Справа № 1211/4199/2012
Провадження № 2/413/44/13
Іменем України
25 червня 2013року м. Красний Луч
Краснолуцький міський суд Луганської області
в складі: головуючого - судді Палюх Т. Д.,
при секретарі Сафоновій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Красному Лучі
справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариста комерційного банку 'ПриватБанк' про визнання дій протиправними, визнання кредитного договору недійсним та стягнення збитків і моральної шкоди, -
Позивач звернувся до суду із позовом, в обгрунтування якого зазначив, що йому, як суб'єкту підприємницької діяльності, для закупівлі обладнання перебудови гаражів у червні 2007 року були потрібні грошові кошти, в зв'язку з чим він звернувся до ЗАТ КБ «Приватбанк» з проханням надати кредит у сумі 30000,00 доларів США, під 18,00% річних, строком на 5 років. В банку йому пообіцяли надати кредит, але на 3 роки з 18,00% ставкою, а потім через два-три місяця після укладення даного договору здійснити реструктуризацію залишкової суми кредиту ще на 2 роки. Оскільки загальна сума щомісячного платежу при трирічному строку договору складали більш ніж основну частину його чистого щомісячного доходу, ці умови не зовсім його задовольняли, але реструктуризація залишкової суми кредиту, після двох місяців щомісячної оплати ще на 2 роки зменшила б загальну сума щомісячного платежу, тому він і погодився на підписання кредитного договору.
22 червня 2007р. між позивачем ЗАТ КБ «Приватбанк»(згідно державної реєстрації за №12241050038006727 від 17.07.2009р.перереєстровано у ПАТ КБ «Приватбанк») був укладений кредитний договір № 4EKL від 22.06.2007р.про наступне: відповідач(кредитор) зобов'язався надати позивачу грошові кошти в сумі 30 000,00 (тридцять тисяч) доларів США, а позивач( позичальник) зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит в сумі 30 000,00 (тридцять тисяч) доларів США, сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 18,00 (вісімнадцять) % річних, а також інші платежі в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором, щомісячно 20 числа кожного місяця, починаючи з наступного після укладання цього договору, здійснювати погашення кредиту та сплачувати нараховані відсотки платежами в сумі не менше 1088,00доларів США,останню сплату здійснити не пізніше 21.06.2010 року.
Діючи у суворій відповідності до умов укладеного договору,позивач з наступного місяця позивач почав здійснювати погашення кредиту та сплачувати нараховані відсотки платежами:в сумі не менш 1088,00 доларів США, що підтверджується відповідними квитанціями та інформацією про рух грошових коштів.
Але з незрозумілих йому причин відповідач збільшив розмір щомісячних платежів, пояснивши, що це сталося з приводу того, що позивачем не було здійснене своєчасне погашення кредиту. Він повторно звернувся до керівництва Краснолуцького відділення Приватбанку з проханням перевірити правильність складання графіку погашення кредиту згідно 18,00% річних та реструктурувати залишкову суму кредиту ще на 2 роки, як попередньо й було обіцяно, але замість реструктуризації заборгованості додатково на 2 роки йому запропонували узяти ще кредит в національній валюті для погашення заборгованості по доларовому кредиту, заповнити та підписати бланк заяви на отримання кредиту в сумі 15 000,00 (п'ятнадцять тисяч) гривень.
Він юридично не обізнана людина, не повною мірою володіє українською та російською мовами, тому, довіряючи співробітникам банку, він заповнив 31.03.2008р. бланк заяви для подальшого укладання кредитного договору. Але при повторному відвідуванні банку йому надали лише пластикову картку, пояснивши, що надалі ніяких договорів підписувати не треба, а гроші які знаходяться на цій картці, він може зняти, обміняти на долари США та погасити заборгованість по кредитному договору №4EKL від 22.06.2007р. Повернути гроші на картку він може у будь - який зручний для нього час після погашення доларового кредиту. Кредитний договір б/н від 31.03.2008р. з банком він не укладав та не підписував, про умови річних відсотків, здійснення щомісячних або разових платежів, інших умов кредитного договору №б/н від 31.03.2008року йому не відомо.
Із змісту наданого банку розрахунку заборгованості за договором №б/н від 31.03.2008р. станом на 09.11.2011р. він дізнався, що заборгованість за кредитом складає 11 860,15грн., що грошові кошти на пластиковій картці, у розмірі 15 000,00грн., були йому надані під 26% річних, що не відповідає вказаним у його заяві 2% щомісячно, і загальна сума щомісячного платежу (тіло кредиту + проценти за користування кредитом) складали більш ніж основну частину його щомісячного доходу; на утриманні в нього є двоє неповнолітніх дітей та дружина; банком, за одне й теж саме порушення зобов'язання, нараховувалася подвійна відповідальність одного виду, тоді як згідно ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення; ніякої домовленості з відповідачем про нарахування фінансових, штрафних та інших санкцій та платежів не було.
Відповідно до умов кредитного договору №4 EKL від 22.06.2007р.позивач повинен був отримати грошові кошти в розмірі 30000,00 доларів США, що складало 151 500,00грн. (курс 5,05), а сплатити - 39 171,35 доларів США, що складало 197 815,32грн. + додаткові 15 000,00грн. =212 815,32грн., а ним було сплачено на 22.06.2010року 269 097,32грн.
Згідно заяви б/н від 31.03.2008р. надаються кредитні грошові кошти у розмірі 15000,00грн. строком на 2 роки, тобто до 31.03.2010 року під 2% щомісячних з кінцевим строком повернення 31.03.2010р. за умови збільшення або зменшення кредитного ліміту, а відповідно до розрахунку заборгованості за договором №б/н від 31.03.2008р. станом на 09.11.2011р. позивачеві з 01.06.2008р. нараховувалася 26% річна ставка, тобто 2,17% щомісячних, таким чином відповідач з самого початку ввів його в оману та кабалу і продовжує недобросовісно сприяти фінансової залежності позивача від штучно виниклої заборгованості перед ним.
Позивач надав суду наступний розрахунок:
Згідно витягу з рахунку клієнта ОСОБА_1 про рух грошових коштів з 01.04.2008р. по 31.12.2010р, 15000,00грн. були надані 06.05.2008р., а з 25.03.2009 року кредитний ліміт було знижено з 15000,00грн. до 11000,00грн.,
Так, позивач повинен сплатити з 01.06.2008р по 25.03.2009р. - (9 місяців)
15000,00грн. : 100% = 150,00грн. - (1% від суми)
150,00грн. х 2,17% х 9 мес. = 2929,50грн. - (загальна сума процентів)
50,00грн. - (сума щомісячної комісії за обслуговування)
50,00грн. х 10 мес. = 500,00грн. - (загальна сума комісії)
15000,00грн. + 2929,50грн. + 500,00грн. = 18429,50грн. - (загальна сума повернення кредитного ліміту 15000,00грн.)
Згідно витягу з рахунку клієнта ОСОБА_1 про рух грошових коштів з 01.04.2008р по 31.12.2010р., ОСОБА_1 станом на 25.03.2009р. сплатив 18611,46грн.
18611,46грн. - 18429,50грн. = 181,96грн. - ( переплата).
Різниця між 24% річною ставкою та 26% річною ставкою складає:
(2929,50грн. : 100% ) х 2.17% = 63,57грн. х 9 мес =572,13грн.
з 25.03.2009р по 31.03.2010р. - (12 місяців)
11000,00грн. : 100% = 110,00грн. - (1% від суми)
110,00грн. х 2,17% х 12 мес. = 2864,40грн. - (загальна сума процентів)
50,00грн. - (сума щомісячної комісії за обслуговування)
50,00грн. х 12 мес. = 600,00грн. - (загальна сума комісії)
11000,00грн. + 2864,40грн. + 600,00грн. = 14464,40грн. - (загальна сума повернення кредитного ліміту 11000,00грн.)
Згідно витягу з рахунку клієнта ОСОБА_1 про рух грошових коштів з 01.04.2008р. по 31.12.2010р., ОСОБА_1 станом на 31.03.2010р. сплатив 1438,00грн. + 181,96грн. і заборгованість за кредитом залишилась в розмірі 11801,41грн.
Різниця між 24% річною ставкою та 26% річною ставкою складає:
(2864,40грн. : 100%) х 2,17% = 62,16грн. х 12 мес = 745,92грн.
Інші нарахування банком на суму заборгованості в розмірі 11801,41 після 31.03.2010 є неправильними, так як на них не розповсюджується дія заяви б/н від 31.03.2008р. та ці відносини регулюються іншими умовами, правами та обов'язками сторін відповідно до загальних вимог Цивільного кодексу України.
Згідно витягу з рахунку клієнта ОСОБА_1 про рух грошових коштів з 01.04.2008р. по 31.10.2012р., ОСОБА_1 станом на 31.03.2010р. сплатив 7663,31грн.
11801,41грн. - 7663,31грн. - (572,13грн. + 745,92грн. +181,96грн. ) = 2638,09грн.
сума заборгованості станом на 31.03.2010р.
Взагалі за договором повинен був сплатити:
з 06.05.2008р по 31.03.2010р. - (22 місяців)
15000,00грн. : 100% = 150,00грн. - (1% від суми)
150,00грн. х 2% х 22 мес. = 6600,00грн. - (загальна сума процентів)
50,00грн. - (сума щомісячної комісії за обслуговування)
50,00грн. х 22 мес. = 1100,00грн. - (загальна сума комісії)
15000,00грн. + 6600,00грн. + 1100,00грн. = 22700,00грн. - (загальна сума повернення кредитного ліміту 15000,00грн.)
Згідно витягу з рахунку клієнта ОСОБА_1 про рух грошових коштів з 01.04.2008р по 31.12.2010р., ОСОБА_1 всього сплатив 26569,99грн.
Таким чином., в зв'язку з протиправними діями службових осіб ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1 поніс зайві витрати на суму: 26569,99грн. - 22700,00грн. = 3869,99грн. ( а.с.122).
Тому позивач просив суд, уточнивши свої вимоги в судовому засіданні:
- визнати дії службових осіб Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570), що виразилися у неправомірному: нарахуванні відсотків за користування кредитом, нарахуванні суми пені та штрафів, укладені кредитного договору №б/н від 31.03.2008р. (договору банківського рахунку) протиправними,
- визнати недійсним кредитний договір №б/н від 31.03.2008р. (договір банківського рахунку), укладений між ним ОСОБА_1, з одного боку, та Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» (ПАТ КБ «ПриватБанк, припинивши зобов'язання,
- визнати зміну Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» процентної ставки та подальше нарахування відсотків за кредитним договором №б/н від 31.03.2008р. (договором банківського рахунку №б/н від 31.03.2008р.) протиправними та такими, що призвели до зайвих витрат позивача, штучно збільшивши його заборгованість,
- визнати, що на день ухвалення рішення по даній справі ОСОБА_1
переплатив Публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» за
кредитним договором №б/н від 31.03.2008р. (договором банківського рахунку №б/н від
31.03.2008р.) зайву суму у розмірі 3869,99грн.(згідно розрахунку на а.с.122),
- визнати суми нарахувань відсотків, фінансових, штрафних та інших санкцій та послуг
безпідставними, протиправними, недійсними.
- стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570), місцезнаходження якого: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна
Перемоги, 50, на його користь спричинені йому збитки у подвійному розмірі у
сумі 7739,98грн. та спричинену йому моральну шкоду у розмірі 10 000,00грн.
- припинити зобов'язання за кредитним договором №б/н від 31.03.2008р. (договором
банківського рахунку №б/н від 31.03.2008р.);
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позов. Позивач суду пояснив, що будь-яких повідомлень (письмових, усних, на мобільний телефон) про змінення відповідачем процентної ставки за кредитним договором б/н від 31.03.2008р.з 24% до 26% він не отримував. За кредитним договором №4EKL від 22.06.2007року ним заборгованість повністю і у строк погашена.
Представники відповідача позов не визнали, просили суд застосувати строк позовної давності, який на їхню думку, почав свій перебіг 31.03.2008року( а.с.34-35), вважали, що обраний позивачем спосіб захисту (визнання дій службових осіб відповідача протиправними) не передбачений діючим законодавством; 31.03.2008року із позивачем був укладений договір банківського рахунку з доступом до нього за допомогою платіжної картки з використанням операцій за кредитною схемою в межах кредитного ліміту, а не кредитний договір;помилка позивача внаслідок власного недбальства, незнання закону, неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним( абзац 4 п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»; позивач особисто вніс інформацію в необхідні для заповнення поля в заяві від 31.03.2008року, на зворотній стороні якої міститься особистий його підпис про отримання 06.05.2008року ним платіжної картки 4149625021146228 і практично одразу після її отримання почав користуватися грошовими коштами в межах кредитного ліміту; 13.11 2008року здійснив погашення заборгованості в сумі 12800грн., а з 20.11.2008року знов почав користуватися кредитними коштами, тобто свідомо користувався послугами відповідача, а тому відсутні підстави визнання цього договору недійсним та таким, що на час його укладення суперечив інтересам позивача чи його родини; позивачем не доведено, що на користь відповідача ним було сплачено 269 097,32грн, а грошові кошти в сумі 112 564 грн. становлять саме збитки в розумінні ч.2 ст. 22 ЦК України, оскільки фактично це сумі різниці при конвертації у гривню внаслідок зміни офіційного курсу долару США з моменту укладення договору до повернення кредиту.
