вул. Фрунзе, 35, смт. Макарів, Київська обл., 08000, т. (04578) 5-12-39
"19" серпня 2013 р. Справа № 370/284/13- ц
Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Тандира О.В., при секретарі Приходько О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт. Макарів Київської області цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Колонщинської сільської ради Макарівського району Київської області про визнання недійсним рішення сільської ради, свідоцтва про право власності на майно, договору купівлі-продажу майна, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Колонщинської сільської ради Макарівського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно, -
ОСОБА_1, (далі - позивач) в особі представника ОСОБА_5, звернувся до Макарівського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, (далі - відповідачі) Колонщинської сільської ради Макарівського району Київської області (далі - Колонщинська сільська рада), в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення Колонщинської сільської ради від 21.03.2006 р,. №221-23-ІУ, в частині передачі у власність ОСОБА_3, земельної ділянки площею 0,18 га, що в АДРЕСА_1; визнати недійсним державний акт серії ЯЕ № 814030 на земельну ділянку площею 0,18 га що в АДРЕСА_1 (кадастровий номер 3222782600:05:037:0108) на ім'я ОСОБА_3; визнати незаконним та скасувати рішення виконкому Колонщинської сільської ради №46 від 20.07.2004 року про оформлення права власності на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами АДРЕСА_2 (далі - спірний будинок) за ОСОБА_4; визнати недійним свідоцтво про право власності на спірний житловий будинок, видане на ім'я ОСОБА_4; визнати недійсним договір купівлі-продажу спірного житлового будинку від 24.12.2005 року між ОСОБА_4, і ОСОБА_3; визнати за ОСОБА_1, як за правонаступником померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6, право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на спірний будинок та земельну ділянку площею 0,180 га, на якій він розташований. Також просив витребувати у ОСОБА_3, належний йому на праві приватної власності житловий будинок на користь ОСОБА_1
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_8, після чого відкрилася спадщина на спадкове майно, а саме, садовий будинок АДРЕСА_3 та земельну ділянку площею 0,180 га, яка розташована там же, а також на квартиру АДРЕСА_4.
Єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_8, був її син ОСОБА_7, який за заповітом прийняв спадкову квартиру, та оформив право власності на неї у встановленому законом порядку. Решта спадкового майна, а саме, згаданий вище житловий будинок та земельна ділянка залишалась не заповіданою, а відтак спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. В даному випадку також її сином ОСОБА_7
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, а за життя, вступивши фактично в управління вказаною спадщиною не оформив за собою право власності на неї.
Після смерті ОСОБА_7, відкрилась спадщина, єдиними спадкоємцями після його смерті був його батько ОСОБА_6, який спадщину після смерті сина прийняв, проте за життя свідоцтва про право власності на спадкове майно не отримував, а помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Спадкоємцем покійного ОСОБА_6, є позивач ОСОБА_1, який прийняв спадщину після його смерті, отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 15.10.2007 року.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 17.08.2011 року було затверджено мирову угоду, за якою ОСОБА_1, визнав факт перебування ОСОБА_2, на утримані померлого ОСОБА_7, з серпня 2001 року по 26 липня 2003 року, право власності за ним у порядку спадкування за законом на 2/5 частини квартири АДРЕСА_5, 34% статутного фонду ТОВ «Корса» з 85% належних ОСОБА_7, після смерті його матері ОСОБА_8, а ОСОБА_2, та ОСОБА_9, в свою чергу, визнали право власності на спадкове майно за ОСОБА_1, яке складається з 3/5 вищевказаної квартири, 51% статутного фонду ТОВ «Корса», автомобіль ВАЗ- 2106, д.н. НОМЕР_2, автомобіль Пежо-405, д.н. НОМЕР_1.
Щодо решти вищевказаного спадкового майна, а саме: садового будинку та земельної ділянки, яке фактично належало ОСОБА_7, на день його смерті спір між сторонами не вирішено.
