповнолітній свідок ОСОБА_3 підтвердила ці факти, пояснила суду, що за оцінки
підсумкової атестації за жовтень місяць ОСОБА_1 заплатили всі 13 студентів її групи, не платила одна студентка, яка хворіла.
Свідки - батьки студентів групи 1-ПЕ-12 ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_9 ОСОБА_10 суду пояснили, що дійсно приблизно у жовтні - на початок листопада 2012року від своїх дітей дізнались, що викладач ОСОБА_1 брала від них гроші в сумі 70 грн. за оцінку, яка б забезпечувала отримання в подальшому стипендії. Неповнолітні свідки ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13,ОСОБА_14 підтвердили суду, що дійсно платили ОСОБА_1 гроші в сумі 70 грн. за кожну оцінку, оскільки дізнались від старшокурсників, що цьому викладачеві вчити урок даремно, оскільки без отримання грошей вона не поставить оцінку, яка у подальшому забезпечувала б нарахування їм стипендії.
Свідки ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 - працівники Краснолуцького гірничо - промислового коледжу підтвердили суду, що вони дійсно перебували у складі робочої групи по проведенню службової перевірки фактів, які були викладені у заяві матері студентки групи 1 ПЕ-12 ОСОБА_3 - ОСОБА_2 від 05.11.2012 року, ці факти підтвердились, Свідок ОСОБА_15 пояснив, що під час бесіді з ОСОБА_1 в його кабінеті у присутності ОСОБА_16 позивач підтвердила, що отримала від студентки ОСОБА_3 140грн. за оцінки, а під час зустрічі з її матір»ю намагалася їх повернути, студенти 1 ПЕ-12 під час їх опитування за одними й тими ж питаннями стосовно викладача ОСОБА_1, у пояснювальних записках відповіли однаково.
Свідок ОСОБА_18 суду пояснила, що вона є головою проспілкового комітету ДВНЗ «Краснолуцький гірничо - промисловий коледж», подання адміністрації на звільнення позивачки розглядалось на засіданні комітету під її головуванням 12.11.2012року з 11 до 12 години, вона в усній формі особисто запрошувала позивачку, яка зранку того дня у період часу з 8.00 до 10.00годин була в коледжі, на це засідання, навіть умовляла її, оскільки вони знаходяться у дружніх стосунках, але остання не прийшла. Письмове повідомлення під розписку про запрошення на засідання профкому позивачці не вручалося.
Свідки ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 суду пояснили, що вони є членами профкому і були присутні на засіданні з приводу надання згоди на звільнення позивачки, на якому позивачка не буда присутня, про явку на засідання працівників її попереджала ОСОБА_18, профком одностайно проголосував за звільнення позивачки.
Свідки ОСОБА_23 та ОСОБА_24- колишня та нинішня працівники бібліотеки Краснолуцького гірничо - промислового коледжу суду пояснили, що їм невідомі факти отримання позивачкою грошей від студентів за оцінки.
Свідок ОСОБА_25 суду пояснив, що 31 10.2012року він прийшов до Краснолуцького гірничо - промислового коледжу, який вже закінчив, та зайшов до аудиторії викладача ОСОБА_1, яка була в нього класним керівником, із аудиторії виходили студенти - екологи. Під час його перебування в аудиторію зайшла незнайома йому студентка на ім»я ОСОБА_24, її прізвища він не знає, яка поцікавилася своїми оцінками, і він бачив у журналі на столі, що позитивні оцінки цій дівчині вже були виставлені.
Відповідно до п.3 ст.41 КЗПП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи.
Судом встановлений факт вчинення викладачем ОСОБА_1 аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи, а саме: отримання від студентів групи 1ПЕ-12 грошової винагороди за високий бал підсумкової атестації за жовтень місяць 2012року, що підтверджено в судовому засіданні свідками - як студентами та їх батьками, так і працівниками коледжу. Суд враховує, що свідки ОСОБА_23 та ОСОБА_24, як працівники бібліотеки, не мали відношення до учбового процесу, тому могли бути не обізнаними в цьому питанні. Свідок ОСОБА_25, який був допитаний в ході судового розгляду за клопотанням позивача, яка стверджувала, що цьому свідку відомі важливі обставини у справі, будь - яких фактів відносно досліджуваних обставин суду не надав.
Із пояснювальних записок студентів групи 1 ПЕ-12 вбачається, що позивач учбовий матеріал не пояснює, а заставляє їх самостійно конспектувати з підручника, залишає аудиторію під час занять, підраховує грошові купюри під час занять, із бесід з іншими студентами вони дізнавались суму оплати за оцінку( а.с.34-39).
Згідно постанови про закриття кримінального провадження від 27 березня 2013року слідчого СВ Краснолуцького МВ ГУМВСУ ОСОБА_26 під час досудового розслідування встановлено факт отримання позивачем від студентки ОСОБА_3 грошових коштів в сумі 140грн. за виставлення позитивних підсумкових оцінок за атестацію з історії України та всесвітньої історії.
У відповідності із ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстави, передбаченої п.3 ст. 41 КЗпП, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. Відповідне подання має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд без присутності працівника допускається за його письмовою заявою, а також у разі його повторної неявки на засідання без поважних причин.
Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір не пізніш як через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації.
Судом встановлено, що звільнення позивачки проведено у відповідності із вимогою ст.43 КЗпП України, оскільки погоджено із профспілковим комітетом на засіданні 12.11.2012 року. Згідно протоколу № 9 засідання профкому КГПК від 12.11.2012р. із п»яти членів профкому на засіданні були присутні всі, які одностайно проголосували за це рішення.( а.с. 46).
Твердження позивачки, що відповідач не дотримався вимог ст. 43 КЗпП України щодо її обов'язкової присутності на засіданні цехового профкому, суд вважає безпідставними, оскільки в судовому засіданні встановлено, що вона 12.11.2012року знаходилась у приміщенні «Краснолуцького гірничо - промислового коледжу та запрошувалась на засідання профкому, але не виявила бажання прийти на засідання, тому питання було розглянуто за її відсутності.
Суд вважає безпідставним твердження представника позивача о необхідності застосування аналогії закону, а саме: що відносно позивача діє Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування затвердженого Постановою КМУ від 13 червня 2000року № 950( назва із змінами, внесеними згідно з постановою КМУ від 08.12.2009року), оскільки позивач не була державним службовцем і підстави для застосування аналогії закону відсутні.
Відповідно до листка непрацездатності позивач звільнена від роботи за станом здоров»я з 13 листопада 2012року( а.с.14), тому ствердження позивача про те, що вона була звільнення у період тимчасової непрацездатності, не відповідає дійсності.
Оскільки відповідач діяв правомірно відносно позивачки, підстави для стягнення моральної шкоди відсутні.
Керуючись ст. ст. 10,11,209,212-215,218 ЦПК України, ст. ст. 41,43, 237-1 КЗпП України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державного вищого навчального закладу ' Краснолуцький гірничо-промисловий коледж' про визнання недійсним наказу, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в сумі 229 грн.40коп.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області шляхом подачи апеляційної скарги у 10-денний строк з дня його проголошення, через Краснолуцький міський суд.
Суддя: Т.Д. Палюх