Вислухавши сторони, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Із копії укладеного сторонами кредитного договору р №4EKL від 22.06.2007р. за яким відповідач (кредитор) зобов'язався надати позивачу грошові кошти в сумі 30000,00 (тридцять тисяч) доларів США на строк до 22. 06. 2010року, а позивач( позичальник) зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит в сумі 30000,00 (тридцять тисяч) доларів США, сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 18,00 (вісімнадцять) % річних, підтверджується факт укладення сторонами кредитного договору на умовах платності та строковості, із зазначеною процентною ставкою ( а.с.9-13).
В судовому засіданні встановлено, що обов»язки по вказаному договору сторонами повністю виконані у встановлений строк 21.06.2010року.
Згідно ст. 599 ЦК України зобов»язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч.1 ст. 230 ЦК України якщо одна сторона правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення( ч.1 ст.229 ЦКУ), такий правочин визнається судом недійсним.
Обман - це певні винні, навмисні дії сторони, яка намагається запевнити іншу сторону про такі властивості й наслідки правочину, які насправді наступити не можуть. При обмані наслідки правочину, що вчиняється, є відомими й бажаними для однієї зі сторін.
Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману.
Відповідно до вимог статей 1055, 207 Цивільного кодексу України кредитний договір укладається у письмовій формі; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах..., правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною(сторонами).
Судом встановлено, що позивачем підписана заява від 31.03.2008року,а 06.05.2008 року ним отримана платіжна картка 4149625021146228, що підтверджено його особистим підписом , і він почав користуватися кредитними коштами( а.с.19). Позивач та його представник цих фактів в судовому засіданні не заперечували.
Із копії заяви від 31.03.2008року, заповненої клієнтом ОСОБА_1 - позивачем у справі, на оформлення платіжної картки строком на 2 роки, бажаний ліміт кредитування 15000грн. із процентною ставкою 2% в місяць, вбачається, що в ній зазначено: „Я висловлюю свою згоду з тим, що дійсна заява разом з «Пам»яткою клієнта», Умовами та Правилами надання банківських послуг , а також тарифами складає між мною та банком договір про надання банківських послуг( а.с.20). Згідно копії довідки про умови кредитування з використанням особистої карти GOLD ця довідка(Пам»ятка)
підписана позивачем особисто 31.03.2008року( а.с.138).
Відповідно до п.1 Умов та Правил надання банківських послуг ЗАТ КБ «Приватбанк» визначені умови, на яких Банк пропонує клієнтами платіжні карти, а також інші банківські послуги, зазначені у Заяві та Пам»ятці Клієнта. Належним чином заповнена заява підписується клієнтом, таким чином, Клієнт висловлює свою згоду, що Заява разом з «Пам»яткою клієнта», Умовами та Правилами надання банківських послуг( далі - «Умови»), а також тарифами складає укладений договір про надання банківських послуг. Відповідно до п. 3.1 Умов для надання послуг банк видає Клієнту Карти, вид та строк дії яких визначено у Пам»ятці Клієнта та Заяві, підписанням якої Клієнт та Банк укладають договір про надання банківських послуг( а.с.141-147).
Таким чином, судом встановлено, що 31.03.2008року сторонами дійсно укладений договір банківського рахунку із наданням кредитного ліміту у розмірі 15 000грн. строком на 2 роки, з процентною ставкою 24% річних і цей правочин не містить у собі таких властивості й наслідків, які насправді наступити не можуть. Ствердження позивача, що відповідач під час укладення договору ввів його в оману щодо обставин договору, які мають істотне значення, не відповідає дійсним обставинам.
Тому вимоги позивача про визнання цього договору недійсним та, як наслідок , стягнення спричинених збитків у розрахованій ним сумі, не підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 4.9 Умов Банк зобов»язується не менш, ніж 1 раз на місяць способом, що вказаний у Заяві, надавати Клієнту виписки про стан рахунків та про проведені операції по картрахункам за місяць. При підключенні Клієнта до комплексу Mobile-bankinq Банк надає можливість доступу до інформації про стан рахунку шляхом використання функції SMS- повідомлень.