Проте, за час спору між вказаними вище особами, рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 15.03.2004 року встановлено факт, що має юридичне значення, а саме вставлено, що відповідачка ОСОБА_4, побудувала виключно за своєю майновою та організаційною участю вищевказаний будинок.
На підставі вищевказаного рішення суду рішенням виконкому Колонщинської сільської ради №46 від 20.07.2004 року оформлено право власності на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами АДРЕСА_2 за відповідачкою ОСОБА_4, із видачею їй свідоцтва про право власності на нерухоме майно.
Між ОСОБА_4, та ОСОБА_3, 24.12.2005 року було укладено між собою договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_2, що розташований на території Колонщинської сільської ради Макарівського району Київської області.
Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 08.04.2010 року вищевказане рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 15.03.2004 року скасовано. Заяву ОСОБА_4, про встановлення факту, що має юридичне значення залишено без розгляду.
Слідує, що вищевказане рішення виконкому Колонщинської сільської ради та свідоцтво про право власності на нерухоме майно, з урахуванням скасування судового акту, який слугував підставою для оформлення права власності за відповідачкою ОСОБА_4, є недійсними, і як наслідок правочини - договір купівлі-продажу, укладений між відповідачами ОСОБА_4, та ОСОБА_3, є також недійсним.
Зважаючи на викладене, вказаний житловий будинок має бути витребуваний з чужого незаконного володіння згідно ст.ст. 387, 388 ЦК України на користь позивача.
Разом з тим, 21.03.2006 року Колонщинською сільською радою прийнято рішення №221-23-IV про передачу у власність відповідачу ОСОБА_3, земельної ділянки під обслуговування вищевказаного будинку.
Вказане рішення Колонщинської сільської ради прийнято на підставі рішення Макарівського районного суду від 13.12.2005 року, яким визнано відумерлою спадщину після померлої ОСОБА_8, яке ухвалою апеляційного суду Київської області від 13.10.2009 року скасовано. В склад спадкового майна після смерті ОСОБА_8, зокрема, входила земельна ділянка, яку Колищинська рада передала у власність відповідачу ОСОБА_3, а відтак вказане рішення Колонщинської сільської ради в частині передачі у власність відповідачу ОСОБА_3, земельної ділянки, площею 0,18 га, що по АДРЕСА_3 є незаконним і підлягає скасуванню як і державний акт на земельну ділянку серії ЯЕ № 814030, виданий на підставі цього рішення.
В судове засідання представник позивача не з'явився, подав суду письмове клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Від ОСОБА_2, до суду подана зустрічна позовна заява до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Колонщинської сільської ради, в якому останній просив визнати за ним як за утриманцем померлого ОСОБА_7 право власності в порядку спадкування за законом на ? частину садового будинку № 3 з надвірними будівлями і спорудами в садовому товаристві «Мрія», що на території Колонщинської сільської ради Макарівського району Київської області та на ? частину земельної ділянки, на якій він розташований, а також витребувати вказане майно з чужого незаконного володіння ОСОБА_3
В обґрунтування зустрічного позову ОСОБА_2, вказав, що ухвалою від 17.08.2011 року Деснянський районний суд м. Києва затвердив мирову угоду між сторонами у даній справі, за якою ОСОБА_1, визнав факт перебування його - ОСОБА_2, на утриманні померлого ОСОБА_7, з серпня 2001 року по 26 липня 2003 року та визнав право власності за ОСОБА_2, в порядку спадкування за законом на 2/5 частинини квартири АДРЕСА_6, 34% статутного фонду ТОВ «Корса» з 85% належних ОСОБА_7, після смерті його матері ОСОБА_8 В свою чергу за ОСОБА_10, було визнано право власності на 3/5 частин вищевказаної квартири; 51% статутного фонду ТОВ «Корса»; автомобіль ВАЗ-2106, н.з. НОМЕР_2; автомобіль Пежо-405, н.з. НОМЕР_1.
