Справа № 685/1101/13-к
Провадження № 1-кп/685/73/13
іменем України
17 вересня 2013 року Теофіпольський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючого судді Стецюка І. С.
при секретарі Казмірчук І.Ю.
з участю прокурора Косік С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Теофіполі кримінальне провадження № 12013240240000037 про обвинуваченням ОСОБА_1 який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у смт. Базалія Теофіпольського району Хмельницької області, проживає там же, громадянина України, українця, освіта середня, не одруженого, не військовозобов'язаного, до взяття під варту тимчасово не працював, засудженого 22 березня 2011 року Теофіпольським районним судом Хмельницької області за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, від відбування покарання звільнений з випробуванням із призначенням іспитового строку 1 рік 6 місяців, покарання не відбув, судимість не погашена, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185, ст. 395 КК України,
31 липня 2011 року біля 20 год. обвинувачений ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння у будинку ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 скориставшись тим що останній спить таємно викрав зі столу однієї з кімнат телефон «Nokia 6233» вартістю 400 грн. з картою пам'яті Micro SD 2 Gb вартістю 49 грн., стартовим пакетом «Djuice» вартістю 25 грн. баланс якого становив 54 грн., загальною вартістю 528 грн. який належав його матері ОСОБА_3
Такі дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинене повторно.
Крім того, ОСОБА_1, достовірно знаючи про те що 4 липня 2011 року Теофіпольським районним судом щодо нього встановлено адміністративний нагляд строком один рік одним з обмежень якого була заборона виїзду за межі Теофіпольського району без дозволу Теофіпольського РВ УМВС України, з середини серпня 2011 року з метою ухилення від адміністративного нагляду, умисно, без дозволу правоохоронного органу, тобто самовільно, залишив місце свого постійного проживання по АДРЕСА_2 та виїхав до м. Києва де перебував до його затримання тобто до 28 липня 2013 року.
Такі дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ст. 395 КК України як самовільне залишення місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду.
Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненому визнав повністю. Із його показань встановлено що дійсно близько 20 год. 31 липня 2013 року перебуваючи у будинку свого товариша ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 викрав зі столу однієї з кімнат бувший у використанні мобільний телефон «Nokia 6233» який потім продав на ринку у м. Хмельницькому за 270 грн.
Показав також що перед цим вживав спиртні напої.
Обвинувачений ОСОБА_1 показав також що боявся притягнення до кримінальної відповідальності за викрадення телефону а тому після крадіжки, у серпні 2011 року, знаючи про заборону залишення постійного місця проживання встановлену адміністративним наглядом виїхав за межі Теофіпольського району до м. Києва, де перебував до його затримання, тобто до 28 липня 2013 року.
У вчиненому розкаявся, просив його суворо не карати, вважає недоцільним дослідження доказів що підтверджують його вину оскільки він їх не оспорює.
Наслідки розгляду кримінального провадження за скороченою формою йому роз'яснені і зрозумілі.
Крім визнання вини обвинуваченим його вина підтверджується і показаннями потерпілої ОСОБА_3 яка підтвердила факт викрадення у неї 31 липня 2011 року мобільного телефону «Nokia 6233».
Виходячи з наведеного, приймаючи до уваги що всі учасники судового розгляду погодилися із необхідністю розгляду провадження за скороченою формою судового розгляду передбаченою ч. 3 ст. 349 КПК України суд визнав недоцільним дослідження інших доказів оскільки вони ніким не оспорюються.
Оцінюючи викладені обставини справи у їх сукупності суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого таємному викраденні належного потерпілій ОСОБА_3 мобільного телефону «Nokia 6233» вартістю 400 грн. з картою пам'яті Micro SD 2 Gb вартістю 49 грн. зі стартовим пакетом «Djuice» вартістю 25 грн. баланс якого становив 54 грн. загальною вартістю 528 грн. повністю доведена а його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України.
Оскільки вина обвинуваченого ОСОБА_1 в самовільному залишенні місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду повністю доведена його дії правильно кваліфіковані за ст. 395 КК України.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, обставини скоєння злочину, обставини що обтяжують та пом'якшують покарання, особу обвинуваченого.
Обвинувачений вину свою у вчиненні злочину визнав повністю, розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочинів. Це пом'якшує його покарання.
Разом з тим суд приймає до уваги що обвинувачений злочини вчинив у період іспитового строку, викрадення телефону вчинив у стані алкогольного сп'яніння. Це обтяжує його покарання.
Оцінюючи викладені обставини у їх сукупності суд приходить до висновку про те що виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства а тому вважає необхідним призначити йому покарання у виді позбавлення волі.
Виходячи з вимог ч. 1 ст. 71 КК України суд вважає необхідним до покарання призначеного за цим вироком частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 22 березня 2011 року за ч. 2 ст. 185 КК України у виді одного року шести місяців позбавлення волі.
На досудовому слідстві потерпіла заявила цивільний позов про стягнення з обвинуваченого 2500 грн. на відшкодування заподіяної їй матеріальної та моральної шкоди. Однак у судовому засіданні потерпіла від цивільного позову відмовилася вказуючи що заподіяні їй збитки будуть відшкодовані у добровільному порядку. Просила суд прийняти її відмову від позову.
Приймаючи до уваги, що відмова від позову закону не суперечить, прав та законних інтересів інших осіб не порушує, наслідки відмови від позову потерпілій роз'яснені і зрозумілі суд приходить до висновку про необхідність прийняття від позову.
Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 370, 371, 374, 376 КПК України, районний суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 185, ст. 395 КК України.
ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК України призначити покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі, за ст. 395 КК України призначити покарання у виді арешту на строк 5 місяців.
На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання шляхом поглинення більш суворим покаранням менш суворого визначити засудженому ОСОБА_1 у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання призначеного за цим вироком частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 22 березня 2011 року за ч. 2 ст. 185 КК України у виді одного року шести місяців позбавлення волі і остаточне покарання ОСОБА_1 визначити у виді 1 року 10 місяців позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо засудженого ОСОБА_1 залишити той же - тримання під вартою.
У строк відбування покарання зарахувати строк тримання засудженого ОСОБА_1 з 28 липня 2013 року.
Прийняти відмову потерпілої ОСОБА_3 від позову про стягнення з обвинуваченого 2500 грн. на відшкодування заподіяної їй матеріальної і моральної шкоди.
Вирок може бути оскаржений з підстав передбачених статтею 394 КПК України до Апеляційного суду Хмельницької області через Теофіпольський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий: