Справа № 1004/2226/12 Головуючий у І інстанції Корбут В.М.
Провадження № 22-ц/780/4431/13 Доповідач у 2 інстанції Іванова
Категорія 4 01.10.2013
Іменем України
25 вересня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого - Іванової І.В.,
суддів - Даценко Л.М., Касьяненко Л.І.
при секретарі - Власенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Богуславського районного суду Київської області від 10.06.2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Миронівське ВРЕВ ДАІ по обслуговуванню Богуславського району про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння,-
У листопаді 2012 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на майно з відшкодуванням 1/2 частини вартості цього майна та витребування майна з чужого незаконного володіння з передачею його власнику.
В обґрунтування своїх вимог послалася на те, що в період з 01.07.1995 року по 01.08.2011 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 під час чого, 13.05.2005 року ОСОБА_2 зареєстрував на своє ім'я автомобіль НОМЕР_1.
15.07.2011 року автомобіль був знятий з обліку для реалізації, а 28.07.2011 року даний автомобіль було зареєстровано на відповідача ОСОБА_3 Про продаж даного автомобіля їй нічого не було відомо і вона не надавала відповідачу ОСОБА_2 згоду на його відчуження, тому не погоджується з тим, що автомобіль знаходиться у власності відповідача ОСОБА_3 і бажає його викупити у власність за 12000 грн. враховуючи, що згідно оцінки експерта вартість спірного автомобіля становить 24000 грн.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 уточнила свої позовні вимоги і просила визнати спірний автомобіль спільною сумісною власністю подружжя, визнати за нею право власності на цей автомобіль, з відшкодуванням 1/2 вартості автомобіля ОСОБА_2 та витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_3 спірний автомобіль з передачею його власнику.
Рішенням Богуславського районного суду Київської області від 10 червня 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Суд стягнув з позивачки ОСОБА_1 на користь відповідача ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 3000 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування своєї скарги послалася на порушення судом норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення.
У запереченнях відповідач ОСОБА_3 зазначив, що позовна вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння є похідною від вимоги про визнання угоди недійсною, проте позивачка з такими вимогами до суду не зверталась. Крім того, послався, що на даний час він відремонтував автомобіль і його вартість збільшилась та відповідно до висновку експертизи становить 29908,81 грн., просив відхилити апеляційну скаргу.
Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, пояснення сторін та їх представників, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в пп. 23, 24 постанови від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї (ч. 4 ст. 65 СК України).
Відмовляючи у задоволенні позову районний суд виходив з того, що відповідач ОСОБА_2 надав достовірні та достатні докази того, що спірний автомобіль придбаний ним за власні кошти, тому не є спільним майном подружжя.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 01 липня 1995 року по 01 серпня 2011 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб та копією рішення Богуславського районного суду Київської області (т. 1, а.с. 8, 178).
Крім того, судом встановлено, що під час перебування в шлюбі, ОСОБА_2 придбав за власні кошти, тобто за отриману одноразову грошову допомогу та отриману страхову суму за ушкодження здоров'я по державному обов'язковому особистому страхуванню, автомобіль марки ВАЗ 21099, 2005 року випуску, який був зареєстрований на його ім'я, крім того подружжя ОСОБА_2 придбали трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 та рухоме майно, яке знаходилось в цій квартирі на загальну суму 25850 гривень.
Рішенням Богуславського районного суду Київської області від 02.02.2012 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, предметом якого було рухоме майно, загальною вартістю 25850 грн., окрім спірного автомобіля, вимоги сторін задоволено частково ( т. 1, а.с. 169, 170).
Крім того встановлено, що спірний автомобіль до розірвання шлюбу, тобто на момент звернення позивачкою до суду з позовом про поділ майна подружжя, був набутий у власність відповідачем ОСОБА_3 на підставі довідки-рахунку від 18.07.2011 року, який в подальшому зареєстрував право власності на вказаний автомобіль в Миронівському ВРЕВ ДАІ по обслуговуванню Богуславського, Миронівського та Рокитнянського районів на своє ім'я.
Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи та фактично не заперечуються сторонами.
Відповідно до ч. 3 ст. 61 СК України, якщо один із подружжя уклав договір в інтересах сім'ї, то гроші, одержані за цим договором, є об'єктом спільної сумісної власності подружжя.
Звертаючись до суду з даним позовом позивачка не зазначила та не надала доказів того, що грошові кошти, одержані від продажу автомобіля, були використані не в інтересах сім'ї та не надала доказів на переконання того, що саме автомобіль а не кошти, виручені її чоловіком від продажу автомобіля є об'єктом спільної сумісної власності подружжя.
Крім того, звертаючись до суду з вимогою про витребування спірного автомобіля із незаконного володіння ОСОБА_3 не зазначила в якій формі була укладена угода купівлі-продажу спірного автомобіля, підстави для витребування автомобіля не зазначила, про визнання недійсною угоди купівлі-продажу спірного автомобіля позивачка до суду не зверталась.
З огляду на встановлені судом обставини, висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову є вірним, доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 308,314,315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Богуславського районного суду Київської області від 10.06.2013 року залишити без мін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий :
Судді :