Враховуючи умови укладення вказаної угоди, а також ту обставину, що ОСОБА_2, як утриманець померлого ОСОБА_7, має право також на частину спадщини за законом на підставі ст. 531 ЦК УРСР (в ред.1963 р.), який діяв на момент відкриття спадщини (спірних правовідносин), крім їх з ОСОБА_1, спадкоємців немає, то їх частки у спадковому майні рівні, оскільки згідно ст.531 ЦК УРСР утриманці при наявності інших спадкоємців спадкують нарівні із спадкоємцями тієї черги, яка закликається до спадкування.
В судове засідання ОСОБА_2, не з'явився, представника не направив, письмово вимоги за своїм зустрічним позовом підтримав, просив його задовольнити із вказаних у ньому підстав.
Представник Колонщинської сільської ради Макарівського району Київської області в судове засідання представника не направила, письмово повідомила суд про можливість розгляду справи за відсутності їх представника.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступне.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 15.03.2004 року встановлено факт, що має юридичне значення, а саме вставлено, що відповідачка ОСОБА_4, побудувала виключно за своєю майновою та організаційною участю вищевказаний будинок.
На підставі вищевказаного рішення суду рішенням виконкому Колонщинської сільської ради №46 від 20.07.2004 року оформлено право власності на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами АДРЕСА_2 за відповідачкою ОСОБА_4, із видачею їй свідоцтва про право власності на нерухоме майно.
Між ОСОБА_4, та ОСОБА_3, 24.12.2005 року було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_2, що розташований на території Колонщинської сільської ради Макарівського району Київської області.
21.03.2006 року Колонщинською сільською радою прийнято рішення №221-23-IV про передачу у власність відповідачу ОСОБА_3, земельної ділянки під обслуговування вищевказаного будинку, на підставі чого останньому видано державний акт на вказану земельну ділянку серії ЯЕ № 814030.
Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 08.04.2010 року вищевказане рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 15.03.2004 року скасовано. Заяву ОСОБА_4, про встановлення факту, що має юридичне значення залишено без розгляду.
Також судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, є спадкоємцем за заповітом ОСОБА_11, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про смерть НОМЕР_3, видане 13.07.2006 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Чортківського районного управління юстиції Тернопільської області, актовий запис №178), та як вбачається із свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 15.10.2007 року, виданого Чортківською районною державною нотаріальною конторою, зареєстрованого в реєстрі за №2000 (спадкова справа №959 за 2006 рік) ОСОБА_1, спадщину після смерті ОСОБА_6, прийняв та успадкував житловий будинок по АДРЕСА_7.
В свою чергу померлий ОСОБА_6, за життя був спадкоємцем за законом після смерті сина - ОСОБА_12 (свідоцтво про смерть НОМЕР_4, видане 02.09.2003 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №568).
Як вбачається із матеріалів спадкової справи №1200/2003 до майна ОСОБА_12, заведеної 15-тою Київської державною нотаріальною конторою, батько померлого - ОСОБА_11 прийняв спадщину, звернувшись до нотаріальної контори із відповідною заявою. Крім того Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 13.10.2003 року у справі № 2-5378 встановлено, що на утриманні ОСОБА_12, з 17.03.1992 року перебував неповнолітній ОСОБА_13 Від імені ОСОБА_13, ОСОБА_14, як його законний представник спадщину також прийняла після смерті ОСОБА_12, подавши нотаріусу відповідну заяву. Будь-які свідоцтва про право на спадщину у матеріалах вказаної спадкової справи відсутні.
Як вбачається із наданої позивачем ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 17.08.2011 року було затверджено мирову угоду, за якою ОСОБА_1, визнав факт перебування ОСОБА_2, на утримані померлого ОСОБА_7, з серпня 2001 року по 26 липня 2003 року, право власності за ним у порядку спадкування за законом на 2/5 частини квартири АДРЕСА_5, 34% статутного фонду ТОВ «Корса» з 85% належних ОСОБА_7, після смерті його матері ОСОБА_8, а ОСОБА_2, та ОСОБА_9, в свою чергу, визнали право власності на спадкове майно за ОСОБА_1, яке складається з 3/5 вищевказаної квартири, 51% статутного фонду ТОВ «Корса», автомобіль ВАЗ- 2106, д.н. НОМЕР_2, автомобіль Пежо-405, д.н. НОМЕР_1.