Відповідно до п. 5.3 Умов Банк має право провадити зміни тарифів а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому Банк, за виключенням випадків зміни кредитного ліміту, зобов»язаний не менш ніж за 7 днів до введення змін проінформувати Клієнта, зокрема, у витягу по рахунку згідно п. 4.9 цього договору.
Якщо протягом 7 днів Банк не отримав повідомлення від Клієнта про незгоду із змінами,то вважається, що Клієнт приймає нові умови.
Відповідно до п.6. 5. Умов при незгоді Клієнта зі змінами тарифів Банку він зобов»язаний надати Банку письмове заяву про розірвання цього договору та погасити заборгованість перед Банком, що утворилась.
Із копії заяви від 31.03.2008року вбачається, що в ній зазначено: підключити до Mobile-bankinq (а.с.19). В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що про зміну процентної ставки за договором від 31.03.2008року з 24% до 26% з червня 2008року позивач письмово не повідомлявся, про це йому було надіслано SMS- повідомлення, але доказів на підтвердження цього факту суду не надав.
Позивач заперечував факт отримання ним SMS - повідомлення про збільшення процентної ставки у червні 2008року і наполягав, що дізнався про це тільки згодом із розрахунку його заборгованості за кредитом, яку надав йому відповідач.
Таким чином судом встановлено, що відповідачем в односторонньому порядку був збільшений розмір відсоткової ставки за кредитом і щомісячний платіж ( а.с20).
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що
у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки НБУ або в інших випадках Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем протягом 7 календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною.
Договором б/н від 31.03.2008року не передбачено право Банку, тобто, відповідача, на односторонню зміну ним процентної ставки за договором, це право передбачено тільки для зміни кредитного ліміту.
В судовому засіданні не здобуто доказів додержання відповідачем вказаних норм закону, тому суд вважає, що відповідач діяв у порушення закону в частині підвищення процентної ставки в односторонньому порядку за договором банківського рахунку із ОСОБА_1 б/н від 31.03.2008року із наданням кредитного ліміту у розмірі 15 000грн. строком на 2 роки, з червня 2008року з 24% річних до 26% річних і він повинен повернути до попереднього рівня відсоткову ставку за договором.
Вимоги позивача про стягнення моральної шкоди не підлягають задоволенню, оскільки у правовідносинах, що розглядаються, вони не передбачені спеціальним законом, а п.5 ч.1 ст. 14, ст.16 ЗУ «Про захист прав споживачів» встановлюють право споживача на відшкодування моральної шкоди у разі придбання продукції внаслідок її недоліків (дефекту).
Заяву відповідача про застосування до заявлених позивачем вимог позовної давності суд вважає необґрунтованою з таких підстав.
Відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Судом встановлено, що строк позовної давності для позивача не сплинув, оскільки
в судовому засіданні встановлено, що позивач дізнався про порушення свого права з розрахунку заборгованості за цим договором, наданим йому відповідачем станом на 09.11.2001 року, тобто у листопаді 2011року, також строк виконання зобов»язання за договором банківського рахунку від 31.03.2008 року(на 2 роки) - 31.03.2010року.
Керуючись ст. ст. 10,11,209,212-215,218 ЦПК України, ст.ст. 536, 651,1056-1 Цивільного кодексу України,ст. 11 Закону України „Про захист прав споживачів, суд
Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариста комерційного банку 'ПриватБанк' про визнання дій протиправними, визнання кредитного договору недійсним та стягнення збитків і моральної шкоди задовольнити частково.
Визнати незаконними дії Публічного акціонерного товариста комерційного банку 'ПриватБанк' в частині підвищення процентної ставки в односторонньому порядку за договором банківського рахунку із ОСОБА_1 б/н від 31.03.2008року із наданням кредитного ліміту у розмірі 15 000грн. строком на 2 роки, з червня 2008року з 24% річних до 26% річних.
Зобов"язати Публічне акціонерне товариство комерційний банк 'ПриватБанк' скасувати та повернути до попереднього рівня відсоткову ставку за договором банківського рахунку із ОСОБА_1 б/н від 31.03.2008року із наданням кредитного ліміту у розмірі 15 000грн.
В іншій частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необгрунтованістю.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк 'ПриватБанк'
судовий збір в дохід держави в сумі 229грн. 40грн.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через
суд першої інстанції шляхом подачі у 10-денний строк з дня його проголошення
апеляційної скарги.
Суддя Т.Д.Палюх