Крім того судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла гр. ОСОБА_8, що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть НОМЕР_5, видане 30.10.2000 року Відділом реєстрації смерті в місті Києві, актовий запис №13862.
ОСОБА_8, на праві власності на підставі державного акту серії ІІІ-КВ № 003676 від 29.08.2000 року належала земельна ділянка площею 0,18 га для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд у с. Миколаївка Макарівського району Київської області.
Посилання позивача на те, що ОСОБА_8, належав садовий будинок АДРЕСА_3 матеріалами справи не підтверджується, оскільки свідоцтво про право власності на вказаний будинок на ім'я ОСОБА_8, видане виконавчим комітетом Колонщинської сільської ради 01.12.2000 року вже після смерті ОСОБА_8, а відповідно до ст.ст. 9, 10 ЦК Української РСР (який був чинним на час видачі вказаного свідоцтва) правоздатність громадянина припиняється у момент його смерті. Будь яких інших доказів належності померлій ОСОБА_8, вказаного садового будинку позивачем не надано.
Вирішуючи вимоги як за первісним позовом, так і за зустрічним, суд керується наступним.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Як передбачено ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Підставою як первісного позову ОСОБА_1, так і зустрічного позову ОСОБА_2, є порушення їх прав як спадкоємців майна ОСОБА_8
Як передбачено ст.ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, суд встановлює на підставі доказів - пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів (стаття 57 ЦПК України).
Так матеріалами справи не підтверджується той факт, що ОСОБА_12, є спадкоємцем майна померлої ОСОБА_8
Згідно відповіді Сьомої Київської державної нотаріальної контори, спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 не заводилась. Доказів вступу ОСОБА_12, в управління спадковим майном, як того вимагав чинний на той час ЦК УРСР, позивачем не надано. Також не є належним доказом прийняття спадщини ОСОБА_12, після смерті ОСОБА_8, і надана позивачем ухвала апеляційного суду Київської області від 13.10.2009 року, оскільки вона належним чином не завірена, та на ній відсутні будь-які відмітки про набрання нею чинності. Більше того, у згаданій ухвалі йдеться про спадкоємця ОСОБА_8, ОСОБА_7, в той час, як ОСОБА_11, є спадкоємцем майна померлого ОСОБА_12 З аналогічних підстав не є доказом факту прийняття спадщини ОСОБА_12, після смерті ОСОБА_8, і ухвала Деснянського районного суду м. Києва від 17.08.2011 року. Також не підтверджується матеріалами справи посилання позивача і на те, ОСОБА_12, успадкував за заповітом та належним чином оформив квартиру АДРЕСА_4 після смерті ОСОБА_8
Таким чином позивачем у порушення ст.ст. 10, 60 ЦПК України не доведено обставини, на які він посилався як на підставу позову, зокрема обставин щодо належності спірного майна до спадкової маси після смерті ОСОБА_8, належності до кола її спадкоємців ОСОБА_12, факту прийняття ним спадщини, у встановленому процесуальним законом порядку позивач не клопотав про їх витребування, а тому суд не вбачає порушення спадкових прав ОСОБА_1, наслідком чого є відмова у задоволенні всіх його вимог, які напряму залежать від цього.
З аналогічних підстав слід відмовити і у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2
Відповідно до ст. 88 ЦПК України у разі відмови у задоволенні позову судові витрати стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 15, 60, 79, 88, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд, -
У задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Колонщинської сільської ради Макарівського району Київської області про визнання недійсним рішення сільської ради, свідоцтва про право власності на майно, договору купівлі-продажу майна, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку, та зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Колонщинської сільської ради Макарівського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через суд, що його ухвалив протягом десяти днів з моменту його проголошення, а особами, що не були присутні у судовому засіданні при його проголошенні - з моменту отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 223 ЦПК України.
Головуючий О.В.Тандир